12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.

Рідинно-мозаїчна модель будови клітинної мембрани:

Глікокалікс,функції:

1) адгезія (злипання); 2) рецепція (розпізнавання);

Загальна характеристика мембран

1. Клітинні мембран відокремлюють вміст цитоплазми від зовнішнього середовища; 2. Регулюють обмін речовин між клітиною та середовищем; 3. Мають вибіркову проникність (одні речовини пропускають, інші – ні); 4. На мембранах можуть відбуватися хімічні процеси (світлові реакції фотосинтезу в хлоропластах, окисне фосфорилювання в мітонодріях); 5. На мембранах розташовані рецепторні ділянки. 6. Клітинні мембрани забезпечують міжклітинні контакти в багатоклітинних організмах; 7. Будова клітинної мембрани відповідає її функціям;

Функції мембран

1. Мембранний транспорт. Пасивний транспорт – із зони збільшеної концентрації в зону з меншою концентрацією речовин ( не потрібна енергія), активний транспорт речовин – із зони з меншою концентрацією в зону з більшою концентрацією. Розрізняють: а) екзоцитоз – транспорт речовин через мембрану з клітини; б) ендоцитоз – транспорт речовин через мембрану в клітину;

2. Барьерна – мембрана є бар’єром для надходження в клітину різних хімічних речовин та агентів;

3. Рецепторна – містяться багато рецепторів;

13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.

Поверхневий апарат клітини – складається з трьох частин: над мембранний комплекс, плазматична мембрана, під мембранний комплекс. Підмембранний комплекс – мікронитки (мікрофіламенти) і мікротрубочки, що утворюють цитоскелет;

Що таке надмембранні комплекси клітин?У клітинах прокаріотів, грибів і рослин плазматична мембрана ззовні вкрита клітинною стінкою. У рослин вона складається переважно з нерозчинних у воді, зібраних у пучки волокон целюлози. Ці волокна утворюють каркас, заглиблений в основу (матрикс). Матрикс також складається здебільшого із полісахаридів. Залежно від типу тканин рослин і функцій, які вони виконують, до складу клітинної стінки також можуть входити й інші сполуки: ліпіди, білки, неорганічні сполуки (двооксид силіцію, солі кальцію тощо).

До підмембранних комплексів клітин належать різноманітні структури білкової природи: мікронитки і мікротрубочки, які складають цитоскелет, тобто виконують опорну функцію. Елементи цитоскелета також сприяють закріпленню у певному положенні органел і їхньому переміщенню в клітині. Мікронитки - тонкі (діаметром 4-7 нм) ниткоподібні структури, які складаються зі скоротливих білків (актину, міозину та ін.). Вони пронизують цитоплазму і беруть участь у зміні форми клітини. Пучки мікрониток одним кінцем прикріплюються до однієї структури (наприклад, плазматичної мембрани), а другим — до іншої (певної органели, молекули біополімерів). Мікротрубочки — циліндричні структури діаметром 10-25 нм (мал. 47). Вони беруть участь у формуванні веретена поділу еукаріотичних клітин, у внутрішньоклітинному транспорті речовин, входять до складу війок, джгутиків тощо.