34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.

Віруси ─ це паразитичні живі системи, неклітинної будови, виділені в окреме царство Vira.

Це ─ віспа,чума,холера,поліомієліт, сказ, вірусний гепатит, грип, СНІД і т.д. 

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігання інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих відносин.

Профілактичні заходи. Основна умова — Ваша поведінка.

1.Спеціальне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання.

2.Статеві контакти — найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню — уникнення випадкових статевих контактів, використання презервативу.

3.Вживання ін'єкційних наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті, хто вводять внутрішньовенні наркотики, використовують загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.

4.Використання будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), де може міститися кров людини, зараженої ВІЛ, потребує його стерилізації. Вірус СНІДу нестійкий, гине при кип'ятінні миттєво, при 56 градусах за Цельсієм протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезінфікуючі розчини. Спирт не знищує ВІЛ.

5.Перевірка донорської крові обов'язкова.

35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.

Прокаріоти – це одноклітинні, або колоніальні організми, що не мають двомембранних органел. Способи живлення: автотроф – фототрофи(організми, що здатні до фотосинтезу), хемотрофи(організми, що отримують енергію внаслідок окисно-відновлювальних реакцій); гетеротрофи – це організми, що вживають готові органічні речовини.

Поділяються на:

а) сапрофіти – це організми, що живляться відмерлими рештками; б) паразити; в) хижаки; г) симбіонти (взаємовигідне існування);

Прокаріоти поділяють на два таксона в ранзі домену (надцарства): Бактерії ( Bacteria ) І Археї ( Archaea ). 

Для клітин прокаріотів характерна відсутність ядерної оболонки, ДНК упакована без участі гістонів.

Генетичний матеріал прокаріотів представлений однією молекулою ДНК, замкнутої в кільце, є тільки один реплікон. У клітинах відсутні органели, що мають мембрану будову. У геномі можуть бути присутніми мобільні генетичні елементи, а у деяких прокаріотів (наприклад, вольбахія) їх міститься незвично багато. Вивчення бактерій призвело до відкриття горизонтального переносу генів, який був описаний в Японії в 1959 р.

Це процес широко поширений серед прокаріотів, а також у деяких еукаріотів. Відкриття горизонтального переносу генів у прокаріотів змусило по іншому поглянути на еволюцію життя. Раніше еволюційна теорія базувалася на тому, що види не можуть обмінюватися спадковою інформацією. Прокаріоти можуть обмінюватися генами між собою безпосередньо ( кон'югація, трансформація) а також за допомогою вірусів -бактеріофагів ( трансдукція).

Форми бактерій: 1) коки(кулястої форми) – стафілококи, стрептококи; поодинокі,або колонії; 2) паличкоподібні – бацили; паличка Коха; 3) спірили; спіральна форма – спірохети; 4) вібріони – вигнута форма;

Способи розмноження бактерій: 1) нестатевий (поділ навпіл); 2) статевий (кон’югація);

При утворенні цист відбувається ущільнення цитоплазми, утворення подвійної оболонки, припинення процесів життєдіяльності; Шляхи потрапляння бактерії в організмі:

1) повітряно-крапельний (ангіна,пневмонія,туберкульоз); 2) фекально-оральний ( холера, дизентерія); 3) перкутанний (лишаї); 4) статевий (сифіліс,гонорея);