Оцінювання орфографічної і пунктуаційної нормативності власного висловлення

Кількість орфографічних і пунктуаційних помилок	Кількість балів
0-1 (негруба)	6
1-2	5
3-4	4
5-7	3
8-12	2
13-15	1
16 і більше	0

3. Оцінюючи орфографічну і пунктуаційну нормативність роботи, 2 негрубі помилки треба рахувати як 1 грубу.

До негрубих слід зараховувати такі помилки:

• у винятках з усіх правил;

• у написанні великої літери в складних власних назвах;

• у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, ут­ворених від іменників з прийменниками;

• у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

• у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший /ніхто інший ...);

• у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в пору­шенні їх послідовності.

Негруба орфографічна та негруба пунктуаційна помилка не сумуються і не зараховуються як одна груба.

6. Лексична, граматична та стилістична нормативність власного ви­словлення оцінюється за критерієм 66, як це показано в таблиці 3.

Таблиця З

Оцінювання лексичної, граматичної та стилістичної нормативності

Кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок	Кількість балів
0	6
1-2	5
3-4	4

5-6	3
7-8	2
9-10	1
11 і більше	0

6. Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випад­ків порушення на одне з правил: у — в, і — й — та, ся — сь, з — зі — із) треба рахувати як одну стилістичну помилку.

7. Порушення технічних правил переносу слів вважається орфо­графічною помилкою.

Уважно прочитайте власні висловлення № 1-3 (їх узято із сайта Київського регіонального центру оцінювання якості освіти: www. kievtest. org.ua, де вони подані як зразки). Усі три власні висловлення різні за структурою: у першому спочатку йдуть два аргументи, приклад із літера­тури, приклад з особистого життя; у другому — аргумент, приклад з осо­бистого життя, аргумент, приклад з літератури. Обидва варіанти є пра­вильними.

1. Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця.

Я погоджуюся з думкою Григорія Сковороди, що багатством живить­ся лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця, тому що в житті важли­вішими є духовні цінності (теза).

Найбільше можна принести користі людям, якщо займатися спорід­неною працею. Вона спонукає до нових відкриттів, розкриває таланти, дає можливість відчути радість перемоги. Усе це формує наш духовний світу робить мудрішими, добрішими і просто щасливими людьми (перший аргумент).

Багатство — річ матеріальна, воно має забезпечувати наші фізичні потреби. На мою думку, кожна людина хоче бути заможною. Та це не по­винно стати ціллю життя. Хтось із великих сказав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити (другий аргумент).

Прикладом того_у що нашу душу звеселяє споріднена прайсу може слу­гувати байка Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». Для Бджоли незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. Це образ людини, яка в спорідненій праці трудиться_у її життя наповнене змістом і красою. Бджолі протиставлено Шершня, що живе крадіжкою чужого, дбає лише про фізичні потреби — їсти та пити. Такий спосіб життя призво­дить до повної деградації людини (приклад з художньої літератури).

Яскравим прикладом із суспільного життя може слугувати розповідь про відомого співака Святослава Вакарчука. Він закінчив фізичний фа­

культет, крім того, мав можливість працювати в парламенті, але Свя­тослав обрав інший шлях_у бо зрозумів, що його покликання — писати музи­ку та співати пісні. Саме це приносить йому радість, звеселяє душу (приклад із суспільного життя).

Отже, споріднена праця має стати для кожної людини природною потребою у тоді життя буде змістовним, радісним та щасливим (вис­новок).