15

Історіографія

Бурхливо розвивається за обставин, коли народ переживає великі події, що знаменують нову добу в його історії. Серед освічених людей з”являється потреба записати основні моменти цих подій.

Відтворювали історичну пам”ять, несли і поширювали державницьку ідею свого часу.

Основні причини розквіту:

• ріст національної свідомості;

• денаціоналізаційний і політичний тиск з боку Росії.

Жанрові різновиди:

• хроніки;

• кронічки;

• реєстри;

• діаріуші¹;

• родинні літописи;

• “юрнали”;

• записники;

• синопсиси²;

• звістки літописні.

Найзначніші історичні джерела ХVІІ-ХVІІІ ст:

• “Літопис або хроніка різних справ та подій Іоакима Єрлича (1673)” – польською мовою з польських позицій;

• “Хроніка з літописів стародавніх Феодосія Сафоновича (1672)” – історія усіх українських земель:

• “Поширений синопсис руський” (1681, 1682) Пантелеймона Кохановського – церковно-політична історія всього східного слов”янства;

• “Коротке описання Малоросії”;

• “Короткий літопис Малої Русі” В.Рубана;

• літопис Я.Лизогуба;

• “Історія русів”;

• Хмільницький літопис (1636-1650);

• Львівський літопис (1498-1649);

• Чернігівський літопис (1587-1750).

Крайове літописання (“малі літописи” (В.Шевчук))

Жанрова система:

світські монастирські церковні приватні

Літописи, хроніки, хронічки

• діаріуші

• генеалогічні оповідання;

• малі реєстрики;

• родинні хронічки;

• покрайні літописні записи на церковних книжках.

“Регіональний поділ” (досить умовний):

• загальноукраїнського ідейно-тематичного спрямування (Львівський, Чернігівський);

• краєво-всеукраїнського спрямування (Острозький, Ніжинський, Переяславський);

• більш локального спрямування (Хмільницький, Гукливський).

Козацькі літописи

Козацькі літописи – історіографічні композиції, складені з характеристик видатних діячів, описів важливих подій та епізодів, тлумачень певних періодів політичного життя (В.Крекотень).

Твори цієї групи майже нічого спільного з традиційним літописанням не мають.

М.Зеров

Літописні традиції Київської Русі + західноєвропейські джерела (польські, німецькі, французькі).

Особливості жанру:

• багатопланова композиція;

• характеристики історичних діячів;

• описи подій;

• окремі документи;

• тлумачення окремих фактів історії України.

Джерала

• щоденники очевидців і учасників подій;

• літописні матеріали;

• грамоти;

• універсали;

• польські хроніки.

Влада козаків вимагала своєї ідеології, яка й була у художньо-публіцистичній формі викладена у козацьких літописах.

Тема: визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Героїчний шлях козацтва до перемоги.

Власне в козацьких літописах Самовидця, Грабянки, Величка, їх наступників і компіляторів… було б інтересно прослідити зміст тої легенди про Хмельниччину, що в значній мірі заслонила перед нами правдиву дійсність. З літературного погляду се було явище дуже цінне, здібне будити запал у широких масах народу; аж у ХІХ віці ми побачили його значення для національного відродження і формування наших політичних ідеалів… Отся грандіозна конструкція Хмельниччини, конструкція більше літературна, аніж історична, була… головною заслугою козацьких літописців.

І.Франко

Компіляції козацького літописання – авторські літописи І-ІІ половини ХVІІІ ст., у яких письменники відтворили історію активного виходу на військово-політичну арену козацтва, його розвиток і занепад, опираючись на літописи Самовидця, Г.Граб”янки, праці польських, німецьких, французьких хроністів.

Твори М.Плиски, Я.Лизогуба, Г.Покаса, П.Симоновського, С.Лукомського, О.Безбородька, В.Рубана.