Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod-13-Mebel.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
436.74 Кб
Скачать

Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів

Вік у роках

Клас

Навчальні заняття в школі

Навчальні заняття в дома

Перебування на свіжому повітрі

Заняття в гуртках, по господарству

Ранішня гімнастика, туалет

Сон

(нічний)

7

I

3-4

1

3,5

2,5

2,5

11-10

8

II

4

1-1,5

3,5

2,5

2,5

11-10,5

9

III

4

1,5-2

3,5

2,5

2,5

11-10,5

10

V

4-5

1,5-2

3,5

2,5

2,5

10,5-10

11

VI

5-6

2

3

2,5

2,5

10-9

12

VII

5-6

2

3

2,5

2,5

10-9

13

VIII

5-6

2,5-3,5

2,5

2

2

9,5-9

14

IX

5-6

3-4

2,5

2

2

9,5-9

15

X

5-6

3-4

2,5

2

2

9-8.9

16

XI

5-6

3-4

2,5

2

2

8,5-8

Тривалість вільного часу: серед школярів 10-13 років – 3,5-4 години на день, серед школярів 14-16 років – 3-3,5 години, у вихідні дні та дні відпочинку – 8-9 годин.

Оптимальними днями для гурткової роботи школярів є понеділок, вівторок, середа та четвер. У суботу та неділю заняття у гуртках з повним навантаженням слід проводити лише впродовж 1–3 чвертей, а протягом 4 чверті знижувати як розумове, так і фізичне навантаження. Такий день тижня, як п’ятниця (внаслідок низької працездатності учнів та вираженої втоми їх організму) є неефективним для позаурочної.

Гігієнічна оцінка навчальних меблів

Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти оптимальному забезпеченню педагогічного процесу та ефективному проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Тому навчальні класи і кабінети повинні бути обладнані меблями відповідно до вимог діючих нормативних документів.

Меблі слід добирати відповідно до довжини тіла учнів. Заборонено використовувати замість стільців лави і табурети. Фізіологічною робочою позою для учнів вважають робочу позу, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145°. Разом з тим цілком допустимою для школярів є робоча поза, при якій відстань від поверхні парти до очей становить не менше 30 см.

Рис. 2. Основні розміри шкільної парти.

1 - висота переднього краю стола; 2 - висота заднього краю стола; 3 - ширина горизонтальної частини кришки стола; 4 - ширина похилої частини кришки стола; 5 - висота сидіння; 6 - глибина сидіння; 7 - ширина сидіння; 8 - дистанція спинки; 9 - дистанція сидіння; 10 - диференція.

До числа основних розмірів навчальних меблів, що використовуються у ході проведення їх гігієнічної оцінки, відносять наступні (рис. 2):

  • висота заднього краю стола, що являє собою відстань від заднього краю стола до підлоги;

  • висота сидіння, що визначається як відстань від переднього краю сидіння до підлоги та повинна відповідати довжині гомілки разом зі стопою з додаванням 1,5-2 см на висоту підбору;

  • дистанція сидіння, що являє собою відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола і може бути нульовою, якщо край стола і стільця розташовані на одній вертикалі, позитивною, якщо край сидіння не досягає опущеної від заднього краю стола вертикалі, та негативною, якщо опущена вертикаль потрапляє на площину сидіння. Для виконання навчальної діяльності в робочій позі сидячи (письмо, читання тощо) оптимальною вважають від'ємну дистанцію, що складає 3-5 см, у разі здійснення навчальної діяльності стоячи (відповідь на запитання вчителів тощо) як оптимальну визначають позитивну дистанцію сидіння (рис. 3);

Рис. 3. Різні варіанти дистанції сидіння:

а – негативна; б – нульова; в – позитивна

  • дистанція спинки, що являє собою відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця, яка повинна перевищувати передньо-задній розмір грудної клітки учня на ширину дитячої долоні;

  • диферєнція, що являє собою відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння, яка повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 5-6 см та забезпечувати вільне розташування рук на столі. Суттєве зменшення диференції примушує учня сильно нахилятися вперед і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки та черевної порожнини, опущення правого плеча і виникнення лівобічного сколіозу. Натомість збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і виникнення правостороннього сколіозу;

  • глибина сидіння, що являє собою передньо-задній розмір сидіння, який має становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна;

  • ширина сидіння – має відповідати відстані між віртлужними горбиками;

  • висота спинки, що має сягати рівня поперекового відділу хребта і забезпечувати спирання на неї грудного відділу хребта;

  • кут нахилу кришки стола, що повинен дорівнювати 15° і на цій підставі дозволяти учневі утримувати книжку або зошит на оптимальній відстані (30-35 см) від очей під найбільшим кутом при найменшому нахилі голови, забезпечуючи сталу акомодацію і запобігаючи виникненню міопії;

  • рельєф сидіння, що повинен відповідати формі стегна та сідниць і мати невеликий нахил назад, який надає учневі змогу не сповзати вперед під час виконання основної навчальної діяльності у положенні сидячи.

Для забезпечення учнів шкільними меблями відповідно до довжини тіла, і, отже, на підставі їх віднесення до певної ростової групи, розроблено 6 спеціальних розмірів шкільних меблів (ДСанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 5994-93, П015-93, 11016-93): №1 для учнів з довжиною тіла 100-115 см; №2 - для учнів з довжиною тіла 116-130 см; №3 - для учнів з довжиною тіла 131-145 см; №4 - для учнів з довжиною тіла 146-160 см; №5 - для учнів з довжиною тіла 161-175 см; №6 - для учнів з довжиною тіла понад 176 см. Номер парти повинен відповідати номеру стільця, така парта наховається стандартизованою.

У кожному класі (кабінеті) слід передбачати розташування 2-3 розмірів меблів певно­го розміру. Суттєву перевагу в сучасних умовах мають меблі, здатні до трансформування. Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути забезпечене лише за умов, якщо в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше ніж 2 роки.

Розміщувати меблі у класних кімнатах, які мають прямокутну конфігурацію, слід таким чином, щоб відстань між зовнішньою стіною і першим рядом парт становила не менше – 0,5 м, між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м. Відстань від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів має складати не менше 2,4-2,6 м, найбільша відстань останнього місця від класної дошки має становити 9 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами у першому від світлонесучої стіни ряду або у середньому ряду. Школярі зі зниженим слухом розмішуються за першою та другою партами бокових рядів. Учні, які часто та тривало хворіють, розмішуються у третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт.

Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік школярів необхідно пересаджувати з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів довжині їх тіла та ураховуючи гостроту зору і слуху.

Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування навчальних меблів наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола та стільця.

Дані щодо особливостей розподілу меблів серед школярів різного віку наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]