- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням
- •2. Вторинні анемії:
- •3. Злоякісні новоутворення.
- •1. Антропонози.
- •3. Паразитарні захворювання.
- •1. Харчова алергія.
- •2. Псевдоалергія.
- •Класифікація харчових отруєнь
- •Першочергові заходи лікаря, який першим встановив діагноз харчового отруєння
- •Заходи щодо профілактики харчових отруєнь
- •Клінічні симптоми деяких харчових отруєнь бактеріального походження
- •Методика розслідування випадків харчових отруєнь
- •Складання акта розслiдувння харчового отруєння
- •Висновку за актом розслідування спалаху харчового отруєння
- •Опитування потерпілих при харчовому отруєнні
- •Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння
- •Акт про результати розслідування харчового отруєння
- •Ситуаційні задачі
- •Вихідний контроль рівня знань студентів:
- •1. Перерахуйте патологічні стани, що належать до групи аліментарних захворювань:
- •2. Перерахуйте патологічні стани, що належать до групи аліментарно-залежних захворювань:
- •3. Перерахуйте хвороби недостатнього харчування:
- •4. Назвіть захворювання, розвитку якого сприяє вживання висококалорійної їжі, що містить жири і прості вуглеводи:
- •5. Назвіть захворювання, ризик виникнення якого суттєво підвищує недостатнє надходження в організм харчових волокон:
- •6. Укажіть, з порушенням яких умов переважно пов’язана поява широко поширених захворювань шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки):
- •7. Назвіть захворювання, ризик виникнення якого суттєво підвищує ожиріння:
- •8. Перерахуйте захворювання, що виникають при гiповiтамiнозах та авiтамiнозах:
- •9. Перерахуйте характерні ознаки спалаху харчового отруєння:
- •10. Перерахуйте ознаки, властиві для харчових отруєнь:
- •11. Укажіть, чим відрізняються харчові отруєння від кишкових інфекцій:
- •12. Назвіть умови, що сприяють виникненню спалаху харчового отруєння:
- •13. Назвіть основні види харчових отруєнь мікробної етіології:
- •14. Назвіть умови, які сприяють виникненню харчових отруєнь бактеріальної природи:
- •15. Дайте визначення поняття “харчова токсикоінфекція”:
- •16. Назвіть етіологічні фактори виникнення харчових токсикоінфекцій:
- •17. Укажіть найбільш типову тривалість інкубаційного періоду при сальмонельозі (у годинах):
- •18. Укажіть основні клiнiчнi форми перебiгу сальмонельозу:
- •19. Укажiть найбiльш характерні симптоми сальмонельозу:
- •20. Дайте визначення поняття “бактеріальний токсикоз”.
- •21. Укажіть основні клінічні форми бактеріальних токсикозів:
- •22. Назвіть продукти, які можуть бути причиною ботулiзму:
- •23. Укажіть найбільш типову тривалість інкубаційного періоду при ботулізмі (у годинах):
- •24. Укажіть найбільш характерні симптоми ботулізму:
- •30. Назвіть продукти, які можуть бути причиною виникнення стафілококового харчового токсикозу:
- •31. Найбільшу небезпеку зараження харчових продуктів патогенним стафілококом представляють:
- •32. Перерахуйте етіологiчнi фактори мiкотоксикозiв:
- •33. Укажіть основні клінічні форми мікотоксикозів:
- •42. Назвіть основні заходи щодо профілактики харчових токсикоінфекцій:
- •43. Назвіть основні заходи щодо профілактики стафілококових токсикозів:
- •44. Назвіть основні заходи щодо профілактики ботулізму:
- •50. Укажіть, за якої температури повинні зберігатися продукти, що швидко псуються:
ТЕМА: Теоретичні аспекти та методика профілактики аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань. Методика розслідування випадків харчових отруєнь
МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Ознайомитися з класифікацією аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, класифікацією харчових отруєнь і методикою їх профілактики.
2. Оволодіти знаннями про харчові отруєння, їх етіологію, клініку та методику розслідування випадків харчових отруєнь, а також їх профілактики.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
Класифікація аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.
Класифікація харчових отруєнь
Гігієнічні основи профілактики аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, харчових отруєнь .
Поняття про харчове отруєння. Характерні ознаки харчового отруєння. Умови, що сприяють його виникненню
Обов’язки лікаря, який перший установив діагноз харчового отруєння.
Правила відбору проб їжі для лабораторних досліджень.
Основні заходи щодо профілактики харчових отруєнь у дитячих колективах на підприємствах громадського харчування та в побуті.
Методика розслідування випадків харчових отруєнь.
ЗАВДАННЯ:
1. Ознайомитися з сучасними класифікаціями аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань і харчових отруєнь.
2. Ознайомитися з документацією, яку необхідно оформляти у випадку виникнення харчового отруєння (акт розслідування харчового отруєння, екстрене повідомлення, акт виїмки проби їжі, що була відібрана, направлення в лабораторію СЕС для дослідження проби їжі).
3. Скласти гігієнічний висновок та запропонувати комплекс заходів щодо профілактики подальшого поширення випадків харчових отруєнь (за даними ситуаційної задачі).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред.В.Г.Бардова та І.В.Сергети. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 111-120.
2. Загальна гігієна : пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.] ; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 434—458.
3. Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.] ; за редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 321-329.
Методика виконання самостійної роботи
Після перевірки готовності студентів до заняття шляхом опитування та роз’яснень викладача, розглядаються питання характеристики захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням. При обговоренні цих питань детально розглядаються „класифікація захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням” та „класифікація харчових отруєнь”. Також у ході практичного заняття студенти знайомляться із документацією, яку необхідно оформляти у випадку виникнення харчового отруєння (акт розслідування харчового отруєння, екстрене повідомлення, акт виїмки проби їжі, направлення у лабораторію СЕС для дослідження проби їжі, і т.д.), відповідно до даних ситуаційного завдання роблять гігієнічний висновок і обґрунтовують профілактичні заходи.
Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням
1. ПЕРВИННІ (ЕКЗОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТНЬОГО ХАРЧУВАННЯ.
А. Хвороби і синдроми недостатнього харчування.
1. Білково-енергетична недостатність (БЕН): розвивається внаслідок недостатньої кількості білків в харчовому раціоні.
аліментарний маразм (синонім – голодна хвороба)
– у дорослих; основні прояви: кахексія, дистрофія, нервово-психічні розлади;
затримка фізичного розвитку внаслідок БЕН – у дітей.
2. Білкова недостатність: розвивається при недостатності амінокислот у харчовому раціоні. Прояви: набряки, профузний пронос, атрофія м’язів, порушення психіки; квашіоркор (хвороба “Червоного хлопчика”).
3. Гіповітамінози – цинга (недостатність вітаміну С), бері-бері (вітаміну В1), рахіт (вітаміну D), пелагра (вытамыну РР) та інші.
4. Мінеральна недостатність – ендемічний зоб (I), карієс (F), залізодефіцитна анемія (Fe), хвороба Прасада (Zn), недостатність Са, Mg, P, Na, Cl та інші.
5. Недостатність незамінних поліненасичених жирних кислот. Прояви: ураження шкіри, нирок, затримка зросту у дітей, крововиливи, порушення репродуктивної функції (за рахунок недостатнього засвоєння вітаміну Е).
6. Недостатність харчових волокон. Прояви: порушення перистальтики, закрепи, збільшення частоти виникнення раку прямої кишки, коліпозів кишківника, астеросклерозу.
Б. Хвороби і синдроми надлишкового харчування.
1. Гіпервітамінози (Вітамін А. Прояви: свербіж шкіри, біль у кістках, збільшення печінки і селезінки; вітамін D: прискорення процесів осифікації у дітей, зарощення тім’ячка).
2. Енергетична надмірність харчування (екзогенне ожиріння).
3. Синдром білкового надлишку харчування. Прояви: прискорення процесів старіння, порушення пуринового обміну, гормонального статусу (наприклад, маскулінізація у жінок).
4. Синдром надлишку ПНЖК. Прояви: розвиток ожиріння, атеросклерозу, зниження імунітету.
5. Мінеральна надмірність – молібденова подагра (Md), кобальтова міокардіопатія (Co), флюороз (F) та інші.
2. ВТОРИННІ (ЕНДОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТ-НЬОГО ХАРЧУВАННЯ (пов’язані з тим, що харчові речовини не засвоюються в достатній кількості в організмі).
1. Вторинні гіповітамінози – вторинний рахіт при захворюваннях нирок і печінки.