Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod-11-Teor-aspekt.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
244.22 Кб
Скачать

15

ТЕМА: Теоретичні аспекти та методика профілактики аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Ознайомитися з класифікацією аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, класифікацією харчових отруєнь і методикою їх профілактики.

2. Оволодіти знаннями про харчові отруєння, їх етіологію, клініку та методику розслідування випадків харчових отруєнь, а також їх профілактики.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1. Класифікація аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.

  2. Класифікація харчових отруєнь

  3. Гігієнічні основи профілактики аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, харчових отруєнь .

  4. Поняття про харчове отруєння. Характерні ознаки харчового отруєння. Умови, що сприяють його виникненню

  5. Обов’язки лікаря, який перший установив діагноз харчового отруєння.

  6. Правила відбору проб їжі для лабораторних досліджень.

  7. Основні заходи щодо профілактики харчових отруєнь у дитячих колективах на підприємствах громадського харчування та в побуті.

  8. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з сучасними класифікаціями аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань і харчових отруєнь.

2. Ознайомитися з документацією, яку необхідно оформляти у випадку виникнення харчового отруєння (акт розслідування харчового отруєння, екстрене повідомлення, акт виїмки проби їжі, що була відібрана, направлення в лабораторію СЕС для дослідження проби їжі).

3. Скласти гігієнічний висновок та запропонувати комплекс заходів щодо профілактики подальшого поширення випадків харчових отруєнь (за даними ситуаційної задачі).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред.В.Г.Бардова та І.В.Сергети. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 111-120.

2. Загальна гігієна : пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.] ; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 434—458.

3. Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.] ; за редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 321-329.

Методика виконання самостійної роботи

Після перевірки готовності студентів до заняття шляхом опитування та роз’яснень викладача, розглядаються питання характеристики захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням. При обговоренні цих питань детально розглядаються „класифікація захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням” та „класифікація харчових отруєнь”. Також у ході практичного заняття студенти знайомляться із документацією, яку необхідно оформляти у випадку виникнення харчового отруєння (акт розслідування харчового отруєння, екстрене повідомлення, акт виїмки проби їжі, направлення у лабораторію СЕС для дослідження проби їжі, і т.д.), відповідно до даних ситуаційного завдання роблять гігієнічний висновок і обґрунтовують профілактичні заходи.

Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням

1. ПЕРВИННІ (ЕКЗОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТНЬОГО ХАРЧУВАННЯ.

А. Хвороби і синдроми недостатнього харчування.

1. Білково-енергетична недостатність (БЕН): розвивається внаслідок недостатньої кількості білків в харчовому раціоні.

  • аліментарний маразм (синонім – голодна хвороба)

– у дорослих; основні прояви: кахексія, дистрофія, нервово-психічні розлади;

  • затримка фізичного розвитку внаслідок БЕН – у дітей.

2. Білкова недостатність: розвивається при недостатності амінокислот у харчовому раціоні. Прояви: набряки, профузний пронос, атрофія м’язів, порушення психіки; квашіоркор (хвороба “Червоного хлопчика”).

3. Гіповітамінози цинга (недостатність вітаміну С), бері-бері (вітаміну В1), рахіт (вітаміну D), пелагра (вытамыну РР) та інші.

4. Мінеральна недостатність – ендемічний зоб (I), карієс (F), залізодефіцитна анемія (Fe), хвороба Прасада (Zn), недостатність Са, Mg, P, Na, Cl та інші.

5. Недостатність незамінних поліненасичених жирних кислот. Прояви: ураження шкіри, нирок, затримка зросту у дітей, крововиливи, порушення репродуктивної функції (за рахунок недостатнього засвоєння вітаміну Е).

6. Недостатність харчових волокон. Прояви: порушення перистальтики, закрепи, збільшення частоти виникнення раку прямої кишки, коліпозів кишківника, астеросклерозу.

Б. Хвороби і синдроми надлишкового харчування.

1. Гіпервітамінози (Вітамін А. Прояви: свербіж шкіри, біль у кістках, збільшення печінки і селезінки; вітамін D: прискорення процесів осифікації у дітей, зарощення тім’ячка).

2. Енергетична надмірність харчування (екзогенне ожиріння).

3. Синдром білкового надлишку харчування. Прояви: прискорення процесів старіння, порушення пуринового обміну, гормонального статусу (наприклад, маскулінізація у жінок).

4. Синдром надлишку ПНЖК. Прояви: розвиток ожиріння, атеросклерозу, зниження імунітету.

5. Мінеральна надмірність – молібденова подагра (Md), кобальтова міокардіопатія (Co), флюороз (F) та інші.

2. ВТОРИННІ (ЕНДОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТ-НЬОГО ХАРЧУВАННЯ (пов’язані з тим, що харчові речовини не засвоюються в достатній кількості в організмі).

1. Вторинні гіповітамінози – вторинний рахіт при захворюваннях нирок і печінки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]