16

ТЕМА: Гігієнічна оцінка мікроклімату приміщень. Гігієнічна оцінка якості повітря та ефективності вентиляції

МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень.

2. Засвоїти методику визначення та гігієнічної оцінки швидкості та напрямку руху повітря у навчальній лабораторії, приміщеннях житлового, громадського та виробничого призначення.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.

1. Основи фізіології теплообміну людини та його зв'язок з мікрокліматичним режимом навколишнього середовища. Шляхи тепловіддачі.

2. Визначення поняття “мікроклімат”. Фактори, що характеризують мікроклімат та їх гігієнічне значення.

3. Види мікроклімату. Поняття про комфортний та дискомфортний мікроклімат.

4. Зрушення у стані здоров’я та захворювання. щ виникають внаслідок впливу на організм людини дискомфортного мікроклімату. Заходи профілактики.

5. Поняття про «розу вітрів» її практичне використання у запобіжному санітарному нагляді при проектуванні будівництва.

6. Методика визначення температури, вологості, швидкості та напрямку руху повітря. Прилади, одиниці вимірювання.

7. Системи підсилення руху повітря у приміщеннях. Природна і штучна вентиляція, види, засоби..

8. Показники, які використовують для оцінки ефективності вентиляцій приміщень, методика їх визначення.

9. Методика визначення комплексного визначення мікрокліматичних параметрів на теплообмін людини. Поняття про еквівалентно-ефективну та результуючу температури.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення температури та вологості повітря (термометр, термограф, гігрометр, гігрограф, психрометр) та швидкості руху і охолоджуючої здатності повітря, поглиначем Петрі для визначення концентрації СО₂ в повітрі.

2. Оволодіти методикою визначення температурно-вологісного режиму приміщень та методикою кататермометрії, визначити вміст СО₂ в 2-3 точках кімнати.

3. Дати гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму, швидкості руху повітря та якості повітря приміщення навчальної лабораторії.

4. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 259-276.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін./ За ред. Є.Г.Гончарука.- К.: Вища школа, 1995.-С. 118-137.

3. Общая гигиена. Пропедевитика гигиены. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 217-237.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — 2-ге вид.: К.: Здоров’я, 2004. — С. 79-97; 120-123; 272-276; 466-476.

5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 36-40, 121-123, 203-207, 270-, 284-285.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 11-18, 73-77, 267-273.

7. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 5-7.

8. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред.В.Г.Бардова, І.І.Швайко —К., 1994.— ч.1. — С. 38-42, 94-105, 131-137.

Методика виконання самостійної роботи

У години самопідготовки необхідно ознайомитися з будовою та роботою приладів, що призначені для визначення температури та вологості повітря, зокрема термометра, термографа, гігрометра, гігрографа, психрометра тощо, приладів, що призначені для визначення швидкості руху та охолоджуючої здатності повітря.

Після перевірки рівня вихідних знань студенти визначають температуру, вологість охолоджуючу здатність та швидкість руху повітря, здійснюють гігієнічну оцінку мікроклімату навчальної лабораторії.

Мікроклімат являє собою сукупність фізичних факторів, які впливають на тепловий стан організму. Тому до основних його параметрів відносять показники температурного режиму приміщень, вологості та швидкості руху та охолоджуючої здатності повітря.

Визначення температурного режиму приміщень

Температура повітря визначається термометрами (ртутними, спиртовими i електричними) та термографами у градусах (°С) за шкалою Цельсія.

Середня температура у примiщеннi визначається на рiвнi росту людини (1,5 м від підлоги) у п’яти точках: одна з них знаходиться в центрі приміщення, а інші чотири –по його кутах. Після проведення вимірювань визначають середню арифметичну величину, яка і є показником середньої температури. Дослідження повторюють через 10-15 хвилин.

Величину перепаду температури по горизонталі одержують шляхом визначення рiзницi температур у трьох точках: на відстані 0,5 м вiд зовнiшньої стiни, в центрі приміщення та на відстані 0,5 м вiд внутрішньої стіни.

Величину перепаду температури по вертикалi одержують шляхом визначення рiзницi в показниках термометрів, які розташовані відповідно на відстані 10 см вiд пiдлоги, 1,5 м вiд пiдлоги та 10 см вiд стелi.

Добовий перепад температур визначається шляхом зіставлення показників денної та нічної температур.

Оптимальними слiд вважати середню температуру в приміщенні у межах 20-22° С, перепади температури по горизонталі та вертикалі – до 2-3°С, добовий перепад – до 2°С (при використанні центрального опалення) та до 5°С (у разі застосування місцевого опалення).

Критеріями гігієнічної оцінки житлових і громадських приміщень є допустимі та оптимальні норми температури, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень

Період року	Температура
	Оптимальна	Допустима
Теплий	20–22оС	Не більше, ніж на 3оС вище розрахункової температури зовнішнього повітря*
Холодний і перехідний	20–22оС	18–22оС**

Примітка: ^*Для громадських і адміністративно-побутових приміщень з постійним перебуванням людей допустима температура не більше 28^оС, а для районів з розрахунковою температурою зовнішнього повітря 25^оС і вище – не більше 33^оС.

^** Для громадських і адміністративно–побутових приміщень з перебуванням людей в вуличному одязі допустима температура 14^оС.

Норми встановлено для людей, які знаходяться в приміщенні більше 2 годин і безперервно.

Норми температури повітря робочої зони виробничих приміщень регламентуються Держстандартом 12.1.005-88 “Загальні санітарно–гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” у залежності від пори року (холодна, тепла) та категорії робіт (легка, середньої важкості, важка).

Так, оптимальні норми температури в холодний період встановлені в межах 21-24^оС при виконанні легкої роботи та 16-19^оС при виконанні важкої роботи. В теплий період, ці інтервали відповідно 22-25^оС і 18-22^оС. Допустима максимальна температура в теплий період не більше 30^оС, мінімальна в холодний період – 13^оС.