- •Огляд літератури
- •1.1 Роль моделювання технологічних процесів у молочному тваринництві.
- •1.2 Роль утримання і годівлі тільних корів у одержанні здорового приплоду.
- •1.3 Основні періоди розвитку молодняку великої рогатої худоби.
- •1.4 Основи годівлі молодняку великої рогатої худоби.
- •1.5 “Холодний” метод вирощування телят.
- •1.6 Особливості технології утримання ремонтних телиць і нетелей у різні вікові періоди.
- •1.7 Моделювання технологічних процесів вирощування корів первісток – одна з основних складових високоефективного молочного скотарства.
- •2. Аналіз стану виробництва молока і вирощування ремонтних телиць у господарстві.
- •2.1. Показники виробництва молока
- •2.2. Аналіз показників живої маси і середньодобових приростів ремонтних телиць різних вікових періодів
- •3. Моделювання технологічних процесів вирощування високопродуктивних первісток на фермі
- •3.1. Розробка програми росту ремонтних телиць
- •3.2. Розрахунок середньорічного поголів'я ремонтних телиць
- •3.3. Обґрунтування і вибір оптимального варіанту технології утримання сухостійних і глибоко тільних корів.
- •3.4. Моделювання найбільш ефективної технології проведення отелень корів ферми
- •3.5. Вибір обґрунтування ефективної технології утримання ремонтних телиць у різні вікові періоди
- •3.6. Визначення потреби в кормах і поживних речовинах за періодами росту телиць.
- •3.7. Моделювання процесу підготовки нетелей до майбутньої лактації
- •3.8. Визначення економічної ефективності різних моделей вирощування телиць і первісток
- •Висновки
1.6 Особливості технології утримання ремонтних телиць і нетелей у різні вікові періоди.
В даний час як в нашій країні, так і за кордоном застосовують різні варіанти промислової технології вирощування ремонтного молодняку, в основі яких – різні методи утримання телят молочного періоду (в індивідуальних клітках, напівбоксах на прив’язі, боксах) та тварин більш старшого віку (прив’язне і прив’язне утримання в боксах, на решітчастих підлогах без боксів, на глибокій підстилці); види кінцевої продукції (нетелі, телиці, роздоєні протягом перших трьох місяців чи всієї лактації); способи організації місць годівлі (всередині будівель, на вигульно-годівельних дворах із відкритих годівниць, під навісами) і т. д.
Розглянемо основні з них. Щодо утримання тварин, особливо в молочний період, виявлена, як уже повідомлялось вище, ефективність безприв’язно-боксового утримання. Порівняно з утриманням в індивідуальних клітках воно найбільш відповідає фізіологічним потребам організму молодих тварин. В групових секціях тварини мають вільний доступ до кормів і води. Для кожного теляти передбачено чисте, достатніх розмірів, лігво, яке воно охоче використовує в години відпочинку. Тварини можуть вільно переміщуватись від місця відпочинку до зони годівлі і водопою. Все це сприяє нормальному і активному фізіологічному формуванню організму. З перших днів перебування теличок на комплексі у них починають вироблятися пристосовані механізми до умов утримання, близьких до умов утримання дорослого молочного стада, а також формується висока здатність засвоювати рослинні корми.[ 9 ]
При безприв’язній системі утримання легше обслуговувати тварин, при цьому знижуються затрати праці на отримання одиниці приросту живої маси. Середньодобові прирости у тварин значно вищі, чим при утриманні в клітках чи на прив’язі. Що стосується утримання телят старшого віку і молодняку, то переваги боксового утримання порівняно з прив’язним мають ту ж основу, що і у телят молочного періоду.
Утримання теличок 3-6 місячного віку. Найбільш поширеною і простою формою вирощування тварин цього віку є система утримання у групових станках по 10-20 голів на щоденно змінюваній підстилці.
Утримання телят і молодняку повинно бути, як правило, безприв’язним в боксах групами до 50 голів. В приміщенні карантину така група складає ізольовану секцію, всередині якої телята розділені на групи по 6-8 голів. В приміщенні телятника ці групи об’єднують в дві по 20-25 голів, які в свою чергу об’єднуються в групу до 50 голів при переведенні їх в приміщення молодняку.
У після молочний період особливості утримання ремонтного молодняку зумовлюються тими завданнями, які вирішуються протягом того чи іншого періоду вирощування телиць. У віці 7-15 місяців основним є забезпечення отриманого рівня розвитку телиць і створення умов їх конституційного зміцнення. В парувальний період у віці ( 16-18 місяців ) важливо не лише забезпечити необхідний ріст телиць, а й своєчасно їх осіменяти. І нарешті, при утриманні нетелей важливе значення має створення умов для подальшого росту як самої тварини, так і збереження і росту приплоду.[ 10 ]