1.3 Основні періоди розвитку молодняку великої рогатої худоби.

В постембріональний період розвиток молодняка великої рогатої худоби проходить ряд стадій, які відображають вікові морфо-фізіологічні особливості організму. У перший місяць після народження на поряд з інтенсивним ростом проходять значні якісні зміни в організмі. Вони пов’язані (в перші 7-10 днів) з перебудовою організму і пристосуванням його до умов позаутробного життя, переходом до годівлі молозивом і молоком матері, початком функціонуванням органів травлення, дихання, тощо. Молочний період, який може тривати від 50-60 днів до 4-5 місяців (в залежності від використання схеми випойки ), розвивається система травлення, завдяки чому у тварин виробляється здатність засвоювати поживні речовини рослинних кормів.

У віці від 6 – 7 до 16 – 18 міс. у молодняка великої рогатої худоби переважають процеси росту. Інтенсивність росту в цей період в більшій мірі залежить від прийнятої схеми вирощування. Якщо перше півріччя вирощування телят ведеться на схемах з невеликою кількістю незбираного молока з приростом на рівні 600 г на добу, то друге півріччя інтенсивність росту може бути вищою (800 – 900 г на добу).

У віці від 6-7 до 16-18 місяців відбуваються не тільки значні кількісні зміни (росту), але і завершується розвиток статевих органів та наступає статева зрілість.

Наступний період індивідуального розвитку тварини, отримав назву періоду зрілості і розквіту репродуктивних функцій, цей період характеризується якісними змінами, пов’язаними з процесами відтворення і лактації. Ці процеси мають закономірну ритмічність, вони періодично (щорічно) повторюються. Інтенсивність вказаних процесів неоднакова: відтворення відбувається в суворо визначених межах (за тривалістю і ступенем росту плоду), а інтенсивність лактації залежить від індивідуальних особливостей організму та умов годівлі. Період зрілості не має чітких меж при переході його в період старіння, коли згасають репродуктивні функції і знижується продуктивність. Це в значній мірі залежить від породних та індивідуальних особливостей тварин, а також умов їх годівлі і утримання.

Особливістю молодих, зростаючих тварин являється їх здатність давати високі прирости при відносно економних витратах енергії і високим використанням протеїну кормів. В молодому віці телята дають прирости з відносно високим вмістом білка і меншим – жиру. Тому і витрати кормів ( кормових одиниць ) на 1ц приросту живої маси у них нижчі, порівняно з тваринами старшого віку. [ 12 ]

1.4 Основи годівлі молодняку великої рогатої худоби.

Схеми годівлі і раціони повинні забезпечувати нормальний ріст і розвиток молодняку у відповідності з прийнятими планами росту і нормам годівлі. При цьому необхідно економно витрачати дорогі корми, особливо молоко і концентрати. В перші 10-15 днів після народження єдиним кормом для телятка являється молоко, норма згодовування якого залежить від живої маси тварини і запланованого середньодобового приросту. Добова доза для молодняку в цей період складає 5-7 кг.[ 3 ]

Збиране молоко слід вводити в раціон телятка з 3-4 тижневого віку, в залежності від застосованої схеми годівлі, стану травлення та здоров’я телятка.

Все ширше застосовують в годівлі телят замінники незбираного молока (ЗНМ). При вирощуванні телят на повноцінних замінниках витрати молока можуть бути зменшені до 50-60 кг. на 1 голову. Його згодовують протягом перших 10 днів життя теляти.[ 5 ]

При вирощуванні теличок важливо організувати годівлю так, щоб як можна раніше привчити їх до рослинних кормів. Це сприяє кращому розвитку у них системи травлення. Привчати теля до поїдання сіна треба з 10-денного віку. При цьому краще використовувати свіжо скошене, багато листкове злаково-бобове сіно.[ 3 ] Норму сіна для телят поступово збільшують і доводять до 3-місячного віку до 1,3-1,4 кг, а до 6 місяців – до 3 кг. С 11-го дня життя телята отримують сіль і крейду. З 15-20-го дня життя телятам згодовують концентрати.[ 4 ]

Коренеплоди згодовують телятам з місячного віку, силос та сінаж – з 2-місячного віку; соковиті корми підвищують біологічну повноцінність раціону, поліпшують травлення, сприяють кращому засвоєнню поживних речовин.

Джерелами мінеральних речовин для телят є кухонна сіль, кісткова мука, крейда, трикальційфосфат та інші мінеральні добавки. При вирощуванні телиць до 6-місячного віку в залежності від планів їх росту, витрат молочних кормів та конкретних господарських умов рекомендуються різні схеми годівлі.[ 5 ]

В літній пасовищний період телят з 2-ї декади після народження привчають до поїдання зелених кормів, доводячи добову норму для 2-місяного віку - до 18-20 кг. Якщо на пасовищі недостатньо трави чи її погано поїдають телята, то необхідно забезпечити їх зеленою підгодівлею. Добова норма її залежить від кількості і якості трави на пасовищі.[ 4 ]