- •Огляд літератури
- •1.1 Роль моделювання технологічних процесів у молочному тваринництві.
- •1.2 Роль утримання і годівлі тільних корів у одержанні здорового приплоду.
- •1.3 Основні періоди розвитку молодняку великої рогатої худоби.
- •1.4 Основи годівлі молодняку великої рогатої худоби.
- •1.5 “Холодний” метод вирощування телят.
- •1.6 Особливості технології утримання ремонтних телиць і нетелей у різні вікові періоди.
- •1.7 Моделювання технологічних процесів вирощування корів первісток – одна з основних складових високоефективного молочного скотарства.
- •2. Аналіз стану виробництва молока і вирощування ремонтних телиць у господарстві.
- •2.1. Показники виробництва молока
- •2.2. Аналіз показників живої маси і середньодобових приростів ремонтних телиць різних вікових періодів
- •3. Моделювання технологічних процесів вирощування високопродуктивних первісток на фермі
- •3.1. Розробка програми росту ремонтних телиць
- •3.2. Розрахунок середньорічного поголів'я ремонтних телиць
- •3.3. Обґрунтування і вибір оптимального варіанту технології утримання сухостійних і глибоко тільних корів.
- •3.4. Моделювання найбільш ефективної технології проведення отелень корів ферми
- •3.5. Вибір обґрунтування ефективної технології утримання ремонтних телиць у різні вікові періоди
- •3.6. Визначення потреби в кормах і поживних речовинах за періодами росту телиць.
- •3.7. Моделювання процесу підготовки нетелей до майбутньої лактації
- •3.8. Визначення економічної ефективності різних моделей вирощування телиць і первісток
- •Висновки
3.5. Вибір обґрунтування ефективної технології утримання ремонтних телиць у різні вікові періоди
Вирощуючи ремонтних телиць, застосовують в основному безприв'язне утримання. Розрізняють безприв'язне боксове на щілинній чи суцільній підлозі або безприв'язне на глибокій підстилці. Останнім часом рекомендують вільно-вигульне утримання. На невеличких фермах і господарствах можна застосовувати у стійловий період і прив'язне утримання телиць. Застосовуючи безприв'язне боксове утримання, телятники розділяють на секції і в кожній розміщують одну технологічну групу до 50 голів. Різниця за віком тварин не повинна перевищувати 15 днів, а за живою масою – 10 – 15 кг. Для відпочинку тварин обладнують індивідуальні бокси відповідних розмірів.
Для забезпечення одночасної годівлі тварин, що сприяє спокійній їх поведінці, фронт годівлі має бути 0,4 – 0,6 м. Корми можна роздавати мобільними і стаціонарними кормороздавачами. При видаленні гною стаціонарними системами у кормово-гноєвій зоні використовують щілинну підлогу. Коли ж гній прибирають мобільними засобами, підлогу роблять суцільну, бетонну.
Безприв'язне боксове утримання молодняка може передбачати вільний вихід тварин на кормо вигульні майданчики, які розташовують з південного боку приміщень.
При безприв'язному на глибокій підстилці утриманні молодняка приміщення ділять на секції розміром до 50 голів і використовують тільки для відпочинку тварин, для чого відводиться 3,0-3,5 м2 площі на 1 голову. Тут із соломи влаштовують лігво, куди щодня додають свіжої підстилки із розрахунку 2,5-3,0 кг на 1 голову. Годують на кормо вигульних майданчиках розташованих біля приміщення.
Вільно-вигульне утримання ремонтних телиць бажано починати з 6-9-місячного віку, коли тваринам вже легко адаптуватися до умов утримання під відкритим небом. Такі майданчики для утримання телиць будують по типу відгодівельних. Ділять їх на секції розміром по 50 голів. У кожній секції споруджують приміщення легкого типу (лігво) для відпочинку і захисту тварин від негоди.
Влітку телиць краще всього утримувати в літніх таборах з використанням пасовищ.
3.6. Визначення потреби в кормах і поживних речовинах за періодами росту телиць.
Годівля у рості і розвитку ремонтного молодняка має дуже важливе значення.
Міцна конституція , здоров'я та продуктивні якості худоби закладаються ще в ембріональний період її розвитку. Упродовж перших 34 діб рівень енергетичного живлення матері істотно не впливає на масу зародка, але якість білкового, мінерального і особливо вітамінного забезпечення має важливе значення.
До умов життя поза материнським організмом новонароджене теля пристосовується протягом 15-20 діб. У цей час особливо важливо захистити його від різних хвороб і сприяти розвиткові в нього захисних функцій, яких у новонародженої тварини майже немає. Практично цей період є найкритичнішим у житті телят, бо вони народжуються без імунного статусу і набувають його, тільки споживаючи доброякісне молозиво матері, багате на імуноглобуліни та вітамін А.
Молочний період триває, залежно від господарського призначення худоби, 6-8 міс, основним кормом у цей час є молоко, яке поступово замінюють рослинними кормами. Він потребує насамперед достатньої кількості енергії і поживних речовин корму, бо дефіцит їх істотніше гальмує ріст молодняку, ніж незадовільний рівень вітамінів та незамінних амінокислот.
При вирощуванні телиць важливо організовувати їх годівлю з розрахунку на раннє привчання до рослинних кормів, тому що це впливає на кращий розвиток шлунково-кишковому тракту Привчати теля до поїдання сіна потрібно з 10-денного віку. При цьому краще використовувати рано скошене, злаково-бобове сіно з листочками. Норму сіна для телят поступово збільшують і до 3-місяного віку доводять до 1,3-1,4 кг, а до 6 міс – до 3кг. З 11-го дня життя телятам дають сіль і крейду. З 15-20-го дня згодовують концентрати по 150-200 г,а до 3 місяців даванку доводять до 1,2-1,6 кг. Норма їх може варіювати в залежності від рівня молочної годівлі, кількості трав'яного борошна в раціоні, якості сіна і силосу.
Соковиті корми ( коренеплоди, якісний силос і т. д. )згодовують телятам з місячного віку; вони підвищують біологічну повноцінність раціону, покращують травлення, сприяють кращому засвоєнню поживних речовин.