Огляд літератури

1.1 Роль моделювання технологічних процесів у молочному тваринництві.

Найважливішою ознакою розвитку тваринництва на сучасному етапі є науково-технічна революція, з якою пов’язане технічне переозброєння всіх галузей матеріального виробництва. Індустріальні методи виробництва повинні вирішувати не тільки техніко-економічні, а й важливі соціальні проблеми і, насамперед, перетворення сільськогосподарської праці в різновидність індустріальної. При цьому повинна відбуватися перебудова економічних відносин сільського господарства з промисловістю, сферою обслуговування і торгівлею. Однією із важливих тенденцій сучасності є горизонтальна та вертикальна інтеграції виробництва, створення промислових і агропромислових об’єднань, комбінатів, агрофірм, що поєднують в одому підприємстві виробництво, переробку й реалізацію сільськогосподарської продукції.

Основна передумова підвищення продуктивних якостей великої рогатої худоби — своєчасне поповнення стада високопродуктивними тваринами при одночасному вибраковуванню старих і малопродуктивних тварин. В даний час в зв’язку з підвищенням продуктивності великої рогатої худоби особливо важливою задачею є збільшення поголів’я і покращення стану здоров’я тварин.[ 6 ]

Велике значення має вирощування молодняку великої рогатої худоби. Вирощування повинно бути організоване таким чином, щоб при раціональних затратах праці і витратах кормів забезпечити оптимальний ріст та розвиток молодняку і закласти основу для подальшої високої продуктивності дорослих тварин. Тому для цього використовують моделювання технологічних процесів вирощування високопродуктивних тварин.

Головним завданням моделювання технологічних процесів тваринництва - є вибір таких варіантів їх виконання, за яких на фермі будуть отримувати максимальну кількість продукції найвищої якості з найменшими витратами на виробництво.[ 7 ]

Різні характеристики цих елементів і різне їх поєднання дають велику кількість варіантів вирішення технологічної схеми виробництва й виконання кожного окремого елементу технології. При цьому створюється величезна варіабельність типів технологічних процесів у виробництві продуктів тваринництва, тому вибір оптимальної технологічної схеми, яка б повністю відповідала об'єму виробництва і забезпечувала найвищі його показники з найнижчою собівартістю, неможливо здійснити безпосередньо на фермі шляхом прямого експерименту. Це можливо лише в результаті моделювання. [ 16 ]

1.2 Роль утримання і годівлі тільних корів у одержанні здорового приплоду.

Вирощування нетелей – це дуже важливий процес, в значній мірі визначаючий майбутню продуктивність корови, ступінь розвитку її плоду та подальшу відтворювальну здатність. Тому особливу увагу на цьому етапі слід звертати на рівень годівлі тварин, повноцінність раціону, поживність окремих його компонентів, надавати тваринам активний моціон.

Раціон повинен забезпечувати нормальний стан, високу продуктивність і запланований приріст корів-первісток, бути достатньо збалансованим по загальному рівню годівлі і повноцінним по мінеральним речовинам, вітамінам.[ 2 ] Тварини обов’язково повинні отримувати доброякісне сіно чи трав’яну різку, соковиті корми і концентрати (300-350 г на 1 кг молока). Для підтримки апетиту і кращого засвоєння поживних речовин бажано кожні 10-15 днів змінювати набір кормів в раціоні корів на роздої.

Тривалість сухостійного періоду повинна бути 50-60 днів. Від неї залежить майбутня продуктивність корови, ріст і розвиток плоду в утробі матері і подальший розвиток теляти.[1 ]

Після запліднення розвиток зародка спочатку йде дуже повільно,хоча цей процес залежить від породи, маси, розмірів та інших ознак батьків.

В останній чверті тільності корів (2-2,5 міс.) плід посилено росте. У цей період у тварин знижується апетит, що обумовлено зменшенням обсягу рубця і сечуга за рахунок розвитку плода. Тому потреба у поживних речовинах покривається в основному за рахунок збільшення приросту корів, який повинен складати, за 2 міс. до отелення, 900-1000 г. Це не відноситься до нетелей.[ 2 ]

Неповноцінна годівля тільних корів часто є причиною абортів, народження слабого, недорозвиненого потомства. Особливо чутливий плід до годівлі і утримання при переході від зародкового до плодового періоду (початок 3-го місяця тільності) і на початку інтенсивного абсолютного росту( 7-8 місячна тільність).

Суха речовина плоду на 70% складається з білка, тому тільним коровам необхідно збільшувати норми протеїну. Велике значення для розвитку плоду має забезпечення матері каротином і вітаміном D. У зимовий період у раціони тільних корів на 100 кг живої маси варто додавати 30-50 мг каротину і по 1-1,5 тис МО вітаміну D.

До моменту отелення корови повинні мати заводську кондицію. У раціоні сухостійних корів має бути доброякісне злаково-бобове сіно не менше 1,5 кг на 100 кг живої маси на добу, соковиті корми (силос, сінаж, коренеплоди, бульбоплоди) суміші концентрованих кормів і мінеральні добавки. З концентратів краще додавати висівки пшеничні, вівсяне борошно, а також комбікорм. Сіно й силос можна замінити доброякісним сінажем у нормі 15-20 кг на корову на добу.

Влітку основним кормом у раціонах корів повинна бути трава злаково-бобових мішанок з невеликими добавками концентратів і мінеральних підкормок.[ 8 ]

Утримання сухостійних корів – безприв’язне з вільним виходом на вигульний майданчик. Температура повітря приміщень залежно від кліматичних зон коливається від 8 до 10-12 °С при прив’язному і від 0 до 5 °С — при безприв’язному утриманні в холодний період року. Відносна вологість повітря приміщень не повинна перевищувати 70%, швидкість руху повітря — 0,5 м/с. освітленість корівників у межах : природна 1:12 – 1:15, штучна 4-4,5. Концентрація вуглекислоти не має перевищувати 0,25%. Обмін повітря (вентиляція) у середньому складає 80-120 м³/год. на корову, або не менше 17 м³/год. на кожні 100 кг живої маси дорослої тварини і не менше 20 м³/год. для телят.[ 14 ]