- •Міністерство освіти і наукиолоді та спорту України
- •1. Теорія руху та силові характеристики локомотива
- •Основні теоретичні відомості
- •Конструкція акумуляторних і контактних електровозів
- •4.Тепловози
- •4.1 Механічна частина локомотивів
- •Пісочна система
- •Пневмочастина
- •4.3.1 Електрична частина контактних електровозів
- •4.3.2 Електрична частина акумуляторних електровозів
- •5.4 Комплекс відкатки
- •6. Вагони і вагонетки
- •7. Рейкова колія
- •8. Вплив локомотивного транспорту на навколишнє середовище
- •Контрольні запитання
- •Література
6. Вагони і вагонетки
Вагон - самохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів по рейкових коліях. Розрізняють вагони пасажирські і вантажні (думпкари, напіввагони, платформи, цистерни тощо); для широкої й вузької колії; несамохідні й самохідні. Основні параметри, що характеризують вагон: вантажопідйомність, власна маса вагону (тара), осьове навантаження, навантаження на 1 м дороги.
Вагонетка - відкритий вагон малої місткості (0,5—6 м3) для перевезення вантажів, який переміщується по вузькоколійних залізничних коліях. Вантажна вагонетка складається з кузова, рами, скатів, буферів та зчіпних пристроїв.
Розрізняють вагонетки:
з глухим неперекидним кузовом;
з глухим перекидним кузовом;
з відкидним дном;
з відкидним бортом.
7. Рейкова колія
Рейкова колія – сукупність пристроїв, які забезпечують переміщення по них вагонеток і рухомого складу по горизонтальних і похилих виробках, а також на поверхні шахт і кар’єрів.
Основний параметр – ширина колії (Sp). Для залізниць відстань між внутрішніми кантами рейок на прямолінійних ділянках прийнята рівною 1520 мм. У підземних умовах ширина колії 600, 750, 900 мм. Розміщення рейкових колій визначається трасою, планом і профілем. Траса – вісь рейкової колії, план колії – проекція траси на ґрунт виробок, профіль – проекція траси на вертикальну площину.
Рейкова колія складається з нижньої і верхньої споруди (мал.9). Нижня споруда (баласт) рейкової колії сприймає навантаження від верхньої споруди і забезпечує її стійкість у поздовжній, поперечній та вертикальній площинах. Призначення верхньої споруди – сприймати та передавати навантаження від коліс ходової частини рухомого складу на баласт. Баластовий шар служить для збільшення площі тиску від шпали на підошву виробки, пом’якшення ударів колес рухомого складу, вирівнювання шляху і збереження шпал від зсуву.
Шпали являють собою дерев’яні чи залізобетонні бруси. Вони передають тиск від локомотивів на баластний шар. Залізобетонні шпали мають значно більший термін служби, ніж дерев’яні, але їх недоліками є висока вартість, вага, збільшена жорсткість шляху, яка може бути знижена за рахунок застосування еластичних гумових підкладок.
Рейки виготовляють із вуглецевої сталі (прокат стандартного профілю, який добре працює на вигин). Стандартна довжина сучасних рейок — 12,5 і 25 м, для підземних колій—6...8 м.
Мал. 9 Елементи рейкової колії
1 – підкладки; 2 – костиль; 3 – болт; 4 – рейки;
5 – фіксатор; 6 – шпали; 7 – баласт; 8 – накладка.
8. Вплив локомотивного транспорту на навколишнє середовище
До негативних наслідків дії локомотивного транспорту на природне середовище відносяться порушення стійкості природних ландшафтів транспортною інфраструктурою шляхом розвитку ерозій і зсувів; забруднення атмосфери відпрацьованими газами; постійний ріст рівня забруднення землі нафтою, свинцем, продуктами видування й опадання сипучих вантажів (вугілля, руда, цемент). Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання людьми травм.
Основними забруднюючими факторами впливу локомотивного транспорту являються шум та вібрації. У тих випадках, коли будинки розташовуються в безпосередній близькості від рейкової дороги, вібрації в них можуть перевищувати гранично-припустимі значення, встановлені Санітарними нормами, у 10 разів (на 20 дб).
При роботі з акумуляторами можливий вплив на персонал таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
- ураження електричним струмом;
- термічні фактори (вибухи при зарядці батарей, опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем);
- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пари кислот, аерозолю, свинцю).
Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити:
- нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів;
- методики визначення шкоди, що її можуть завдати підприємства залізничного транспорту;
- технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів;
- методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення;
- технології очищення забруднених вод після миття вагонів, локомотивів.
