11

Актуальність теми: на сьогодні для сфери соціально - трудових відносин як і для всіх інших сфер господарювання характерними є глобалізаційні процеси, саме тому ефективність вітчизняного регулювання соціально - трудових відносин залежить від особливостей діяльності світових організацій сфери праці.

Так, реалізація успішної кар’єри та можливість досягнення високих результатів при заснуванні власного бізнесу можливе за умови ефективного регулювання соціально - трудових відносин з високим рівнем їх віддачі.

Саме тому дана тема посідає чільне місце в багатьох дисциплінах (Економіка п-ва, , Планування діяльності п-ва, , Потенціал підприємства, Охорона праці, Безпека життєдіяльності, Організація виробництва, Менеджмент персоналу тощо).

Мета лекційного заняття: визначити особливості функціонування Міжнародна організація праці; види її діяльності; охарактеризувати основні завдання Міжнародної організації праці; розкрити сутність найважливіших конвенцій Міжнародної організації праці та їх зміст.

Лекція № 17 (2 год.)

План

1. Міжнародна організація праці: види діяльності.

2. Основні завдання міжнародної організації праці.

3. Найважливіші конвенції Міжнародної організації праці та їх зміст.

Питання на самостійне опрацювання

1. Визначіть напрямки діяльності Міжнародної організації праці.

2. Вкажіть основні документи МОП.

3. Охарактеризуйте основні завдання МОП.

4. Розкрийте значення документу „Міжнародний кодекс праці”.

5. Назвіть керівні органи МОП.

6. Охарактеризуйте найважливіші конвенції Міжнародної організації праці та їх зміст.

Тематика індз

1. Основні сфери організаційно-правової діяльності міжнародної організації праці.

2. Міжнародна організація праці і соціальні інститути.

3. Якість життя та показники її виміру.

Список рекомендованої літератури

Основна література

1. Закон України „Про зайнятість населення” // Закони України. Т.1 /Ін-т законодавства. – К., 1996. – С. 252-268;

2. Закон України „Про охорону праці”

3. Закон України „Про оплату праці” // Закони України. Т.8 /Ін-т законодавства. – К., 1997. – С. 210-218;

4. Закон України про «Про Державну програму зайнятості населення на 2005-2008 роки » від 31.10.2004.

5. Грішнова О.А. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Підручник, 3-тє вид., доп. і переробл. – К.: Знання, 2007. – 559с.

6. Єнісова Н. І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. пос. – К.: Кондор, 2004 р.- 432 с.

7. Ковальов В. М., Рижиков В. С., Єськов О. Л. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. пос. За ред.. Ковальова В. М. – К. 2006 р. – 256 с.

8. Махсма М.Б. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 304 с.

9. Мерзляк А. В., Михайлов Є. П., Михайлова Г. О. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч. пос. / під ред. проф. Є. П. Михайлова. – К. : 2005 р. – 240 с.

Додаткова література

1. Смолінська О. Є. Стратегія організації та управління людськими ресурсами крізь призму організаційної культури // Актуальні проблеми економіки . – 2007. - №6, с. 107.

2. www. rada. gov. ua

3. www. kmu. gov. ua – урядовий портал КМУ.

4. www. mu. gov. ua – Міністерство економіки України.

5. www.nbuv. gov. ua – національна бібліотека України ім.В. І. Вернадського.

1. Міжнародна організація праці: види діяльності та документи.

Проблеми міжнародного регулювання трудових відносин виникли ще на початку ХІХ ст. Ці проблеми з плином часу загострювались дедалі більше. А події, які відбулись на початку ХХ ст., потребували появи міжнародної організації, яка захищала б права трудящих. Такою організацією стала Міжнародна організація праці (МОП). Створення МОП було задекларовано Паризькою мирною конференцією 11 квітня 1919 р. Перша щорічна конференція МОП відкрилась у Вашингтоні 29 жовтня 1919 р.; в її роботі взяли участь представ­ники 41 країни. Кожну державу було представлено двома делега­тами від уряду та по одному - від підприємців і профспілок. Кон­ференція прийняла шість міжнародних конвенцій: з питань трива­лості робочого дня у промисловості, боротьби з безробіттям, захисту материнства, обмеження праці жінок у нічний час, міні­мального віку приймання на роботу, обмеження праці молоді в нічний час у промисловості. Місцем розташування МОП було ви­значено Женеву. МОП діє за принципами трипартизму, тобто в структурі всіх органів МОП закріплено принцип: два представни­ки від уряду і по одному - від підприємців і профспілок.

Головною метою створення МОП було розроблення і прийнят­тя міжнародних трудових норм. У 1926 р. Міжнародна конферен­ція праці ухвалила рішення про створення механізму контролю за дотриманням міжнародних трудових норм. Було створено комітет незалежних експертів, завданнями якого стали розгляд доповідей урядів і надання аналізу цих доповідей генеральною конференцією МОП.

Під час Другої світової війни Міжнародна конференція праці відбулася двічі – 1941 р. в Нью-Йорку і 1944 р. у Філадельфії. На цих конференціях МОП чітко висловилася за підтримку бороть­би проти гітлеризму. У Філадельфії було сформульовано основні принципи, цілі та завдання МОП.

Основні цілі МОП зводяться до захисту інтересів і прав трудя­щих та їхніх організацій шляхом регламентації робочого часу, боро­тьбу з безробіттям, забезпечення гарантій заробітної плати за рівну працю, захист трудящих від професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, захист дітей, підлітків і жінок, регламен­тацію питань соціального страхування і соціального забезпечення, організацію професійно-технічного навчання трудящих та ін.

У 1946 р. МОП стала спеціалізованим закладом ООН. У 1960 р. при МОП було створено Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, а 1965 р. – Міжнародний навчальний центр у Турині.

Структуру МОП схематично представлено на рис. 15.1.

Рис. 14.1. Структура Міжнародної організації праці.

Найвищим органом МОП є Міжнародна (генеральна) конферен­ція праці. Вона скликається щорічно у червні в Женеві. Основне завдання конференції - прийняття міжнародних трудових норм, конвенцій і рекомендацій. Конференція затверджує бюджет і про­граму діяльності МОП на кожне дворіччя. На ній вибирається ос­новний виконавчий орган МОП - Адміністративна рада.

Адміністративна рада скликається тричі на рік у Женеві, бона здійснює керівництво МОП у проміжках між конференціями, оби­рає Генерального директора Міжнародного бюро праці, розглядає поточні питання діяльності МОП, готує для конференції пропози­ції з програми та бюджету. У межах Адміністративної ради пра­цюють комітети, які готують питання з різних напрямків діяльнос­ті МОП для розгляду на Адміністративній раді. У складі Адмініст­ративної ради 56 членів: 28 представників уряду, 14 представників підприємців і 14 представників профспілок.

Міжнародне бюро праці (МБП) – постійний секретаріат МОП, який здійснює всю поточну роботу з виконання рішень конферен­ції та Адміністративної ради. Міжнародне бюро праці діє під керів­ництвом Генерального директора, який обирається Адміністра­тивною радою на п'ять років із можливістю наступного пере­обрання. В апараті МБП близько 1900 співробітників більше 110 національностей, що працюють як у самій штаб-квартирі в Женеві. так і в 40 відділеннях МОП у різних регіонах світу. Створено ме­режу регіональних, багато дисциплінарних груп, які складаються з висококваліфікованих спеціалістів МОП. Крім того, за програмами поточної співпраці в різних регіонах світу працює близько 600 по­льових експертів.

Окрім перелічених офіційних органів МОП, періодично прово­дяться на тристоронній основі регіональні конференції МОП, га­лузеві й технічні наради з окремих галузей і груп галузей еконо­міки. Для розв'язання найбільш термінових питань час від часу скликаються наради експертів, які також відбуваються на тристо­ронній основі.

Одним з основних напрямків діяльності МОП є нормотворча діяльність. Нормотворча діяльність МОП полягає в розробці та прийнятті міжнародних трудових норм (конвенцій і рекомендацій). За пе­ріод своєї діяльності МОП розробила і прийняла більше 180 кон­венцій та більше 180 рекомендацій із широкого спектра соціально-трудових питань у всіх сферах соціально-економічного життя суспільства. Прийняті МОП норми утворюють Міжнародний тру­довий кодекс, якими керуються держави в розробці та проведенні національних трудових законодавств. Конвенція, ратифікована країною, є для неї пріоритетною в розробці національного законо­давства.

Для перевірки застосування конвенцій у національному законо­давстві й на практиці МОП створила механізм контролю, заснова­ний на вивченні комітетом незалежних експертів національного законодавства і практики, а також розлідування конкретних ви­падків порушення конвенції тристоронніми органами МОП.

Особливий механізм контролю встановлено за виконанням кон­венцій про свободу об'єднань. Тристоронній комітет Адміністра­тивної ради зі свободи об'єднань розглядає скарги, що подаються міжнародними або національними профспілковими організаціями.

Факти порушення конвенцій доповідаються Адміністративній раді, яка звертає увагу уряду на його зобов'язання.

У деяких випадках уряди просять направити до їхньої країни комісію з розгляду і примиренню, які складаються з незалежних спеціалістів. У результаті втручання МОП було знайдено вихід із багатьох конфліктних ситуацій.

Кожна країна – член МОП зобов'язується регулярно надавати в МБП доповіді про заходи із застосування ратифікованих конвен­цій у законодавстві та на практиці, що вивчаються спеціальним комітетом експертів, який складається з 20 незалежних авторитет­них експертів із різних регіонів світу. Підготовлена комітетом екс­пертів доповідь затверджується генеральною конференцією МОП.

Будь-який представник уряду, підприємців і трудящих має пра­во на подання скарги на державу – члена МОП, яка не дотримуєть­ся конвенції. У такому випадку Адміністративна рада створює комісію з трьох висококваліфікованих експертів-юристів для роз­гляду скарги, які розробляють рекомендації щодо виправлення виявлених хиб. Рекомендації цієї комісії затверджуються Адміні­стративною радою та є обов'язковими для виконання, У випадку, коли країна не погоджується з цими рекомендаціями, вона має право передати справу до міжнародного суду.

Якщо країна – член МОП не виконала в установлений термін рекомендацій комісії або міжнародного суду, то Адміністративна рада може рекомендувати конференції такі дії, які вона вважає за доцільні для виконання цих рекомендацій.

Процедури контролю за застосуванням норм є дуже важливими, оскільки сприяють утіленню в житія принципів, проголошених МОП.

Рекомендації МОП ратифікації не підлягають, тому вони не мають юридичної сили конвенцій. їхня мета – доповнювати і роз­вивати конвенції. Мета нормотворчої діяльності МОП полягає в постійному пошуку згоди між органами державної влади та основ­ними зацікавленими сторонами – підприємцями і трудящими, у прагненні покращення стану трудящих.

Другим, не менш важливим, напрямком роботи МОП є технічна співпраця. Остання має на меті надати своїм членам, як урядам, так і організаціям підприємців і трудящих, сприяння в розробленні національного трудового законодавства, підготовці національних кадрів у соціально-економічній сфері, проведенні різноманітних семінарів і колоквіумів. Слід зазначити, що цей напрямок сформувався після 1960 р., коли до МОП вступила велика кількість країн, що розвиваються, передусім африканських. Технічна співпраця орієнтувалася в основному саме на ці країни. Фінансується цей напрямок із фондів ПРООН (Програма ООН із розвитку) і частко­во з поточного бюджету МОП.

Політика активного партнерства потребувала посилення ролі урядів і відділень МОП у країнах-членах. Для початку планувалося розроблення цільової програми МОП для кожної країни й регіону. Саме з цією мстою було створено 14 багатодисциплінарних кон­сультативних груп: п'ять в Африці, чотири в Америці, три в Азії й Тихоокеанському регіоні, одну для арабських країн та одну для країн Центральної та Східної Європи.

Міжнародне бюро праці – найбільший у світі інформаційно-аналітичний центр з питань праці. МБП діє і як міжнародний видавничий центр. Його публікації – це дослідження з найважли­віших міжнародних трудових і соціальних проблем, нормативно-довідкові видання, збірники з охорони та гігієни праці, матеріали з освіти працівників тощо.

Основними періодичними виданнями МБП є такі:

1. Міжнародний огляд праці – науковий журнал з економіч­них і соціальних питань.

Офіційний бюлетень МБП – видання, яке інформує про но­вини в діяльності МОП і публікує тексти її документів.

3. Законодавчі акти про працю – збірник національних за­конів та інших нормативних актів про працю й соціальні відно­сини.

4. Праця у світі – щорічна доповідь про тенденції розвитку і політику у сфері праці та соціальних відносин.

5. Збірник з умов праці – видання, яке інформує про законо­давство, колективні договори, програми дій і відповідно трудові нормативні акти, які стосуються регулювання умов праці.

6. Робоча освіта – журнал на допомогу профспілковим і навчальним закладам.

7. Щорічник статистики праці та Бюлетень статистики праці.

8. Збірник документів про світ праці – реферативний інфор­маційний бюлетень про умови праці й зайнятість.

9. Трудовий світ – журнал для широкого загалу читачів.

У Міжнародному бюро праці також діє комп'ютерна система інформації з соціально-трудових питань, яка забезпечує доступ до бібліотеки МБП.