32. Система освіти в незалежній Україні

Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту",Концепція середньої загальноосвітньої школи України і т.д. Законом "Про освіту" встановлено шість освітніх рівнів: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. Водночас затверджено освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні (або ступеневу освіту): кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім тих закладів освіти, що належать релігійним організаціям. Закон "Про освіту" визначив державні стандарти освіти відповідно до вимог щодо змісту, обсягу й рівня освітньої та фахової підготовки. Відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визначається встановленими законом засобами ліцензування, інспектування, атестації та акредитації закладів освіти. Отже, в Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості.Загальна середня освіта в незалежній Україні є обов’язковою основною складовою безперервної освіти. Водночас вона виступає основою соціалізації молодого українського громадянина в суспільстві, фундаментом для подальшого його освіти чи трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини як гідного представника своєї нації. Реформування освіти в Україні триває вже понад десять років. Термін достатній для підведення перших підсумків. Сьогодні можна говорити про вагомі здобутки наших окремих ВНЗ. Розширився доступ до вищої освіти громадян УкраїниСтруктура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями.

31.Культурний та освітній розквіт Київської Русі.

Княжа доба розпочалась задовго до прийняття християнства в Київській Русі (за М.Грушевським, у VІІ-VІІІ ст.). Процес об’єднання праукраїнських (українослов’янських) племен завершився у ІХ ст. створенням могутньої держави Київської Русі. Київські князі разом з вирішенням важливих політичних і військових проблем державотворення опікувалися розвитком науки та освіти. На основі східнослов’янської протописемності та літер грецького алфавіту в ІХ ст. було створено нову загальновживану азбуку – спочатку глаголицю, пізніше – кирилицю. За княжої доби школа та освіта Київської Русі якісно змінились. Приблизно з Х-ХІІ ст. з’являється термін „школа”. Відомо, що за княжої доби існувала певна система освіти. Першим паростком вищої школи в Україні вчені вважають двірцеві школи. Водночас діяли й монастирські. З’являються перші притулки для обездолених. Поряд із двірцевими, існували й монастирські школи. Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аскетичному вихованні підростаючого покоління. Покора, терпіння, відмова від радощів земного життя — такий основний зміст освіти. Елементарну освіту на той час здобували в парафіяльних школах при діючих церквах або за допомогою майстрів грамоти, які викладанням заробляли собі на життя. Пізніше їх сталі називати мандрівними дяками. У ХІ ст. набула розвитку жіноча освіта. У Києві при Андріївському монастирі відкрилося перше в Європі жіноче училище. З XII ст. на Русі був відомий буквоскладальний метод. Навчальними книгами були Часослов, Псалтир. Арифметичні операції (нумерація, подвоєння, роздвоєння, додавання, віднімання, множення, ділення) здійснювалися учнями за допомогою пальців, суглобів, абаки (дошки, розділеної на смуги, де пересувались камінчики, кості), гральних кубиків з нанесеними точками, паличок. Великого значення у "школах грамоти" надавали релігійному вихованню та хоровому співу. Значних успіхів у Київській Русі досягла книжна справа. Головною метою народної педагогіки було возвеличення простої людини - патріота рідної землі. Яскраве свідчення цього - билини. У княжу добу закладається підґрунтя жіночої освіти, яка знову заявила про себе тільки в кінці XIX ст. й утвердилася офіційно в XX ст. Отже, в часи Київської Русі прості люди мали певний рівень освіченості. Освіта відбивала земні ідеали народних мас, їхні погляди на розумовий розвиток, формування трудових навичок, моральні якості.