Необхідно визначитись з якого місяця доцільніше здійснювати виплати та за яким варіантом вести розрахунки.
Таблиця 6.4.
Варіанти до завдання 6.2.
Варіант, № |
N1% |
Y1, тис. грн. |
T1, років |
Z1% |
1 |
12 |
14033 |
5 |
5 |
2 |
8 |
14314 |
3 |
4 |
3 |
13 |
58940 |
6 |
3,5 |
4 |
30 |
11227 |
5 |
5 |
5 |
9 |
3465 |
4 |
4 |
6 |
10 |
9702 |
4 |
6 |
7 |
7 |
19054 |
3 |
5 |
8 |
5 |
19045 |
2 |
4 |
9 |
3 |
3776 |
1 |
3,5 |
10 |
4 |
85794 |
2 |
5 |
11 |
3 |
16129 |
1 |
4 |
12 |
2 |
25138 |
1 |
6 |
13 |
3 |
15972 |
1 |
5 |
30 |
10 |
190563 |
4 |
4 |
15 |
12 |
22163 |
5 |
3,5 |
16 |
13 |
277203 |
6 |
5 |
17 |
2 |
276588 |
1 |
4 |
25 |
4 |
211726 |
2 |
6 |
19 |
30 |
274059 |
13 |
5 |
20 |
8 |
153406 |
3 |
4 |
21 |
12 |
24578 |
5 |
3,5 |
22 |
11 |
242899 |
5 |
5 |
23 |
12 |
214832 |
5 |
4 |
24 |
7 |
84200 |
3 |
6 |
25 |
6 |
224533 |
3 |
3,5 |
26 |
10 |
140333 |
4 |
5 |
27 |
11 |
196467 |
5 |
4 |
28 |
13 |
214847 |
6 |
6 |
29 |
10 |
97018 |
4 |
5 |
30 |
10 |
96830 |
4 |
2 |
Зробити висновки за результатами розрахунків та підготувати звіт з використання фінансових функцій для розрахунку періодичних виплат
Самостійна робота студента: Обґрунтувати письмово усі формули, за якими зроблено розрахунки у завданнях 6.1. та 6.2.
Розділ 7. Розрахунок амортизаційних відрахувань.
Амортизація – це списання частини вартості активу (як правило основних засобів), яке пов’язане з його використанням у процесі отримання доходу. Списання відбувається поступово по мірі зносу активу, в залежності від строку його служби та методу підрахунку амортизації.
Амортизація – розподіл минулих витрат, що пов’язані з придбанням активу, по майбутнім періодам часу з метою збалансування доходів та витрат компанії.
Для визначення суми амортизаційного відрахування на кожний з років експлуатації активу необхідно знати:
термін експлуатації активу;
суму первісної вартості активу;
остаточну (ліквідаційну) вартість активу, тобто вартість у кінці періоду експлуатації;
метод начислення амортизації.
Існують два основних підходи до розподілу вартості активу по періоду його експлуатації:
метод рівномірного нарахування зносу (рівномірної амортизації);
методи прискореної амортизації (прискорене компенсування витрат).
Метод рівномірної амортизації.
Метод рівномірного нарахування зносу – найбільш простий метод нарахування амортизації активів. Розмір періодичного нарахування (АП) у цьому випадку розраховується як різниця між первісною вартістю активу (В0) та остаточною (ліквідаційною) вартістю активу (ВЛ), яка поділена на кількість періодів експлуатації активу (Т).
Приклад:
Початкова вартість активу В0 = 11 000.
Остаточна (ліквідаційна) вартість активу ВЛ = 3 000.
Строк експлуатації активу Т = 4 роки.
ВА = В0 – ВЛ = 11 000 – 3 000 = 8 000
Амортизаційні відрахування по роках:
А1 = А2 = А3 = А4 = ВА / Т = 8 000 / 4 = 2 000
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою методу рівномірної амортизації у пакеті MS Excel:
Існує дві можливості розв’язання цієї задачі:
1) запрограмувати алгоритм розрахунку амортизаційних відрахувань за кожний період власноруч, наприклад таким чином:
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом рівномірної амортизації за допомогою формул користувача (числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом рівномірної амортизації за допомогою формул користувача (формули).
2) Скористатися можливостями вбудованої функції MS Excel АПЛ, яка реалізує цей алгоритм нарахування амортизації:
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом рівномірної амортизації за допомогою вбудованої функції Excel АСЧ (числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом рівномірної амортизації за допомогою вбудованої функції Excel АПЛ (формули).
Як ми бачимо, обидва методу дають однакові результати. Це пояснюється тим фактом, що алгоритм методу є дуже простим, тому його реалізація не викликає складностей.
Побудуємо модель розв’язку задачі рівномірної амортизації за допомогою пакету MathCad:
Побудуємо графік динаміки параметрів, що досліджуються у моделі
Слід зауважити, що на практиці метод рівномірної амортизації застосовують дуже рідко. Як правило, при розрахунку амортизації використовується підхід, який передбачає прискорену амортизацію активу. Такий підхід розглянемо далі.
Методи прискореної амортизації
Сутність прискореної
амортизації полягає у тому, що у перші
роки експлуатації активів нараховується
більша частина амортизаційних коштів,
а у наступні роки – остаточна амортизаційна
вартість. Такий розподіл амортизаційних
відрахувань пояснюється тим, що нові
активи експлуатуються набагато
ефективніше за застарілі
(тобто
ті, що вже були в експлуатації). Основною
перевагою прискорених методів амортизації
є те, що вони дозволяють збільшити
витрати та таким чином зменшити податок
на прибуток у ранні періоди експлуатації
активу.
Прискорена амортизація методом врахування цілих значень періодів експлуатації.
Нарахування розміру амортизації за період методом врахування цілих значень періодів експлуатації визначається шляхом сумування цифр кількості періодів, продовж яких актив експлуатується (наприклад при t = 4, це буде 1 + 2 + 3 + 4 = 10). Для визначення амортизації за кожний конкретний період необхідно кількість періодів, що залишилися розділити на цю суму. Так наприклад, в першому періоді це буде значення 4/10, в другий – 3/10, в третій – 2/10 та в перший 1/10. Отримані таким чином показники для кожного періоду умножається на різницю між первісною (початковою) вартістю активу та його остаточною (ліквідаційною) вартістю, в результаті чого отримуємо показник амортизаційних відрахувань на кожний період.
Приклад:
Початкова вартість активу В0 = 11 000.
Остаточна (ліквідаційна) вартість активу ВЛ = 3 000.
Строк експлуатації активу Т = 4 роки.
К = 1 + 2 + 3 + 4 = 10
К1 = 4/10; К2 = 3/10; К3 = 2/10; К4 = 1/10;
ВА = В0 – ВЛ = 11 000 – 3 000 = 8 000 грн
Амортизаційні відрахування по роках:
А1 = К1 ∙ ВА = 4/10 ∙ 8 000 = 3 200.
А2 = К2 ∙ ВА = 3/10 ∙ 8 000 = 2 4600.
А3 = К3 ∙ ВА = 2/10 ∙ 8 000 = 1 600.
А4 = К4 ∙ ВА = 1/10 ∙ 8 000 = 800.
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою методу врахування цілих значень періодів експлуатації активу у пакеті MS Excel.
Існує також дві можливості розв’язання цієї задачі:
1) запрограмувати алгоритм розрахунку амортизаційних відрахувань за кожний період власноруч, наприклад таким чином:
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом врахування цілих значень періодів експлуатації за допомогою формул користувача (числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом врахування цілих значень періодів експлуатації за допомогою формул користувача (формули).
2) Скористатися можливостями вбудованої функції MS Excel АСЧ, яка реалізує цей алгоритм нарахування амортизації:
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом врахування цілих значень періодів експлуатації за допомогою вбудованої функції Excel АСЧ (числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом врахування цілих значень періодів експлуатації за допомогою вбудованої функції Excel АСЧ (формули).
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою пакету MathCad:
Побудуємо графік динаміки параметрів, що досліджуються у моделі
Прискорена амортизація методом балансу, що зменшується.
Основою нарахування амортизації за методом балансу, є принцип, згідно якого знецінювання активу (тобто амортизаційне відрахування, яке компенсує це знецінення) за поточний період пропорційний розміру знеціненні активу за попередній період.
Коефіцієнт пропорційності задається самостійно з діапазону 1/Т … 1. Де Т – кількість періодів експлуатації. Для наочності розглянемо алгоритм методу на прикладі.
Приклад:
Початкова вартість активу В0 = 11 000.
Остаточна (ліквідаційна) вартість активу ВЛ = 3 000.
Строк експлуатації активу Т = 4 роки.
Коефіцієнт зменшення балансу КЗБ = 0,7 (КЗБ ϵ [0,25…1])
ВА = В0 – ВЛ = 11 000 – 3 000 = 8 000 грн
Амортизаційні відрахування по роках:
А1 = (1 – КЗБ ) ∙ В0 = 0,3 ∙ 11 000= 3 300
А2 = КЗБ ∙ A1 = 0.7 ∙ 3 300 = 2 310
А3 = КЗБ ∙ A2 = 0.7 ∙ 3 300 = 1 617
А4 = КЗБ ∙ A3 = 0.7 ∙ 3 300 = 1 132
А1 + А2 + А3 + А4 = 8 359 > BA
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою методу балансу, що зменшується у пакеті MS Excel.
Існує також дві можливості розв’язання цієї задачі:
1) запрограмувати алгоритм розрахунку амортизаційних відрахувань за кожний період власноруч, наприклад таким чином:
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом балансу, що зменшується за допомогою формул користувача (числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом балансу, що зменшується за допомогою формул користувача (формули).
2) Скористатися можливостями вбудованої функції MS Excel ФУО, яка реалізує цей алгоритм нарахування амортизації:
Р
ис.__.
Алгоритм розв’язання задачі амортизації
методом балансу, що зменшується за
допомогою вбудованої функції Excel ФУО
(числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом балансу, що зменшується за допомогою вбудованої функції Excel ФУО (формули).
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою пакету MathCad:
Побудуємо графік динаміки параметрів, що досліджуються у моделі
Як видно, цей метод не є достатньо точним, по перше не збігаються сума накопичених амортизаційних нарахувань та сума загальної амортизації. По-друге, алгоритм користувача та вбудована функція дають різні значення. Тому, при використанні на практиці цього методу слід зважати на можливі помилки і компенсувати їх вручну.
Прискорена амортизація методом залишку, що зменшується.
Згідно методу залишку, що зменшується, амортизаційні відрахування на кожний період експлуатації нараховуються шляхом віднімання від первісної вартості активу (В0) остаточної (ліквідаційної) вартості активу, а також усіх амортизаційних платежів за попередні періоди, після чого отримана різниця помножується на множник (К * 1/Т), де К – число, як правило з діапазону 1…2, а Т – строк експлуатації активу. У випадку К=2 такий метод має назву метод подвійного залишку, що зменшується.
Для більшої наочності розглянемо метод на прикладі.
Приклад:
Початкова вартість активу В0 = 11 000.
Остаточна (ліквідаційна) вартість активу ВЛ = 3 000.
Строк експлуатації активу Т = 4 роки.
Коефіцієнт зменшення балансу К = 2
Множник = К ∙ 1/Т = 2 ∙ 1/4 = 0,5
ВА = В0 – ВЛ = 11 000 – 3 000 = 8 000
Амортизаційні відрахування по роках:
А1 = К ∙ 1/Т ∙ ВА = 0,5 ∙ 8 000 = 4 000
А2 = К ∙ 1/Т ∙ (ВА – А1) = 0,5 ∙ (8 000 – 4 000) = 2 000
А3 = К ∙ 1/Т ∙ (ВА – А1 – А2) = 0,5 ∙ (8 000 – 4 000 – 2 000) = 1 000
А4 = К ∙ 1/Т ∙ (ВА – А1 – А2 – А3) = 0,5 ∙ (8 000 – 4 000 – 2 000 – 1 000) = 500
А1 + А2 + А3 + А4 = 7 500 < 8000
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою методу балансу, що зменшується у пакеті MS Excel.
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом залишку, що зменшується за допомогою формул користувача (числові дані).
Рис.__. Алгоритм розв’язання задачі амортизації методом залишку, що зменшується за допомогою формул користувача (формули).
Побудуємо модель розв’язку задачі за допомогою пакету MathCad:
Побудуємо графік динаміки параметрів, що досліджуються у моделі
Цей метод, як і попередній, також є недостатньо точним, тому при використанні на практиці цього методу також слід зважати на можливі помилки.