- •Запитання до розділу
- •Узагальнення результатів розрахунків
- •Індивідуальні завдання до розділу
- •Вхідні дані для розрахунків по варіантам (Частина 1)
- •Розділ 4. Вирішення задач кількісного фінансового аналіза засобами excel
- •4.1. Проведення обчислень методом послідовних ітерацій
- •Взагалі, внутрішня норма прибудковості по ряду операцій з грошовими ресурсами – це така норма прибутку, при якому чиста приведена вартість дорівнює нулю.
- •4. 2. Обчислення внутрішньої норми прибутковості засобами вбудованих функцій
- •4.3. Розрахунки на основі змінної ставки відсотків при роботі з цінними паперами.
- •Приклади проведення розрахунків при роботі з цінними паперами
- •4.4. Фінансові розрахунки на основі постійної ставки відсотків Теоретичні відомості. Найбільш вживані фінансові функції для розрахунків операцій по кредитах та позиках
- •Розрахунок основних величин при річному обліку відсотків
- •Існує ряд взаємопов’язаних фінансових вбудованих функцій Excel, див. Табл. 4.3.
- •Фінансові функції для розрахунків операцій по кредитам та позикам
- •4.5. Індивідуальні завдання до розділу 4
- •Розділ 5. Розрахунок періодичних виплат
- •5.1. Розрахунок постійних періодичних виплат
- •Величину щомісячник виплат розраховуємо як
- •5.2. Розрахунок виплат за відсотками
- •Синтаксис функції:
- •Щорічні відрахування складають
- •5.3. Розрахунок суми виплат по відсотках. Функція общплат()
- •5.4. Розрахунок платежів по відсотках. Функція оснплат()
- •Синтаксис:
- •5.5. Розрахунок основних виплат
- •Синтаксис:
- •5.6 Індивідуальні завдання до розділу 5
- •Розділ 6. Приклади формування економічних альтернатив для підтримки прийняття рішення
- •Необхідно визначитись з якого місяця доцільніше здійснювати виплати та за яким варіантом вести розрахунки.
- •6.4. Індивідуальні завдання
- •Необхідно визначитись з якого місяця доцільніше здійснювати виплати та за яким варіантом вести розрахунки.
- •Розділ 7. Розрахунок амортизаційних відрахувань.
- •Завдання до лабораторної роботи «Амортизація»
- •Комплект тестових завдань для поточного контролю знань
- •1. Нехай періодична ставка відсотків становить 1,5% і нараховується кожного місяця. Вказати правильну номінальну ставку:
- •2. Відомо, що на суму 1000грн. Кожного місяця нараховується 1% за складними відсотками і у кінці року отримуємо суму 1126,80 грн. Вказати чому дорівнює ефективна річна ставка відсотків:
- •1. Фінансові розрахунки при вирішення інженерних задач базуються перш за все:
- •На врахуванні нерівноцінності грошей у різні моменти часу;
- •Список використаних джерел
Необхідно визначитись з якого місяця доцільніше здійснювати виплати та за яким варіантом вести розрахунки.
Визначення варіанту у даній задачі є предметом ведення переговорів щодо умов кредитування. І потрібно напевно знати, які умови для транспортного підприємства є більш привабливими.
Пояснення щодо критерію вибору: Використання коштів приносить прибуток 10% від суми у обороті. Кожного місяця сума в обороті буде зростати, але одночасно буде зменшуватись на суму щомісячних виплат за позику.
Прийняте рішення впливатиме:
на суму регулярних виплат;
на суму з якої відшкодовуються 5% щомісяця;
на накопичену суму у обороті.
Вибір варіанта зумовлюється наступними обставинами: Для якого варіанта угоди сума у обороті після 2-х років стає більшою, позика повністю буде відшкодована і прибуток стане більший, такий варіант бажано ухвалити в угоді підприємства з банком.
Щоб зробити обґрунтований вибір, потрібно:
розглянути схему накопичення суми в обороті;
визначити суму, з якої нараховуються відсотки на позику, залежно від місяця початку виплат;
визначити розмір виплат для кожного варіанта за кожен місяць позики.
Хід виконання:
Крок 1. На першому кроці на новому робочому листку вводимо початкові дані та вказуємо шапку таблиці для розрахунку необхідних величин, див. Рис. 6.5. Шапку розрахункової таблиці для кожного із варіантів розташуємо у довільно вибраних діапазонах комірок, наприклад в діапазонах A17:D17 та F17:I17.
|
А |
В |
C |
D |
E |
|
||||||||
9 |
Сума боргу |
$10 000 |
|
|
|
|||||||||
10 |
% по кредиту у місяць |
5,00% |
|
|
|
|||||||||
11 |
Прибуток за місяць |
10,00% |
|
|
|
|||||||||
12 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
13 |
Початок виплати |
3 |
|
|
|
|||||||||
14 |
Кількість виплат |
22 |
|
|
|
|||||||||
15 |
|
Сума боргу |
|
|
|
|
||||||||
16 |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
||||||||||||
17 |
Місяці |
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
|
Місяці |
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
|||||
Рис 6.5. Підготовчий етап до вирішення задачі. Крок 1.
Вводимо суму боргу, ставка відсотків за місяць та відсоток очікуваного прибутку у діапазон комірок С9:С11.
Місяць, з якого починаємо виплати відсотків за позику, вводимо у комірку С13. Наприклад, припустимо, що виплати починаються з 3-го місяця після одержання кредиту, і перший внесок повинен відбутися у кінці 3-го місяця.
Якщо виплати починаються з першого місяця, то за два роки число виплат буде становити 24. Підраховуємо кількість виплат для вказаної задачі, ввівши у комірку С14 формулу: =24 - C13+1.
Крок 2. Визначаємо суму, з якої призначається виплата відсотків, див Рис. 6.6.
Якщо виплати відсотків починають з 3-го місяця, то відсотки (5%) нараховують вже не з початкової суми ($10 000), а з суми з урахуванням несплачених відсотків .
Для автоматичного перерахування вказаної суми залежно від місяця початку нарахувань (комірка С13), потрібно зробити наступне:
визначити суму з урахуванням невиплачених відсотків;
навчитись автоматично визначати комірку, у якій накопичення суми боргу припиняється, бо починаються регулярні виплати. Це означає, що ми маємо вміти змінювати і формувати адресу комірки, у якій вираховується значення суми «накопиченого» боргу залежно від місяця початку регулярних виплат;
довільно обрати комірку, наприклад С15, , у яку буде автоматично передатись вміст комірки зі змінною адресою з накопиченою сумою боргу.
Теоретичні відомості. Для адреси де буде визначено накопичену суму боргу використаємо вбудовану функцію АДРЕС(), а для вибору значення (із комірки з вказаною адресою) застосуємо функцію =ДВССЫЛ().
Функція АДРЕС(), утворює адресу комірки у вигляді текста, використовуючи номер рядка та номер стовпчика.
Синтаксис:
АДРЕС(номер_строки;номер_столбца;тип_ссылки;а1;имя_листа),
де:
Номер_строки - це номер рядка, що використовується у посиланні на комірку;
Номер_столбца - це номер стовпчика, що використовується у посиланні на комірку.
Тип_ссылки - це тип посилання, що повертається.
Значення аргумента Тип_ссылки |
Тип посилання, що повертається |
1 або відсутнє |
Абсолютна адреса; |
2 |
Абсолютний рядок; відносний стовпчик; |
3 |
Відносний рядок; абсолютний стовпчик. |
4 |
Відносна адреса |
а1 - це логічне значення, яке визначає стиль посилання: А1 або С1К1. Якщо а1 має значення ИСТИНА або відсутній, то функція АДРЕС() повертає посилання в стилі А1; якщо цей аргумент має значення ЛОЖЬ, то функція АДРЕС() повертає посилання у стилі С1К1.
Имя_листа - це текст, який визначає назву робочого листка, що використовується для формування зовнішнього посилання. Якщо Имя_листа не вказується, то зовнішні листки не використовуються.
Приклади
АДРЕС(3;3) дорівнює "$C$3"
АДРЕС(2;3;2) дорівнює "C$2"
АДРЕС(2;3;2;ЛОЖЬ) дорівнює "С2К[3]"
АДРЕС(2;3;1;ЛОЖЬ;"[Book1]Лист1") дорівнює"[Book1]Лист1!С2К3"
АДРЕС(2;3;1;ЛОЖЬ;"Інший робочий лист") дорівнює "Інший робочий лист'!С2К3"
Функція ДВССЫЛ() повертає значення, яке записано у комірці, адреса якої вказана текстовим рядком і зберігається у комірці, яка є аргументом вказаної функції ДВССЫЛ(). Функція ДВССЫЛ використовується, якщо потрібно змінити посилання на комірку у формулі, не змінюючи саму формулу.
Синтаксис:
ДВССЫЛ(ссылка_на_ячейку;a1),
де -
Ссылка_на_ячейку - це посилання на комірку, у якій вказано або посилання у стилі А1, або посилання у стилі С1К1, або ім’я, визначене як посилання, або посилання на комірку у вигляді текстового рядка. Якщо ссылка_на_ячейку не є допустимим, то функція ДВССЫЛ повертає значення помилки #ССЫЛ!.
а1 – це логічний вираз, що вказує, якого типу посилання вказано у комірці ссылка_на_текст.
Якщо a1 має значення ИСТИНА або відсутній, то ссылка_на_ячейку інтерпретується як посилання у стилі A1.
Якщо a1 має значення ЛОЖЬ, то ссылка_на_ячейку інтерпретується як посилання у стилі С1К1.
Примітка.
Якщо ссылка_на_ячейку є посиланням на іншу робочу книгу (зовнішнє посилання), то така робоча книга має бути відкритою, інакше функція ДВССЫЛ повертає значення помилки #ССЫЛКА!.
Приклади використання функції ДВССЫЛ() :
Якщо комірка A1 вміщує текст "B2", а комірка B2 вміщує значення 1,333, то:
ДВССЫЛ($A$1) повертає 1,333
Якщо ви замінюєте текст в комірці A1 на "C5", а комірка C5 вміщує значення 45, то:
ДВССЫЛ($A$1) повертає значення: 45
Якщо комірка B3 вміщує текст "Моня", а комірка с ім’ям Моня вміщує значення 10, то:
ДВССЫЛ($B$3) повертає 10
Розглянемо використання вказаних функцій для визначення накопиченої суми боргу. Якщо шапка розрахункової таблиці вказана у рядку 17, місяць початку регулярних виплат вводиться у комірку С13, то накопичена сума боргу буде завжди вказуватись у колонці В (номер якої дорівнює 2). Номер рядка буде залежати від значення, яке записано у комірці С13, і визначатиметься як 17+$C$13. Введена у комірці D15 формула АДРЕС(17+$C$13;2) буде формувати адресу комірки, значення у якій вказує на суму накопиченого боргу. Для виведення значення із комірки, адреса якої записана у комірці D15, вводимо функцію =ДВССЫЛ(D15), див. Рис. 6.6.
|
=ДВССЫЛ(D15) |
=АДРЕС(17+$C$13;2) |
|
|
|
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
=C9 |
|
|
=C9+C9*C10+C19 |
=ЕСЛИ($C$13>A19;0;-$C$15*C10) |
=$C$9+$C$9*$C$11+C19 |
=B19+B19*$C$10+C20 |
= ЕСЛИ ($C$13>A20;0;-$C$15*$C$10) |
=D19+D19*$C$11+C20 |
Рис 6.6. Знаходження накопиченої суми борга
Вкажемо формули для проведення розрахунків за варіантом 1:
|
A |
B |
C |
D |
|||||
15 |
|
=ДВССЫЛ(D15) |
=АДРЕС(17+$C$13;2) |
|
|||||
16 |
|
|
|
|
|
||||
17 |
Місяці |
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
|||||
18 |
0 |
=C9 |
|
|
|||||
19 |
1 |
=C9+C9*C10+C19 |
=ЕСЛИ($C$13>A19;0;-$C$15*C10) |
=$C$9+$C$9*$C$11+C19 |
|||||
20 |
2 |
=B19+B19*$C$10+C20 |
=ЕСЛИ($C$13>A20;0;-$C$15*$C$10) |
=D19+D19*$C$11+C20 |
|||||
21 |
3 |
=B20+B20*$C$10+C21 |
=ЕСЛИ($C$13>A21;0;-$C$15*$C$10) |
=D20+D20*$C$11+C21 |
|||||
22 |
4 |
=B21+B21*$C$10+C22 |
=ЕСЛИ($C$13>A22;0;-$C$15*$C$10) |
=D21+D21*$C$11+C22 |
|||||
23 |
5 |
=B22+B22*$C$10+C23 |
=ЕСЛИ($C$13>A23;0;-$C$15*$C$10) |
=D22+D22*$C$11+C23 |
|||||
24 |
6 |
=B23+B23*$C$10+C24 |
=ЕСЛИ($C$13>A24;0;-$C$15*$C$10) |
=D23+D23*$C$11+C24 |
|||||
25 |
7 |
=B24+B24*$C$10+C25 |
=ЕСЛИ($C$13>A25;0;-$C$15*$C$10) |
=D24+D24*$C$11+C25 |
|||||
|
Рис 6.7. Формули для проведення розрахунків за Варіантом 1
|
||||||||
Крок 3. Заповнюємо розрахункову таблицю для 1-го варіанта. Формули вказані на Рис. 6.7.
На початку угоди сума позики складає величину, що вказана у комірці С9. За поточний місяць, якщо не було виплат, сума складає 0 рн. Якщо виплата починається, то відсоток з суми боргу, потрібно вирахувати із суми, з якої нараховується відсоток. За перший місяць сума відсотків складатиме величину, яка обраховується за формулою
=ЕСЛИ($C$13>A19;0;-$C$15*C10),
Сума в обороті у кінці місяця збільшується на значення суми відсотків на прибуток без врахування виплат за позику.
Результати розрахунків див. рис 6.8:
Сума боргу |
|
$10 000,00 |
|
% по кредиту у місяць |
5,00% |
|
|
Прибуток за місяць |
10,00% |
|
|
|
|
|
|
Початок виплати |
3 |
|
|
Кількість виплат |
22 |
|
|
Сума |
|
11025 |
$B$20 |
|
|
|
|
Місяці |
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
0 |
$10 000,00 |
|
|
1 |
$10 500,00 |
$0,00 |
$11 000,00 |
2 |
$11 025,00 |
$0,00 |
$12 100,00 |
3 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$12 758,75 |
4 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$13 483,38 |
5 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$14 280,46 |
6 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$15 157,26 |
7 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$16 121,73 |
8 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$17 182,66 |
9 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$18 349,67 |
10 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$19 633,39 |
11 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$21 045,48 |
12 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$22 598,78 |
13 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$24 307,41 |
14 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$26 186,90 |
15 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$28 254,34 |
16 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$30 528,52 |
17 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$33 030,12 |
18 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$35 781,88 |
19 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$38 808,82 |
20 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$42 138,46 |
21 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$45 801,05 |
22 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$49 829,91 |
23 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$54 261,65 |
24 |
$11 025,00 |
-$551,25 |
$59 136,56 |
|
|
Прибуток |
48111,56 |
|
|
|
|
Рис 6.8. Розрахунки за варіантом А.
Крок 4. Заповнюємо розрахункову таблицю для 2-го варіанта. Формули вказані на Рис. 6.9.
Місяці |
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
0 |
=C9 |
|
|
1 |
=C9+C9*C10+C19 |
=ЕСЛИ($C$13>F19;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=$C$9+$C$9*$C$11+H19 |
2 |
=G19*(1+$C$10)+H20 |
=ЕСЛИ($C$13>F20;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=I19+I19*$C$11+H20 |
3 |
=G20*(1+$C$10)+H21 |
=ЕСЛИ($C$13>F21;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=I20+I20*$C$11+H21 |
4 |
=G21*(1+$C$10)+H22 |
=ЕСЛИ($C$13>F22;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=I21+I21*$C$11+H22 |
5 |
=G22*(1+$C$10)+H23 |
=ЕСЛИ($C$13>F23;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=I22+I22*$C$11+H23 |
6 |
=G23*(1+$C$10)+H24 |
=ЕСЛИ($C$13>F24;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=I23+I23*$C$11+H24 |
7 |
=G24*(1+$C$10)+H25 |
=ЕСЛИ($C$13>F25;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15)) |
=I24+I24*$C$11+H25 |
Рис 6.9. Формули для розрахунку за варіантом Б
Результати розрахунку за вказаними формулами показані нижче:
Місяці |
Сума у кінці місяця |
Щомісячні виплати |
Сума у обороті |
0 |
$10 000,00 |
|
|
1 |
$10 500,00 |
$0,00 |
$11 000,00 |
2 |
$11 025,00 |
$0,00 |
$12 100,00 |
3 |
$10 738,68 |
-$837,57 |
$12 472,43 |
4 |
$10 438,03 |
-$837,57 |
$12 882,09 |
5 |
$10 122,36 |
-$837,57 |
$13 332,73 |
6 |
$9 790,90 |
-$837,57 |
$13 828,43 |
7 |
$9 442,87 |
-$837,57 |
$14 373,69 |
8 |
$9 077,44 |
-$837,57 |
$14 973,49 |
9 |
$8 693,74 |
-$837,57 |
$15 633,26 |
10 |
$8 290,85 |
-$837,57 |
$16 359,01 |
11 |
$7 867,82 |
-$837,57 |
$17 157,34 |
12 |
$7 423,64 |
-$837,57 |
$18 035,50 |
13 |
$6 957,24 |
-$837,57 |
$19 001,47 |
14 |
$6 467,53 |
-$837,57 |
$20 064,04 |
15 |
$5 953,33 |
-$837,57 |
$21 232,87 |
16 |
$5 413,42 |
-$837,57 |
$22 518,59 |
17 |
$4 846,52 |
-$837,57 |
$23 932,87 |
18 |
$4 251,27 |
-$837,57 |
$25 488,58 |
19 |
$3 626,26 |
-$837,57 |
$27 199,87 |
20 |
$2 970,00 |
-$837,57 |
$29 082,28 |
21 |
$2 280,92 |
-$837,57 |
$31 152,93 |
22 |
$1 557,40 |
-$837,57 |
$33 430,65 |
23 |
$797,69 |
-$837,57 |
$35 936,14 |
24 |
$0,00 |
-$837,57 |
$38 692,18 |
|
|
|
$38 692,18 |
Рис 6.10. Результати розрахунків за варіантом 2
У другому варіанті сума регулярних виплат нараховуються за допомогою функції
ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15),
яка використовується в у наступній формулі:
=ЕСЛИ($C$13>F19;0;ППЛАТ($C$10;$C$14;$C$15))
Крок 5. Обчислимо очікуваний прибуток за кожним із варіантів. Для першого варіанта сума позики (нарощена) виплачується у кінці терміну (у комірці D43 записуємо формулу =D42-B42). У другому варіанті розрахунків у кінці терміну усіх виплат Сума у обороті буде відповідати прибутку. Обирається варіант, який надає більший прибуток.
