- •1.Види забезпечення кредитів рефінансування банків та вимоги нбу щодо його фінансової та юридичної надійності.
- •2. Види заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку.
- •3. Визначення строків, джерела та механізм погашення кредитів.
- •4. Гарантія – форми забезпеченості банківського кредиту.
- •5. Групування кредитних операцій за станом обслуговування позичальниками (фізичними та юридичними особами) боргу перед банком за цими операціями.
- •6. Депозитні операції нбу: їх види, загальна характеристика.
- •7. Депозитні сертифікати нбу, порядок їх випуску, розміщення серед банків, погашення.
- •8. Економічна сутність, значення та еволюція кредитних відноcин між нбу і комерційними банками України.
- •9. Економічний контроль та санкції в процесі кредитування. Шляхи удосконалення механізму надання або погашення кредиту.
- •10. Економічний контроль, відповідальність та санкції в процесі кредитування нбу комерційних банків.
- •11. Економічні інструменти нбу з регулювання ліквідності: ком. Банків України.
- •14. Іпотечний кредит: сутність, порядок надання та погашення. Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні.
- •15. Класифікація банківських кредитів відповідно до міжнародних стандартів. Перспективи урізноманітнення форм та видів банківських кредитів.
- •16. Класифікація кредитного портфелю банку за кожною кредитною операцією, критерії класифікації. Визначення категорій кредитних операцій за результатами класифікації кредитного портфеля.
- •17. Класифікація кредитрого портфелю банку за рівнем ризику кредитної заборгованості. Фактори, що визначають структуру кредитного портфеля.
- •18. Класифікація позичальників (фіз. Осіб) за результатами оцінки їх фін. Стану та з врахуванням якості забезпечення кредитної заборгованості.
- •19. Класифікація позичальників (юридичних осіб) за результатами оцінки їх фінансового стану та з врахуванням якості забезпечення заборгованості за кредитними операціями.
- •20. Консорціумний та паралельний кредити: сутність, умови і порядок надання та погашення.
- •21. Контокорентний кредит: сутність, порядок надання та погашення.
- •22. Контроль нбу за дотриманням банками порядку формування та використання резервів під кредитні ризики.
- •23. Контрольно-економічна робота за звітність банків з питань формування та використання резервів під кредитні ризики.
- •24. Кредит рефінансування комерційних банків овернайт, умови та порядок його надання і погашення.
- •25. Кредити під заставу векселів, умови і порядок їх надання та погашення.
- •26. Кредити, пов‘язані з вексельним обігом, їх характеристики. Загальні правила проведення банками кредитних операцій з векселями.
- •27. Кредитні операції у широкому розумінні, валовий та чистий кредитні ризики для банку-кредитора.
- •28. Кредитні операції, їх сутність, роль та місце у складі активних операцій банків.
- •29. Кредитні ризики, їх сутність, класифікація та управління ними.
- •30. Кредитування позичальників шляхом врахування і переврахування векселів.
- •31. Ломбардні кредити: сутність,об‘єкти, порядок надання та погашення.
- •32. Мета, умови та принципи формування і використання банками резервів під кредитні ризики.
- •33. Міжбанківський ринок кредитних ресурсів: сутність, склад та структура.
- •34. Можливості та економічні передумови кредитування позичальників в зв‘язку з відверненням їх обігових коштів у розрахунки (акредитиви, розрахункові чеки, платіжні вимоги, взаємні розрахунки тощо).
- •35. Необхідність та шляхи удосконалення системи міжбанківського кредитування в Україні.
- •36. Овердрафтний кредит: сутність, порядок надання та погашення.
- •37. Основні вимоги нбу до комерційних банків у разі їх рефінансування (надання кредитів рефінансування).
- •38. Оцінка фінансового стану – основа визначення кредитоспроможності позичальників (фізичних осіб).
- •39. Оцінка фінансового стану – основа визначення кредитоспроможності позичальників – юридичних осіб.
- •40. Плата за кредит, фактори, що впливають на її рівень. Порядок визначення, нарахування та стягнення банками плати за кредит.
- •41. Поручительство (поруки) – форма забезпечення банківського кредиту.
- •42.Порядок врахування вартості прийнятого банком забезпечення кредитів при визначенні чистого кредитного ризику банка-кредитора для розрахунку резервів під кредитні ризики.
- •43. Порядок проведення нбу тендерів з рефінансування банків строком до 14 днів. Погашення кредиту рефінансування.
- •44. Порядок проведення нбу тендерів з рефінансування банків строком до 365 днів. Погашення кредиту рефінансування.
- •45. Порядок розрахунку суми резерву під кредитні ризики, джерела їх формування та порядок використання банками.
- •46. Порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні до отримання доходи за активними операціями ком. Банків.
- •47. Процедура розгляду кредитної документації, робота крединтого комітету (комісії) банку при розгляді питання про надання кредиту та її інформаційне забезпечення.
- •48. Реструктурування заборгованості за кредитами, її мета, зміст та порядок проведення банком. Особливості окремих видів рестуктурування боргу позичальників.
- •49. Скерування та супроводження кредиту, наданою позичальнику.
- •50. Стабілізаційний кредит, умови та порядок його надання і погашення комерційними банками.
- •51.Страхування відповідальності позичальників за непогашення кредиту і несплату відсотків за користування ним.
- •53. Сутність, принципи та порядок проведення нбу операцій peno. Пряме peno – кредитна операція між нбу і комерційними банкоми.
- •54.Умови та порядок відстрочення (пролонгації) строку користування кредитом. Прострочення виконання позичальником зобов‘язань за кредитним договором його матеріальна відповідальність.
- •55.Умови, правові та організаційно-економічні засади взаємного кредитування комерційних банків України.
- •56.Форми забезпечення своєчасності та повноти повернення кредитів та сплати відсотків за ними, їх загальна характеристика
- •57.Форми та методи надання кредиту, його документальне оформлення. Обов‘язкова та додаткова кредитна документація
- •58. Шляхи удосконалення та необхідність впровадження у банківську практику нових, прогресивних форм та методів забезпечення банківських кредитів.
- •Види забезпечення кредитів рефінансування банків та вимоги нбу щодо його фінансової та юридичної надійності.
7. Депозитні сертифікати нбу, порядок їх випуску, розміщення серед банків, погашення.
Національний банк для всіх банків установлює однакові умови залучення коштів і проводить операції з банками - юридичними особами, які:
- забезпечують своєчасне і в повному обсязі формування обов'язкових резервів;
- забезпечують своєчасне перерахування коштів за результатами попередньо проведених тендерів з розміщення депозитних сертифікатів.
Для окремих випусків депозитних сертифікатів можуть установлюватися додаткові обмеження щодо потенційних власників.
Національний банк за допомогою засобів електронної пошти оголошує про проведення кількісного або процентного тендера з визначенням або загального обсягу залучення коштів від банків, або процентної плати за них, або без визначення таких параметрів.
Розміщення та розрахунки за депозитними сертифікатами здійснюються лише в безготівковій формі в національній валюті України.
Для участі в тендерах з розміщення депозитних сертифікатів банки укладають з Національним банком генеральний договір.
У генеральному договорі про участь у тендерах з розміщення депозитних сертифікатів має бути передбачена умова щодо дострокового погашення депозитних сертифікатів як за ініціативою Національного банку, так і банку.
Депозитні сертифікати мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та як забезпечення кредитів рефінансування НБУ.
Національний банк здійснює емісію депозитних сертифікатів у формі записів на рахунках у системі кількісного обліку СЕРТИФ з використанням технологій, програмно-технологічних засобів та системи захисту інформації Націон. банку.
Погашення депозитних сертифікатів здійснюється Національним банком у безготівковій формі шляхом перерахування на кореспондентський рахунок банку номінальної вартості депозитного сертифіката і процентного доходу за ним на дату погашення відповідно до строків та умов, передбачених для розміщення депозитних сертифікатів.
На початку дня погашення депозитних сертифікатів у системі кількісного обліку СЕРТИФ формується і передається Операційному управлінню реєстр власників депозитних сертифікатів, який містить такі реквізити:
- код банку-власника;
- номер рахунку банку в системі кількісного обліку СЕРТИФ;
- коди випуску депозитних сертифікатів;
- кількість депозитних сертифікатів;
- номінальну вартість депозитних сертифікатів та процентів за ними. Якщо дата погашення депозитних сертифікатів припадає на неробочий день, то операції здійснюються наступного робочого дня.
8. Економічна сутність, значення та еволюція кредитних відноcин між нбу і комерційними банками України.
З початку створення Національного банку України (1991 р.) кредитні відносини між ним і комерційними банками мали не ринковий, а суто адміністративний характер. НБУ здійснював кредитні емісії і спрямовував кошти на завершення розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості між підприємствами, на покриття дефіциту державного бюджету, надання кредитної допомоги підприємствам окремих галузей державного сектора економіки. Це відбувалося або безпосереднім кредитуванням НБУ окремих суб'єктів (кредити уряду, іншим органам державного управління), або через продаж ресурсів комерційним банкам (кредити на завершення розрахунків шляхом заліку).
Між комерційними банками ресурси розподілялися з урахуванням розміру статутного фонду, мережі банківських установ тощо.
Кредитні емісії здійснювалися відповідно до постанов Верховної Ради України, указів Президента України та рішень Кабінету Міністрів України. Наприклад, у 1992 р. кредитна емісія становила 1 трлн крб. і була спрямована на забезпечення заліків взаємної заборгованості підприємств, поповнення їхніх обігових коштів, фінансування сільськогосподарських підприємств тощо. У 1993 р. обсяги кредитної емісії збільшилися в ЗО разів і становили близько ЗО трлн. крб., 70 % яких через різні канали було спрямовано на фінансув. Агропромисл. комплексу.
Емісійні кредити надавалися в той час за пільговими % ставками, які були значно нижчими, ніж темпи інфляції, що прискорювало процес обезцінення грошей.
Після 1993 р. згідно з рішенням найвищих державних органів обсяги кредитних емісій почали зменшуватися. Це дало змогу НБУ розпочати запровадження економічно обгрунтованої системи регулювання грошового ринку з відповідними інструментами і завдяки цьому стабілізувати грошово-кредитний ринок, інфляцію, а відтак — і вартість національних грошей. Поступово почали запроваджуватись операції, спрямовані на підтримання ліквідності комерційних банків через кредитні аукціони, ломбардне кредитування та операції РЕПО.
Кредити комерційним банкам для підтримання їхньої ліквідності до 1994 р. надавалися переважно опосередковано. Тобто відповідно до рішень законодавчих та виконавчих органів централізовані цільові кредити одержували безпосередньо клієнти (підприємства та організації). Такі кредити нерідко потрапляли неплатоспроможним клієнтам, які підтримувалися державою, і досить часто не поверталися. Це ускладнювало стан з ліквідністю комерційних банків і вимагало нових емісійних кредитів
Практика надання емісійних кредитів неплатоспроможним клієнтам була припинена із запровадженням у 1994 р. кредитних аукціонів, через які ресурси надходили в комерційні банки, далі — в економіку. У 1995 р. НБУ відмовився від кредитування суб'єктів господарюв., що сприяло зміцненню економ. відносин з комерційними банками. НБУ припинив також виділення ресурсів комерційним банкам для кредитування на пільгових умовах (під пільгову % ставку).
З 1995 р. почала запроваджуватися практика проведення цільових кредитних аукціонів з продажу кредитів комерційним банкам для кредитування підприємств, що потребують державної фінансової допомоги.
У 1996 р. НБУ в механізмі кредитування комерційних банків застосував ломбардне кредитування під заставу державних цінних паперів та угод РЕПО. Це стало можливим лише в умовах створення і розвитку ринку державних цінних паперів, який перші кроки зробив у 1995 р.
Отже, НБУ, по суті, припинив пряме кредитування дефіциту державного бюджету і перейшов до ринкового механізму регулювання грошово-кредитних відносин, у якому чільне місце належить кредитним відносинам з комерційними банками та іншими кредитними установами.