53. Сутність, принципи та порядок проведення нбу операцій peno. Пряме peno – кредитна операція між нбу і комерційними банкоми.

Кредитування НБУ комерційних банків на основі РЕПО-угод складається з двох частин. Для їх здійснення укладається генераль­на угода між учасниками кредитування (НБУ і ком. банка­ми) про продаж-купівлю держ. цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною.

Залежно від основних монетарних параметрів операцій РЕПО поділяються на два види:

1. у разі потреби у підвищені ліквідності комерційних банків НБУ здійснює операції «прямого РЕПО» і купує у комерційних банків державні цінні папери на відповідний період з обов'язковою умовою зворотного їх викупу комерційним банком у встановлений строк;

2. у разі виникнення надлишкові ліквідності банківської системи НБУ застосовує «зворотне РЕПО», тобто продає комерційним банкам державні цінні папери, які є у його портфелі на певний період при умові викупу їх у комерційного банку в установлений строк.

Кредитування через операції РЕПО здійснюється двома способами:

1.на основі безпосередньої домовленості НБУ з комерційними банками;

2.на основі тендеру заявок комерційних банків.

Повідомлення про проведення тендеру за операціями РЕПО через регіональні управління НБУ надсилається не пізніше ніж за тиждень до його проведення із зазначенням терміну операції РЕПО та умов його проведення. Комерційні банки у заявках на участь у тендері пропонують свої умови щодо ціни купівлі-продажу цінних паперів та зворотної ціни їх викупу.

Залежно від терміну дії операції РЕПО поділяються на такі види: нічне, відкрите й строкове .

Між учасниками операції РЕПО укладається угода, в якій передбачається:

9. термін, сума, ціна державних цінних паперів «прямого РЕПО» та «зворотного РЕПО»;

10. перелік цінних паперів, які беруть участь в операції РЕПО;

11. зобов’язання продати державні цінні папери зі зворотним викупом, яке має кореспондуватися із зобов’язанням викупити ці державні цінні папери зі зворотним продажем;

12. порядок установлення маржі або % доходу.

Обов’язковою умовою укладання угоди РЕПО з метою мінімізації кред. ризику є те, що державні цінні папери, куплені з використанням операцій РЕПО, мають переказуватись через депозитарії на рахунок покупця зі зміною права власності.

«Пряме» репо - це кред. операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між НБУ й банком про купівлю НБУ державних цінних паперів з портфеля банку або іноземної валюти з подальшим зобов'язанням банку викупити ці держ. цінні папери або іноземну валюту за обумовленою ціною на обумовлену дату

Банки, які мають потребу в підтримці своєї короткострокової ліквідності, можуть звертатися до НБУ щодо здійснення операцій «прямого» репо. Для участі в операціях репо банки повинні дотримуватися умов щодо їхнього рефінансування НБУ.

54.Умови та порядок відстрочення (пролонгації) строку користування кредитом. Прострочення виконання позичальником зобов‘язань за кредитним договором його матеріальна відповідальність.

Протягом дії кредитного договору установи комерційних банків можуть надавати позичальникові відстрочку та/або розстрочку погашення окремих (часткових) платежів за кредитом у межах строку користування кредитом, визначеного кредитним договором, а також пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення.

При наявності у позичальника тимчасових фінансових труднощів, що виникли з об'єктивних причин, та неможливості погашення заборгованості за кредитом у строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальникові відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту при умові, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами. Пролонгація строку погашення кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Питання про пролонгацію кредиту вирішується з урахуванням положення НБУ про порядок формування і використання резерву Для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків. При цьому обов'язково враховуються: наявність кредитних ресурсів, їх вартість, а також відповідність за строками повернення. Пролонгація строку погашення кредиту здійснюється на підставі клопотання позичальника.Строк, на який установа комерційного банку може пролонгувати погашення кредиту, визначається установою комерційного банку, що надала кредит, але не більше 6-ти місяців - за довгостроковими кредитами та не більше 3-х місяців - за короткостроковими кредитами. Пролонгація кредиту на вказані строки не повинна відноситися всією сумою на кінець строку, а переважно розподілятися частинами протягом строку пролонгації.

Заборгованість за таким кредитом відноситься на окремий рахунок для обліку пролонгованої заборгованості за кредитами. Установа комерційного банку при вирішенні питання про пролонгацію може переглядати рівень процентної ставки за користування кредитом. Рішення про пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення, передбаченого кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи комерційного банку.

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами ком. банків зобов'язані без затримки вжити заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів. Відповідальність за своєчасне вжиття заходів із повернення боргів несуть керівник установ комерційних банків, які видали даний кредит. Спори між банком і боржником-фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку. Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом із працівниками служби безпеки та юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:

1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними платежів;

2) звернутися до адміністрації за місцем одерж. заробітку позичальника.

Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису, або до суду з позовом про примусове стягнення боргу. За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником і звернення стягнення на заставлене майно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.