46. Порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні до отримання доходи за активними операціями ком. Банків.

Банки формують резерви за такими активними операціями кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.

Порядок класифікації активних операцій банків і визнання ї,\ нестандартними, формування та використання резервів під і її операції, мінімальний розмір резервів під активні операції банків установлюється відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність формування якого зумовлена кредитними ризиками, притаманними банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики — це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать: строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними; кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними; рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом, факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями; кошти, надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо; кредити, надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними. Заборгованість за такими кредитами визначається як різниця між номінальною сумою векселя і сумою неамортизованого дисконту; кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями, експортно-імпортними операціями, у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність; сумнівна заборгованість за кредитами, наданими суб'єктам господарської діяльності; кредити, надані центральним і місцевим органам державного управління та сумнівна заборгованість за цими кредитами; кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, надані фізичним особам; сумнівна заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам; гарантії, акцепти та авалі, надані банкам; сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам; гарантії та авалі, надані клієнтам; сумнівні гарантії, надані банкам та клієнтам; зобов'язання з кредитування, надані банкам та клієнтам.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Банки мають право створювати резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад ЗО днів та обліковуються за відповідними рахунками класів 1,2 Плану рахунків. Заборгованість за нарахованими доходами, що прострочені на строк понад ЗО днів, належить до нестандартної заборгованості.

Не здійснюється формування резерву за бюджетними кредитами, кредитними операціями між установами в системі одного банку, а також за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно.

Використання комерційними банками резервів на покриття кредиторської заборгованості здійснюється, у таких випадках:

• безнадійна заборгованість позичальників, які визнані банкрутами;

• комерційний банк надав кредит позичальнику, проти якого порушено справу про банкрутство, до укладеної угоди й інформація була оприлюднена пізніше, безнадійна заборгованість погашається за рахунок загального резерву;

• заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається в першу чергу, якщо частина заборгованості не погашається виручкою від реалізації заставленого майна, – проводиться списання зі спеціаль­ного резерву;

• безнадійна заборгованість, яка виникає внаслідок неспроможності позичальника погасити її через форс-мажорні обставини;

• безнадійна заборгованість підприємств, на майно яких не може бути звернене стягнення – списується зі спеціального резерву, якщо протягом 30‑ти днів не буде відшкодована за рахунок бюджету чи інших коштів;

• заборгованість фізичних осіб, які визнані судом безвісти відсут­німи або померлими – зі спеціального резерву;

• заборгованість фізичних осіб, щодо яких слідчими органами порушено справу про розшук – списання зі спеціального резерву, якщо протягом 180‑ти днів із дня оголошення розшуку місце їх перебування не встановлено;

• заборгованість юридичних осіб, до керівників яких органами слідства оголошений розшук – списання зі спеціального резерву, якщо протягом 180‑ти днів із дня оголошення розшуку місце їх перебування не встановлено;

• заборгованість за договорами, визнаними в судовому порядку недійсними з вини позичальника – зі спеціального резерву, якщо позичальник не погашає її протягом 30‑ти днів із дня рішення суду;

• заборгованість за договорами, визнаними в судовому порядку недійсними з вини як банку, так і позичальника – із загального резерву, якщо вона не повернена протягом 30‑ти днів;

комерційні банки можуть самостійно списувати безнадійну заборгованість згідно з рішенням правління – за рахунок загального резерву, але не пізніше останнього робочого дня року, в якому ця заборгованість визнана безнадійною.