33. Міжбанківський ринок кредитних ресурсів: сутність, склад та структура.

Міжбанківський ринок кредитних ресурсів - це система, що забезпечує купівлю-продаж вільних кредитних ресурсів між комерційними банками та комерційними банками і НБУ.

Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк України, його регіональне управління, комерційні банки, їх філії та відділення.

Розміщувати й купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку кредитних ресурсів банкові вигідно з двох основних причин:

1) комерційні банки, на відміну від суб'єктів господарської діяльності, відрізняються більш високою надійністю;

2) процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від ставки за кредитами суб'єктам економіки.

Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити комерційних банків (80-85%), проте з розвитком банківської системи частка кредитів НБУ буде зростати.

Міжбанківські кредити надаються, як правило, на короткий та на короткий термін (від 1 дня до 2-3 місяців).

Плата за міжбанківськими кредитами пов'язана та максимально наближена до облікової ставки НБУ. Метою залучення міжбанківських кредитів є, по-перше, розширення кредитної діяльності з клієнтами, по-друге, необхідність підтримки та регулювання банківської ліквідності.

34. Можливості та економічні передумови кредитування позичальників в зв‘язку з відверненням їх обігових коштів у розрахунки (акредитиви, розрахункові чеки, платіжні вимоги, взаємні розрахунки тощо).

Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера, або забезпечити платіж іншим банком, у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Учасниками розрахунків є:

- імпортер;

- бенефіціар (експортер);

- банк-емітент;

- підтверджуючий банк - бере зобов'язання здійснити платіж;

- банк-платник - будь-який банк, який здійснює платіж бенефіціару;

- транспортні й страхові компанії, митні брокери.

Схема документообігу при використанні акредитивів:

1. Заява на відкриття акредитива.

2. Повідомлення про відкриття акредитива.

3. Повідомлення експортера про відкриття акредитива.

4. Розпорядження про переказ акредитиву на користь постачальника.

5. Повідомлення про відстрочку акредитива.

6. Відвантаження товару.

7. Передача транспортних документів відповідно до угоди.

8. Оплата на користь постачальника.

9. Відправка документів банку-емітенту.

Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Як виняток існує можливість фізичних осіб обмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати здачу із суми розрахункового чека готівкою (але не більше 20 %).

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

ВЗАЄМНІ РОЗРАХУНКИ - розрахунки підприємств та ін. суб'єктів господарювання за виконання зобов'язань, госп. договорів та надані послуги. Здійснюються у безготівковому порядку через установи банку. Основа розрахунків полягає у погашенні грош. зобов'язань, які збігаються за часом і виникають найчастіше у зв'язку з поставкою товарно-матеріальних цінностей з наступною оплатою або одержанням різниці за сумою взаємних платежів. Залежно від домовленості сторін можуть бути постійно діючі зарахування (якщо госп. зв'язки мають тривалий і систематичний характер) або одноразові зарахування (якщо поставка чи надання послуг між сторонами нетривалі, епізодичні).