15. Класифікація банківських кредитів відповідно до міжнародних стандартів. Перспективи урізноманітнення форм та видів банківських кредитів.

№ п/п	Ознаки класифікації	Види кредитів
	За строками кредитування	а) строкові і короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (понад 3 роки); б) безстрокові; в) прострочені; г) відстрочені.
	За забезпеченням	а) забезпечені (мають пряме забезпечення): застава майна, майнових прав, гарантіями, поручництвами тощо; б) незабезпечені (бланкові);
	За кількістю банків-кредиторів	а) звичайний банківський кредит; б) консорціумний кредит; в) паралельний кредит.
	За видами позичальників	а) кредити юридичним особам різних галузей народного господарства та форм власності; б) кредити індивідуальним позичальникам (фізичним особам); в) кредити банківським установам (міжбанківські кредити).
	За характером використання	а) споживчий кредит; б) платіжний кредит; в) розрахунковий кредит; г) ломбардний та іпотечний кредит.
	За розмірами (обсягами)	а) малі кредити; б) середні кредити; в) великі кредити.
	За ступенем ризику	а) стандартні кредити; б) нестандартні кредити (з підвищеним ризиком – під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні).
	За методами надання	а) у разовому порядку; б) в міру виконання кредитних заходів; в) відповідно відкритої кредитної лінії.
	За строками погашення	а) водночас (одноразово); б) у розстрочку (рівномірними частинами на протязі користування позикою); в) достроково (за вимогою кредитора, або за ініціативою позичальника).
	За умовами надання	а) пільговий; б) нормальний; в) виданий за особливо жорсткими умовами.
	За станом кредитної дисципліни	а) строкові; б) прострочені; в) пролонговані.

16. Класифікація кредитного портфелю банку за кожною кредитною операцією, критерії класифікації. Визначення категорій кредитних операцій за результатами класифікації кредитного портфеля.

Надання кредитів є основною економічною функцією комерційних банків, яка здійснюється для фінансування споживчих та інвестиційних цілей підприємств, фірм, фізичних осіб та державних організацій. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить економічний стан регіонів, що ними обслуговуються, оскільки банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об’єктів соц. та культурного призначення, а також забезпечують економ. стабільність.

У більшості банків кредити становлять понад 50% сукупних активів і забезпечують 2/3 усіх доходів. Більш того, банківські ризики мають тенденцію концентруватися в кредитному портфелі. Якщо у банку з’являються серйозні фінансові труднощі, то проблеми виникають через кредити, які неможливо повернути внаслідок прийняття помилкових управлінських рішень, незаконних маніпуляцій з кредитами, проведення неправильної кредитної політики.

У багатьох країнах якість кредитного портфеля, або кредитний ризик банку, розглядається як показник якості всіх сукупних активів. Такий підхід виправданий, оскільки кредити є не лише найбільш прибутковою, але і найбільш ризиковою частиною активів банку, і тому саме кредитний портфель банку значною мірою визначає загальний рівень ризиковості активів.

До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

— строкові депозити, які розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;

— кредити, які надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;

— рахунки суб’єктів господ. діяльності за овердрафтом за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;

— кошти, що надані суб’єктами господарської діяльності за операціями репо;

— кредити, надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборг. за ними;

— кредити суб’єктам госп. діяльності у поточну діяльність,в інцест. діяльність;

— сумнівна заборг. за кредитами, наданими суб’єктам господ. діяльності;

— кредити, які надані центральним і місцевим органам держав­ного управління та сумнівна заборгованість за цими кредитами;

— кредити в інцест. діяльність, на поточні потреби, надані фіз. ос., та сумнівна заборгованість за ними;

— гарантії, акцепти та авалі, що надані банком;

— сумнівна заборг. за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;

— гарантії та авалі що надані клієнтам;

— сумнівні гарантії, що надані банкам та клієнтам;

— зобов’язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.

Ком. банки самостійно розробляють внутрішньобанк. положення про порядок проведення кред. операцій та методику проведення оцінки фін.стану позичальн.

Аналіз кредитного портфеля та класифікацію кредитних операцій комерційні банки здійснюють за такими критеріями:

1) оцінка фінансового стану позичальника;

2) стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і процентів за ним;

3) рівня забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюється кожним банком самостійно, виходячи з його внутрішніх положень та з урахуванням вимог Національного банку України (НБУ), використовуючи при цьому результати аналізу балансів і звітів про фінансові результати в динаміці.