3.2 Потемні рекомендації до виконання курсових робіт Теми 1-34. Природно-ресурсний потенціал (прп) і регіональний розвиток та розміщення продуктивних сил Орієнтовний план

1. Значення і місце природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу регіонів .

2. Сучасна компонентна структура ПРП, регіональні відмінності в розміщенні і рівнях забезпеченості ресурсами.

3. Вплив ПРП на формування галузей спеціалізації господарства регіонів.

4. Регіональні проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на якісні і кількісні характеристики довкілля.

5. Регіональні проблеми ресурсозбереження та відтворення природних ресурсів.

Висновки Методичні вказівки

У першому питання розкрити суть поняття «природно-ресурсного потенціалу» території. Розглянути ПРП як сукупність наявних можливостей, запасів ресурсів, що є і може використовуватися з метою максимального задоволення потреб суспільства. Показати та довести комплексоутворююче значення ПРП, яке базується на територіальному поєднанні окремих видів природних ресурсів.Теоретичні положення доцільно підкрітити структурною схемою ПРП. Визначити роль ПРП у створенні матеріальних та нематеріальних благ суспільства, оцінити сучасне значення природно ресурсного потенціалу для регіонального економічного розвитку, показати причини виникнення і загострення екологічних проблем в регіонах.

Друге питання присвячене компонентній структурі ПРП. Спочатку потрібно визначити основні критерії оцінки ПРП та його складових частин. Оцінку слід здійснювати як за компонентами

(по ресурсну), так і економічну. При цьому застосовуються відносні та абсолютні показники.

Відносні показники визначаються через економічну ефективність використання певного виду ресурсу, визначення ресурсозабезпеченісті або щільністі їх територіального зосередження, які порівнюються за регіонами або країнами.

Ресурсозабезпеченість визначається за формулою:

Р = W / V

Де Р – ресурсозабезпеченість, роки;

W – запаси корисних копалин, млрд. т;

V – щорічний видобуток, млн. т.

Щільність або територіальне зосередження природних ресурсів обраховується за формулою:

K_{щільності} = S _{ресурсу} / _{S країни (регіону)}

Чим ближче K_{щільності} до 1, тим вище зосередженя даного виду ресурсів.

Також порівнювати країни і регіони за забезпеченістю природними ресурсами можна і за величиною кожного з видів ресурсу на душу населення країни, регіону. Цей показник можна обрахувати за формулою:

В = W / N

Де В – величина ресурсу на душу населення

W – запаси корисних копалин або їх площа, млрд. т, тис га;

N – чисельність населення країни, регіону, млн. осіб.

Уявлення про кількісні параметри ПРП певної території студент може створити, склавши та проаналізувавши таблицю компонентної структури, де буде наведений (у %) потенціал (запаси) всіх або досліджуваних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, фауністичних, природних рекреаційних тощо) у порівнянні з сумарним потенціалом країни або інших регіонів. У цьому питанні також необхідно охарактеризувати розміщення природних ресурсів, їх просторову зміну, якісну та кількісну різноманітність, специфічні просторові умови використання.

Третє питання є логічним продовженням другого. У ньому аналізується статистичний матеріал, який супроводжується картосхемами і діаграмами. Дане питання присвячене розкриттю взаємозв’язку природно-ресурсних запасів, в тому числі їх інтегральних оцінок, з розміщенням та розвитком продуктивних сил.Також визначається комплексоутворююче значення природних ресурсів, чітко вказуються основні галузі спеціалізації території (регіонів) та аналізується їх експортно-імпортні можливості.

Отримані дані доцільно навести у таблиці 1.

Галузі господарства (промисловості)	В тому числі працюють			Основні промислові центри
	на власній сировині	на привізний сировині	на напів- продуктах з привізної сировини

У четвертому питанні потрібно підкреслити небезпеку інтегрованих антропогенних навантажень на довкілля та здоров’я людини. Визначити основних забруднювачів розглядаємої території, охарактеризувати види і рівень забруднення. Доцільно порівняти допустимі та наявні антропогенні навантаження як на певний ресурс, так і загальні їх обсяги. Визначити їх причини та наслідки, провести еколого-економічне районування території, вказати найнебезпечніші в екологічному аспекті території та регіони.

П’яте питання присвячене проблемам забруднення відповідних видів природних ресурсів. Окремо розглядаються економічні наслідки такого забруднення та вказується на основні напрямки раціонального використання, охорони і відтворення ПРП як на державному, так і місцевому рівнях. Визначити які проблеми якості довкілля вирішуються на практиці, порівняти з досвідом інших країн та регіонів.

Висновки повинні містити теоретичні та прикладні аспекти вирішення поставлених в роботі завдань з метою досягнення основної мети.