1. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена// Стратегія економічного розвитку України.- 2007. - №7.

2. Ващенко Н.П. Участь України та Угорщини в європейських науково-технічних программах і проектах// Вісник КНТЕУ. – 2007.- №2. –С11-16.

3. Виноградов О.В. Система здравоохранения США. Полезніе предложения для государственного управления в Украине. // Економіка держави.-2007.-№ 9.-С.43-47.

4. Голуб В. Банківська діяльність на роздрібному ринку: сутність, основні положення й поняття// Вісник КНТЕУ. – 2007.- №2.- С. 58-66.

5. Єгоров І.Ю. Розвиток науки у США в 90-х роках: тенденції, досягнення, проблеми. – К., 2001.

6. Завора Т.М. Становлення ринку житла на загальнодержавному та регіональному рівнях в Україні. // Регіональна економіка.-2007.-№1.-С.87-95.

7. Ільїн С.В. Стратегія розвитку соціальної сфери великого промислового міста// Вісник Дон ДУЕТ. Серія економічні науки. – 2007. -№3 (35). – С.36-45.

8. Корнійчук В.В. Освіта в географічному вимірі // Матер. ІІІ Всеукр. наук. – практ. конф. „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”(15-19.07.2007). – Х.: 2007. – С.78-79.

9. Кузьменко В. Способи подолання кризи у сфері охорони здоров`я//Персонал. – 2007. - №9. – С.81-86.

10. Макогон ю.В., Кацура с.Н., Кравченко м.И., Ходыкина в.В. Интеграция научно-технической сферы Украины в мировую экономическую систему. – д., 2003.

11. Матвієнко П.В. Рейтинг як дієвий інструмент підвищення ефективності державного регулювання банківською діяльністю.// Економіка держави.-2007.-№10.-С.74-77.

12. Маслова Н.В. Освіта як система // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – Київ-Запоріжжя-Одеса. – Вип.. 20. – С. 234-237.

13. Мельниченко Т.Ю. Географічна оцінка рівнів розвитку освіти України // Науковий вісник Волинського державного університету ім.. Лесі Українки. – 2007. – №7. – С. 167-171.

14. Мельниченко Т.Ю. Сучасні фактори територіальної організації вищої освіти України // Український географічний журнал. – 2003. – №3. – С.156-163.

15. Образование:Информационно-аналитический материал. – М., 2006.-81с.

16. Оппельд Л.І. Регіональні аспекти формування ринку медичних послуг в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - № 7. – С. 123-133.

17. Сенищ І.П. Еволюція банківської системи України. // Регіональна економіка.-2007.-№2.-С.209-215.

18. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І.Бандур, Т.А.Заяць, В.І.Куценко та ін. // За за.г ред. чл.-кор. НАН України Б.М.Данилишина. – 2-е вид допов. і переробл. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 620 с.

19. Триер Ури Петер Развитие образования в будущем: окно в неизвестность // Перспективы. – 2001.- №4. – С13-22.

20. Харазішвілі Ю. Оцінка ефективності соціально-економічного розвитку регіонів України. // Економіка України.-2007.-№ 2.-С.55.

21. Ходаківська в.П., Бєляєв в.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика:Навч.Посіб.- к., 2002.

22. Шумар н.Л. Фінансове регулювання розвитку освіти в зарубіжних країнах. // Економіка держави.-2007.-№ 9.-с.85-87.

23. Щепкіна с. Безпека ігрового бізнесу України// Персонал. – 2007. - №10. – с.66-72.

24. www.ukr.stats.gov.ua

25. www.ukrcenter.com.ua

26. www.kontrakty.com.ua

27. www.economy.stats.ua

Теми 157-176. Регіональний розвиток і розміщення рекреаційно-туристичного комлексу Орієнтовний план

Вступ

1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві регіону..

2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу (світу, країни, регіону): природні, демографічні, соціально-економічні, історичні.

3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу країни (регіону).

4. Розміщення і регіональні відміності розвитку рекреаційно-туристичного комплексу.

5. Проблеми та напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Висновки

Методичні вказівки

У першому питанні розкривається місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві, його значення у вирішенні соціально-економічних проблем території. Необхідно перелічити функції, що виконує цей комплекс у суспільстві, показати роль у територіальному поділі праці та зв’язок з іншими господарськими комплексами. Підкреслити необхідність створення нових форм кооперування рекреаційних і супутних галузей (торгівлі, культурного обслуговування).

Друге питання повинно розкривати передумови виникнення і розвитку рекреаційно-туристичного господарства на території, що досліджується. Слід коротко зупинитися на історичному аспекті формування рекреаційно-туристичних мереж. Більш детально необхідно проаналізувати рекреаційно-туристичні ресурси як основний локалізуючий фактор рекреації та туризму. Розкриваються всі види рекреаційних ресурсів, приводиться їх економічна та якісна оцінка, особливості регіонального зосередження. Важливим чинником розвитку рекреації є демографічний. Це насамперед, потреби усіх верств населення у різних видах рекреаційно-туристичного обслуговування. Великий вплив на розвиток рекреації і туризму також мають соціально-економічні фактори: загальний матеріальний добробут, фонд споживання, транспортні умови та інші види інфраструктури. Доцільно також показати дію політичного і економічного факторів.

Третє питання, що є основним у роботі, розкриває, використовуючи статистичний матеріал, спеціалізацію рекреаційно-туристичного обслуговування (курортну, спортивну, оздоровчу, пізнавальну тощо). Проводиться аналіз розвитку і структури матеріально-технічної бази рекреаційного фонду розміщення (пансіонати, санаторії, готелі, мотелі, табори і бази відпочинку тощо), динаміки кількості рекреантів і туристів, забезпеченості ліжковим фондом місцевого населення та прийжджих у порівнянні з нормативними показниками, об’єму і структури реалізуємих послуг. Прослідковуються тенденції щодо пріоритетності розвитку мереж закладів і рекреаційно-туристичного обслуговування. Проводиться порівняння рівня обслуговування населення території, що розглядається, з загальнонаціональними або світовими показниками.

У четвертому питанні висвітлюється територіальний аспект.

Визначається наявність сформованих або тих, що знаходяться у стадії формування, ареалів рекреаційно-туристичного призначення (курорти, туристичні центри, зони відпочинку, рекреаційні райони тощо). Визначається коефіцієнт локалізації рекреаційно-туристичних закладів і територій за формулою:

,

де К_к – коефіцієнт територіальної концентрації рекреаційно-туристичних закладів;

Е_і – показник розвитку певного виду закладу рекреації та туризму на і-й території;

Е – сукупний показник розвитку туризму на всій території;

Т_і – площа і-ї території;

Т – загальна площа.

За цим показником встановлюється рівень концентрації рекреаційно-туристичної діяльності, що свідчить про інтенсивність, характер освоєності та можливості подальшого розвитку, також, на його основі проводиться групування областей (регіонів). Отримані результати пояснюються.

Визначається значення цих рекреаційних утворень (локальний, міжрайонний, національний, міжнародний), аналізується структура іноземних відпочиваючих і туристів.

Розкриваючи п’яте питання, необхідно врахувати економічне і політичне становище певної території, об’єктивні можливості розширення рекреаційно-туристичного природокористування. Необхідно показати проблеми розвитку рекреації та туризму в сучасних умовах погіршення екологічної ситуації, регіональної і світової інтеграції. Поряд з цим слід визначити шляхи активізації розвитку рекреації та туризму: створення спільних підприємств, акціонерних товариств, вільних економічних зон туристичного обслуговування тощо.

Висновки повинні бути лаконічними і відображати ступінь досягнення мети написання роботи.

Основна література

3,5,7,19,21,22,23

Додаткова література

1. Басюк Д.І. Основи туризмології. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2005. – С.204.

2. Вацеба В.Я. Туристичне країнознавство. – Чернівці: Рута, 2003.

3. Генш К. Курорты мира. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2007. – 347 с.

4. Графова І.О. Розвиток сільського туризму в Європі // Економіка АПК. – 2007. - №7. – 148

5. Гуменюк Ю.П. Вплив туризму на економічне зростання України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – №7. – С.102-107.

6. Захарін С. Чому готель будувати не вигідно? // Дзеркало тижня. – 2006. – 16-22 верес.(№35). – С.11.

7. Мунін Г.Б., Чабан Р.І. Аналіз стану і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – №5. – С.60-65.

8. Окландер М.А., Милашко О.Г. Статистичний моніторинг внеску туризму в економіку території // Статистика Украни. – 2002. – №4. – С.49-53.

9. Пестушко В. Український туризм у контексті глобалізації: сучасний стан і перспективи//Географія та основи економіки в школі. – 2007. -№11-12. –С.42-43.

10. Свиридова Н.Д. Развитие туризма в регионе как объект государственного управления // Актуальные проблемы экономики. – 2005. – №2. – С.18-22.

11. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності. – К.: Грамота, 2006. – 263с.

12. Трєгулова І.П. Туристична діяльність в Україні: проблеми й тенденції розвитку// Вісник Дон ДУЕТ. Серія економічні науки. – 2007. -№3 (35). – С.119-124.

13. Федорченко В.К. , Дворова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. / Передм. В.А. Смолія. – К.: Вища шк.. , 2002. –195с.

14. http://newtour.ru

15. http://tourism.bdg.by

16. http://tourcompas.cv.ukrtel.ne

17. http://www.astravel.ru