9. Поняття і ознаки правової держави.

Правова держава — це організація політичної влади, діяльність якої заснована на визнанні та реальному забезпеченні прав і свобод людини, верховенстві права і взаємній відповідальності особистості і держави.

Правова держава незалежно від специфіки країни характеризується наявністю ознак, ступінь реалізації яких є показником успішного просування суспільства на шляху наближення до ідеалу, що містить теорія правової держави. Це такі ознаки.

• Безумовне визнання, законодавче закріплення, реальне здійснення і гарантування державою невід'ємних прав і свобод людини.

• Принцип верховенства (панування) права. Право, по відношенню до держави, є первинним. Держава не створює право, а лише дає юридично завершені формулювання, в яких закріплюються уявлення про справедливість, що об'єктивно склалися в суспільстві і потребують державного захисту. У цілому верховенство права означає, що не тільки громадяни, але й передусім сама держава, її органи та державні службовці повинні діяти виключно в межах права

• Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадянського суспільства. Концепція правової держави в її сучасному вигляді є підсумком зусиль громадянського суспільства.

• Принцип поділу влади. Сучасний підхід до розкриття змісту принципу поділу влади передбачає висвітлення двох аспектів. Це, по-перше, незалежність і самостійність кожної з гілок влади — законодавчої, виконавчої й судової (при цьому необхідно виходити з того, що така незалежність і самостійність мають відносний характер, оскільки, наприклад, парламент, як правило, бере участь у формуванні вищого органу виконавчої влади та органів судової влади), а по-друге — існування й ефективне функціонування конституційного механізму взаємних стримувань і противаг. Вона являє собою сукупність правових обмежень однієї гілки влади з боку інших гілок.

• Принцип взаємної відповідальності особи і держави. . Захищеність інтересів держави та індивіда в правовій державі повинні знаходитися на одному рівні. Саме права і свободи людини, їх гарантії повинні визначати зміст і спрямованість діяльності держави, становити основу демократичної державності.

• У правовій державі поведінка людини регулюється на основі загальнодозволяючого правового режиму. «Людині дозволено все, що прямо не заборонялося законом», а державним органам і посадовим особам дозволено робити лише те, що для них прямо передбачено законом.

• Незалежний і ефективний суд як найбільш дійової гарантії прав людини і громадянина

• Належний рівень правосвідомості і правової культури як окремого індивіда, посадової особи, так і суспільства в цілому.