62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?

Дана Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг від 28 травня 1988 року передбачає такий порядок виключення її застосування, де відповідно до ст..5:

Ця Конвенція може не застосовуватись лише тоді, коли кожна зі сторін договору поставки й кожна зі сторін договору лізингу погоджуються не застосовувати її.

Якщо незастосування цієї Конвенції не здійснене згідно з попереднім пунктом, то сторони можуть у своїх відносинах одна з одною частково відміняти або змінювати дію будь-якого з її положень, крім положень пункту 3 статті 8, де лізингодавець гарантує, що лізингоодержувачеве спокійне володіння не буде порушене особою, яка має переважний титул або право чи яка заявляє переважний титул або право й діє на підставі рішення суду, якщо такий титул, право чи заява не зумовлені дією чи бездіяльністю лізингоодержувача.

сторони не можуть відступати від положень попереднього пункту або змінювати їхню дію з тієї причини, що переважний титул, право чи заява зумовлені умисною дією, грубою недбалістю чи бездіяльністю лізингодавця, підпункту "b" пункту 3 і пункту 4 статті 13, де :

3. (a) Договір лізингу може передбачати спосіб, в який обчислюватимуться збитки, що відшкодовуються згідно з підпунктом "b" пункту 2.

(b) Таке положення застосовується у відносинах між сторонами, якщо воно не зумовлює таких збитків, які значно перевищують передбачені згідно з підпунктом "b" пункту 2. Сторони не можуть відступати від положень цього підпункту або змінювати їхню дію.

4. Якщо лізингодавець розірвав договір лізингу, то він не має права застосовувати положення цього договору, яке передбачає прискорення сплати майбутніх лізингових платежів, але розмір таких платежів може бути взятий до уваги під час обчислення збитків згідно з підпунктом "b" пункту 2 і пунктом 3. Сторони не можуть відступати від положень цього пункту або змінювати їхню дію.

63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?

Дане питання регулюється Типовим Законом ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитові перекази.

Права та обов'язки, що випливають з платіжного доручення,регулюються правом, обраним сторонами. при відсутності домовленості застосовується право держави банку-одержувача.

"Кредитовий переказ" означає ряд операцій, починаючи з платіжного доручення переказу, здійснюваних з метою передачі коштів у розпорядження бенефіціара. Цей термін поширюється на будь-які платіжні доручення, видані банком переказодавця або будь-яким банком-посередником з метою виконання платіжного доручення переказодавець. Платіжне доручення, видаване в цілях здійснення платежу по такому дорученню, вважається частиною іншого кредитового перекладу.

За міжнародною класифікацією безготівкові розрахунки поділяються на кредитовий переказ та дебетовий переказ. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень відносяться до кредитового переказу.

Сутність кредитового переказу полягає в тому, що платник (дебітор) ініціює переказ коштів у банківській системі шляхом надання банку розпорядження кредитувати рахунок отримувача (кредитора).

.Згідно з класифікацією Банку міжнародних розрахунків (м. Базель, Швейцарія), що застосовується у багатьох країнах, платіжні інструменти що базуються на кредитовому переказуванні коштів можна класифікувати на:

— доручення про кредитовий переказ у системі «жиро»;

— доручення про кредитовий переказ у системі автоматизованих розрахункових палат;

— постійні доручення;

— доручення про кредитовий переказ у системі SWIFT.