33. Визначіть зміст договору лізингу.

Операція міжнародного фінансового лізингу – це сукупність принаймні трьох юридично зв'язаних договорів - договору лізингу, договору купівлі-продажу та договору постачання, сторонами яких є лізингодавець, лізингоодержувач та постачальник.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець), (a) на умовах іншої сторони (лізингоодержувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), згідно з яким лізингодавець одержує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання (обладнання) на умовах, схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та (b) укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи лізингоодержувачеві право користування обладнанням за лізингові платежі.

Операція фінансового лізингу, включає такі характерні риси:

(a) лізингоодержувач визначає обладнання й вибирає постачальника, здебільшого не покладаючись на досвід і думку лізингодавця;

(b) обладнання придбане лізингодавцем у зв'язку з договором лізингу, який, наскільки відомо постачальнику, або укладений, або повинен бути укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем; та

(c) лізингові платежі, належні до сплати за договором лізингу, обчислюються таким чином, щоб урахувати, зокрема, амортизацію всієї або значної частини вартості обладнання.

34. Визначіть зміст договору франчайзингу.

Франчайзинг – форма співпраці між юридично та фінансово незалежними сторонами, в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркою, ноу-хау, комерційними таємницями, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій строні (франчайзі) користуватись цією системою на певних умовах. Франчайзинговий договір регулює права та обов’язки франчайзера та франчайзі; додатком до такого договору є операційний підручник – інструкція як, власне, вести діяльність.

Франчайзинг в основному регулюється умовами договору, що укладається, та національним законодавством держав франчайзера та франчайзі (зокрема, норми, що спрямовані на протидію монополістичній діяльності та розвитку конкуренції). За Гайдуліним О.О. – франчайзинг грунтується на нормах саморегулювання.

Предметом договору франчайзингу є система ведення бізнесу (так званий «діловий комплекс»), а саме такі елементи: торгова марка, технології виробництва (ноу-хау), стандарти діяльності підприємства, ділова репутація, клієнтура, маркетингові дослідження, рекламна кампанія, розробка нових продуктів, підготовка і навчання персоналу.

Даний договір є комплексним: містить елементи надання послуг, купівлі-продажу, відносини товариства тощо.

35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.

Конвенція про міжнародний факторинг

Застосування цієї Конвенції може виключатися: (a) сторонами договору факторингу; або (b) сторонами договору купівлі-продажу товарів стосовно грошових вимог, що випливають тоді, коли фактор був письмово повідомлений про це виключення або після цього. Якщо застосування цієї Конвенції виключається відповідно до попереднього пункту, то таке виключення може бути зроблене тільки до Конвенції в цілому.

Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг.

Ця Конвенція може не застосовуватись лише тоді, коли кожна зі сторін договору поставки й кожна зі сторін договору лізингу погоджуються не застосовувати її. Якщо незастосування цієї Конвенції не здійснене згідно з попереднім пунктом, то сторони можуть у своїх відносинах одна з одною частково відміняти або змінювати дію будь-якого з її положень, крім положень пункту 3 статті 8, підпункту "b" пункту 3 і пункту 4 статті 13.

Тобто основна відмінність полягає в тому, що сторони договору міжнародного фінансового лізингу можуть частоково відміняти або змінювати дію положень Конвенції (крім тих, що не передбачають можливості зміни), в той час як Конвенція про міжнародний факторинг передбачає можливість незастосування лише всіх положень в цілому.