2. Науково-дослідницька робота студентів у позанавчальний час.

Така форма НДРС є найбільш ефективною для розвитку дослідниць-ких і наукових здібностей студентів. Під керівництвом викладача студент стежить за новинками літератури, намагається бути в курсі змін, що відбуваються у вибраній ним науці, а головне – процес осмислення науки не припиняється за межами ВНЗ і підготовки до практичних занять і екзаменів. Навіть під час відпочинку у глибині свідомості не припи-няється процес саморозвитку професійних та пізнавальних здібностей і самовдосконалення.

Основними формами НДРС, що виконуються у позанавчальний час є участь у:

• предметних гуртках;

• проблемних гуртках;

• проблемних студентських лабораторіях;

• у наукових і науково-практичних конференціях:

• у внутрішньовузівських і республіканських конкурсах.

Науково-дослідницька робота студентів є важливим чинником підго-товки молодого фахівця і вченого.

НДРС вимагає великої уваги і терпіння від наукових керівників, оскільки успіх або невдача кожного студента багато в чому є результатом їх власних вірних і невірних дій.

Складові авторитету викладача внз

Авторитет викладача – інтегральна характеристика його професійної, педагогічної та особистнісної значущості в колективі, яка виявляється через взаємини з колегами та студентами та впливає на ефективність навчально- виховного процесу.

Авторитет викладача складається з авторитету ролі та авторитету особистості. В умовах трансформації суспільства переважає авторитет особистості.

Авторитет викладача є результатом розвитку:

1. предметних педагогічних знань, вмінь, навичок (знання предмету);

2. комунікативних педагогічних знань, вмінь, навичок (знання студентів та колег);

3. гностичних (знання себе та вміння корегувати свою поведінку).

Авторитет викладача формується на основі симпатії та поваги до викладача.

Можна виділити два типи авторитетних викладачів:

1. “Суворий батько” (вимогливий як до себе так і до студентів на основі високої ерудиції) – тип А.С. Макаренко;

2. “Любляча матір” (доброзичливий, має безумовне прийняття та любов до студентів) – тип В.С.Сухомлинського.

Авторитет формується в таких видах діяльності:

1. Конструктивна діяльність викладача (підбір та структурування нав-чального матеріалу, прогнозування його впливу на розвиток студента).

2. Організаторська діяльність (організація власної поведінки в аудиторії студентів, організація зворотного зв'язку, самостійної роботи студентів, їх поведінки).

3. Комунікативна діяльність (педагогічне спілкування зі студентами та взаєморозуміння).

4. Рефлексивна діяльність (аналіз та адекватна оцінка як окремих етапів взаємодії зі студентами так і власних якостей, станів).

Показники авторитету:

1. Професіоналізм та глибокі знання свого предмету.

2. Уміння образно та доступно викладати матеріал.

3. Висока загальна культура та ерудиція.

4. Швидкість реакцій мислення.

5. Уміння відстоювати та захищати власну точку зору.

6. Вміння грамотно використовувати невербальні засоби комунікації.

7. Здатність розуміти психологічні особливості студента.

8. Уважність до людей. Толерантність (тактовність та терпимість).

9. Вимогливість у поєднанні із справедливістю.

10. Психологічна стійкість та винахідливість у важких ситуаціях.

11. Акуратний зовнішній вигляд.