Тема: Філософія, її проблематика та функції

1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософської и інання

2. Світогляд, його суть і структура.

3. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія

4. Суспільні функції філософії.

Література:

Бибихин В.В. Философия и религия. — Вопросьі философии, 1992, №7.

Забужко О. Філософія і культурна притомність нації. — Сучасність, 1994, №3.

Заїченко Г. Долі філософії та культури наприкінці XX сторіччя.— Філософ, і соціол. думка, 1994, №1-2.

Філософія: Підручник / Заїченко Г.А. та ін. — К., 1995. — С.6-19. Філософія. Курс лекцій. — К.; 1994. — Лекція 1.

Філософія та її місце в сучасній культурі. — Філософ, і соціол. думка, 1993, №4.

1. Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це «софійне» знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія — від грецьких слів філео — любов і софія — мудрість (любов до мудрості). В філософії, отже, науково-об'єктивний підхід поєднується з оціночним, оцінюючим.

Специфіка, філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в філософії. До найважливіших проблем філософії відносяться такі:

• хто така людина і яке місце займає вона в світі?

• яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил?

• в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі?

• в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

• як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?

• людина і доля.Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий, шлях заздалегідь, чи ні?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

Філософія вивчає, отже, такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме, тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана з світоглядом.

2. Світогляд — це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе. Студентам важливо уяснити, що світогляд людини має інтегративний, цілісний характер, а не є простою сумою його складових частин. Разом з тим свіогляд не є чимось аморфним, безструктурним: в ньому виділяються відносно самостійні компоненти. До найважливіших з них відносяться: знання, цінності, почуття, переконання, оцінка минулого і віра в майбутнє, воля. Студенти повинні вміти розкрити зміст зазначених елементів світогляду і показати їх роль в функціонуванні світогляду.

Знання — це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Слід зауважити, що у світогляд входять не всі і не будь-які знання, а лише ті, які є життєвоважливими для людини.

Цінності — позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке грунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного соціуму.

Почуття — емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій.

Переконання — інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.

Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входять в структуру світогляду. Людина живе не лише в «тепер», яке є миттєвістю, а й проектує своє майбутнє, а також оцінює минуле.

Воля — психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля — це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю.

В структуру світогляду варто включити і самосвідомість. Це — один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб'єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, свого становища в природному і соціальному середовищі.

Ще раз хочемо наголосити на тому, що світогляд, як і свідомість загалом, має цілісний характер і тому всі структурні елементи світогляду взаємопов'язані між собою і взаємовпливають один на одного.