2.1. Характеристика системи внутрішнього контролю тов «Волинь - Шифер»

У ході аудиторської перевірки аудитор зобов’язаний у першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, адже, характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування й ефективності системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання.

Система внутрішнього контролю підприємства – це сукупність заходів і процедур для своєчасного попередження, виявлення та виправлення відхилень в обліку та звітності. Вона має свої складові частини (рис. 2.1.)

Рис. 2.1. Структура системи внутрішнього контролю підприємства

Система контролю має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

Головна мета внутрішнього аудитора — визначити, чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення.

Внутрішні фактори, що впливають на середовище контролю включають в себе такі елементи: філософія і стиль управління та організаційна структура. Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних, виробничих чи інших показників) діяльності, управління підприємницьким ризиком.

Організаційна структура підприємства закріплює прийоми розподілу функцій підрозділів і посадових осіб, які приймають певну участь у здійсненні обліку. Такий розподіл оформулюється посадовими інструкціями.

Забезпечення інформацією керівництва здійснюється за допомогою системи бухгалтерського обліку – другого елемента структури внутрішнього контролю. До її складу відносять облікову політику, форму бухгалтерського обліку та спосіб обробки облікової інформації.

Структура бухгалтерії ТзОВ «Волинь - Шифер» представлена головним бухгалтером, якому підпорядкований 2 бухгалтери та бухгалтер-касир. Згідно з Посадовою інструкцією головного бухгалтера, головний бухгалтер належить до категорії керівників підприємства і він підпорядковується безпосередньо директору підприємства.

Головний бухгалтер визначає, формулює, здійснює і координує організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства; здійснює контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; складає баланс підприємства, організовує і контролює складання розрахунків щодо використання прибутків, затрат на виробництво (витрат обігу), платежів до бюджету, своєчасність і правильність складання звітності. Головний бухгалтер підприємства також здійснює контроль за додержанням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов’язань, витрачанням фонду оплати праці, встановленням посадових окладів, за проведенням інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності тощо.

Головний бухгалтер зобов’язаний вести облік коштів, що витрачаються на охорону праці, за всіма джерелами фінансування; своєчасно проводити операції по платежах на здійснення заходів з охорони праці, а також своєчасно сплачувати внески до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; забезпечувати своєчасну підготовку економічних показників для включення у звіти і довідки за встановленими формами статистичної звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, неушкодженість оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановлених термінів, але не менше 3 років, у Законі покладена на власника (власників) або уповноважений орган (посадову особу), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства і статутних документів.

Здійснення контролю передбачає використання спеціальних процедур, які визначаються специфікою діяльності господарюючого суб’єкта. До них належать: санкціонування, розподіл прав і обов’язків, обмеження доступу до активів, обов’язкове документування, інвентаризація та інші прийоми контролю.

Теорія і практика міжнародного досвіду аудиту зобов’язує аудитора вивчити, документувати і оцінити систему внутрішнього контролю на підприємстві.

Попереднє дослідження замовника і оцінка ризику контролю проводяться перед укладанням договору на аудит. Отримані на цьому етапі знання про діяльність клієнта, його структуру управління і внутрішній контроль дозволяють зробити попередній вибір методики і обсягу аудиту. Після укладання договору аудитор перш за все повинен пересвідчитись у правильності визначеної стратегії і лише потім перейти до її здійснення. З цією метою проводиться детальне вивчення системи внутрішнього контролю.

Документування результатів вивчення системи внутрішнього контролю допомагає аудитору спланувати подальші дії, правильно обрати прийоми перевірки, визначити їх обсяг. У міжнародній практиці аудиту використовують такі форми документування отриманих знань про систему внутрішнього контролю, як опис, анкети і блок-схеми. Найпростішою формою документування є опис, у якому коротко викладається характеристика контрольного середовища, системи бухгалтерського обліку та контрольних процедур. Останні можуть бути викладені у розрізі основних господарських процесів (постачання, виробництва, реалізації, інвестування). Описи застосовують у випадку перевірки малих підприємств із спрощеною структурою внутрішнього контролю. За інших умов їх використання вважається неефективним.

Проте система внутрішнього контролю не може забезпечити повну гарантію досягнення завдань, визначених керівництвом. Це обумовлюється рядом причин. По-перше, контроль повинен бути ефективним стосовно витрат на його здійснення. По-друге, основний суб’єкт контролю – це люди, яким властиво помилятися, бути неуважними, безвідповідальними тощо. По-третє, контроль не розрахований на охоплення усіх без винятку господарських операцій. І по-четверте, система контролю існує у динамічному підприємницькому середовищі, тому не завжди встигає своєчасно змінюватися відповідно до нових умов. Перераховані причини і обумовлюють наявність ризику контролю – можливості того, що система внутрішнього контролю не зможе попередити і виявити суттєві помилки або порушення.

Проведемо оцінку властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю в таблиці 2.1.1

Таблиця 2.1.1

Листок оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю

Питання	Відповідь Так/ні	Джерело інформації	Примітки
Зовнішні фактори властивого ризику 1.Який загальний стан економіки галузі: спад виробництва депресія зростання ділової активності ? 2. Чи вплинули негативно на розвиток підприємств галузі: загальний стан економіки України зростання рівня інфляції чинне законодавство ? зміни офіційного обмінного курсу іноземних валют інше (вказати) ? 3. Чи належить продукція галузі до : конкурентоспроможної швидко старіючої енергоємної матеріалоємної трудомісткої ? 4. Чи характерний для галузі тривалий виробничий цикл? 5. Чи залежить галузь від імпортних поставок паливно-мастильних матеріалів, енергії, сировини, тощо? 6. Чи відбувались в галузі протягом звітного періоду банкрутства (згортання виробництва)? 7. Чи отримує галузь значні дотації від уряду? 8. Чи спостерігалися значні зміни у тенденції прибутковості (збитковості) серед підприємств галузі? Внутрішні фактори властивого ризику та ризику контролю. 1.Яка форма власності підприємства : державна приватна інша (колективна)? 2.Як здійснюється керівництво підприємством: одноосібно колегіально ? 3. Чи має керівництво: достатню кваліфікацію практичний досвід роботи ? 4. Чи має керівництво негативну репутацію? 6. Чи знаходиться керівництво під чиїмось негативним впливом? 7.Чи є причини у керівництва прикрасити фінансовий стан підприємства (перекрутити його показники): зміна форми власності необхідність отримання кредиту необхідність підтримання певного курсу акцій можлива зміна власника інші причини ? 8. Чи відбулись у звітному періоді (очікуються найближчим часом) зміни: у складі керівництва у складі власників форми власності ? 9.Чи існує чіткий розподіл функціональних обов”язків на підприємстві? 10. Чи збігається реальний розподіл повноважень членів керівництва з формальними обов”язками? 11. Чи передбачений організаційною структурою підприємства орган внутрішнього контролю: ревізійна комісія відділ внутрішнього аудиту ? 12. Чи усвідомлює керівництво важливість бухгалтерського обліку? 13. Чи немає конфлікту між керівництвом та головним бухгалтером? 14. Чи здійснюються інвентаризації перед складанням річної звітності? 15. Чи укладені договори про матеріальну відповідальність у передбачених законодавством випадках? 16. Чи відбулись зміни у складі традиційних користувачів звітності за звітний період, чи передбачаються найближчим часом після його закінчення (вказати, які саме)? 17. Чи були випадки крадіжок, зловживань на підприємстві? 18 .Чи спостерігається висока плинність кадрів серед : працівників бухгалтерії матеріально відповідальних осіб ? 19. Чи є підприємство позивачем (відповідачем) у судовій справі? 20.Чи є філії( дочірні підприємства)? 21. Чи вистачає підприємству власних оборотних коштів? 22. Чи використовуються підприємством позики? 23.Чи спостерігається високий рівень постійних витрат? 24. Чи є підприємство збитковим (прибутковим)? 25. Чи були значні фінансові втрати на підприємстві? 26.Чи залежить підприємство від: незначної кількості замовників незначної кількості постачальників? 27.Чи здійснює підприємство декілька видів діяльності? 28. Які форми оплати переважають на підприємстві: готівкова безготівкова інші форми ? 29.Чи здійснювались нетрадиційні господарські операції протягом звітного періоду? 30. Чи високий ступінь складності здійснюваних господарських операцій? 31.Чи здійснює підприємство зовнішньоекономічну діяльність? 32.Чи застосовується на підприємстві: ручна обробка облікової інформації комп’ютерна ? 33.Чи здійснювались перевірки діяльності підприємства у звітному році (вказати які саме)? 34.Чи проводився аудит у попередньому звітному періоді? 35.Чи змінився аудитор ( аудиторська фірма) ? 36. Чи відбувались у звітному періоді зміни в обліковій політиці підприємства ? 37.Чи сплачувало підприємство значні санкції за податками і платежами?	так так ні так так так так так так ні ні ні ні ні ні ні ні так ні ні так ні так так так ні ні ні ні ні ні ні ні ні ні ні так так так ні так ні так так ні ні ні ні ні ні ні так так так ні ні ні так так так ні ні ні так так так так так ні ні ні	Статут Трудова книжка Фінансова звітність, статут Посадова інструкція Наказ про облікову політику Договір про МВО Звіт з праці, особові справи, заяви на звільнення Фінансова звітність Фінансова звітність Статут Облікові регістри по рах 30,31 Аудиторсь-кий висновок

Зовнішні фактори негативно впливають на господарську діяльність ТОВ «Волинь - Шифер». На сьогодні в нас фінансова криза в державі, яка негативно вплинула на виробництво шиферу – відбувся спад виробництва. Це вплинуло негативно на наше підприємство, значно зменшилась частка покупців.

Внутрішні фактори:

- філософія і стиль управління: керівник має позитивну репутацію; строго, серйозно, плідно ставиться до важливості обліку і контролю. Керівник надає кошти на виписку журналів: «Все про бухгалтерський облік», Вісник податкової служби; інформаційне забезпечення. Операції в обліку правильно відображають період їх здійснення. Первинні документи на підприємстві складаються тільки під час здійснення господарських операцій. Усі операції фіксуються в бухгалтерському обліку в правильних сумах, на належних балансових рахунках, в тому періоді часу, коли були здійснені. Звіти по фінансовій діяльності складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку, і подаються згідно визначених термінів без затримки і без «прикрас» фінансового стану підприємства. Доступ до активів можливий тільки з дозволу відповідного управлінського працівника.

- Форма обліку та спосіб обробки інформації - ТзОВ «Волинь - Шифер» використовує автоматизовану (комп’ютерну) форму обліку – «1С: Бухгалтерія» на основі документів, адже вони підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

- Інвентаризація – об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається директором цього підприємства. Проведення інвентаризації є обов’язковим :

- при переданні майна,

- у випадку ліквідації підприємства.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе головний бухгалтер він і створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації. Інвентаризація була проведена на підприємстві перед складанням річної фінансової звітності за 2007р.

- Санкціонування – це дозвіл на здійснення господарської операції, що є обов’язковим реквізитом первинного документа, або реалізується через оформлення наказів та розпоряджень. На підприємстві функції санкціонування проводить керівник. На ТзОВ «Волинь - Шифер» санкція керівника необхідна при направленні працівника у відрядження, видачі коштів з каси, відпуск товарно-матеріальних цінностей на сторону тощо.

- обмеження доступу до активів – це укладення договорів про матеріальну відповідальність. На ТзОВ «Волинь - Шифер» матеріально-відповідальні особи – це касир та два завідувача складами.