1. Завдання тінформаційна база аудиту резервного капіталу

Власний капітал—загальна вартість засобів підприємства, які йому належать на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і є чистими активами підприємства. До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

В цілому резервний капітал слід означати як суму резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або статутних документів.

Аудит власного капіталу в тому числі резервного капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду, а також надання висновку щодо ступеню впливу та значимості таких змін для підприємства та його діяльності.

У товаристві створюється резервний капітал у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше як 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу визначається установчими документами, але не може бути менше від 5% суми чистого прибутку.

При перевірці правильності відображення інформації про стан та рух коштів різновидів власного капіталу в бухгалтерському обліку необхідно керуватися Інструкціями про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Зміст і форма фінансової звітності про власний капітал визначні Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал».

Проводячи аудит власного капіталу на відповідність чинному законодавству, аудитор перевіряє законність відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів власного капіталу стосовно його елементів: статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого капіталу, нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

Національні стандарти аудиту визначають усі організаційні питання проведення аудиту, етичні та методологічні принципи, яких повинні дотримуватися аудитори при проведенні аудиту.

Дотримання вимог Національних стандартів дає змогу аудитору провести аудит якісно і довести, в разі необхідності, що ним не було допущено недбальства у роботі.

Таблиця 1.1

Конкретні завдання аудиту резервного капіталу

Загальні завдання аудиту	Конкретні завдання аудиту
Наявність	резервний капітал дійсно сформований і відображений у пасиві балансу підприємства;
Права і зобов’язання	перевірити право власності на власний капітал, в тому числі резервний; переконатися, що внески до статутного капіталу здійснені в межах власності засновників; перевірити установчі документи підприємства, в яких зазначається початковий розмір резервного капіталу та розміри щорічних відрахувань;
Оцінка	перевірити правильність відображення початкового резервного капіталу, оцінки наявного резервного капіталу та правильність щорічного нарахування відповідно до П(С)БО12; оцінка стану та руху коштів резервного капіталу
Факт події	нарахування резервного капіталу відображено у відповідних регістрах обліку
Повнота обліку	перевірки повноти нарахування початкового резервного капіталу та щорічних донарахувань; повноти відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів резервного капіталу; перевірка дотримання передбаченого законодавством розміру щорічних відрахувань до резервного капіталу, повноти відображення операцій на бухгалтерських рахунках;
Подання і розкриття інформації у звітності	перевірка факту, що резервний капітал, який належить підприємству, правильно відображений у звітності

Перевірці піддають інформацію про власний капітал, яка відображена у фінансовій звітності, Головній книзі, регістрах аналітичного та синтетичного обліку, в первинних документах та інших джерелах інформації.

Проте рамки аудиту резервного капіталу не обмежуються лише інформацією, яку надають бухгалтерський облік і фінансова звітність. З метою якісного проведення аудиту резервного капіталу в обов’язковому порядку досліджуються ряд інших документів. Джерела інформації резервного капіталу доцільно систематизувати у вигляді таблиці за видами документів. Такий розподіл подано у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2