Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс

Лекція №23

Тема «Моніторинг надзвичайних ситуацій» (самостійне вивчення)

План навчального заняття

1.Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.

2.Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення.

3.Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.

4.Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та

документальне забезпечення.

5.Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій.

6.Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Ключові терміни і поняття

► Зонування території; ► Координуючі органи захисту населенні і територій; ► Моніторинг; ► Динамічний моніторинг; ► Конкурентний моніторинг; ► Порівняльний моніторинг; ► Комплексний моніторинг; ► Інформаційний моніторинг; ► Базовий моніторинг; ► Проблемний моніторинг; ► Оповіщення та інформація населення про НС; ► Державна стандартизація;

► Державна експертиза; ► Державний нагляд і контроль; ► Ліцензування окремих видів діяльності; ► Декларування безпеки об’єктів; ► Сертифікація; ► Страхування; ► Прогнозування наслідків; ► Оцінка потенційних збитків; ► Попереджувальні та захисні заходи; ► Комплексні об’єктові навчання; ► Комплексні об’єктові тренування; ► Режим надзвичайної ситуації; ► Режим надзвичайного стану

1.Зонування території за можливою дією вражаючих факторів нс.

Зонування території - зонінг (від грец. — пояс) — здійснюваний відповідно до закону поділ територій міста чи іншого населеного пункту на зони, пояси, райони з метою встановлення у них певних обмежень у використанні земель, визначення міні-мальних розмірів земельних ділянок, регламентації типів будівель і споруд, які дозво-ляється будувати в межах цих зон тощо.

До складу системи цивільного захисту населення і територій входять визначені органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад, їх сили і засоби, в тому числі фінансові, продовольчі, медичні, матеріально-технічні ресурси, відомчі системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Систему повсякденного управління захистом населення і територій складають оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації центри управління у кризових ситуаціях, оперативно-чергові служби всіх рівнів, чергово-диспетчерські служби міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, організацій та об'єктів господарювання.