Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Аудит розрахунків з бюджетом і державними цільовими фон­дами може бути повністю відокремлений в самостійний етап ауди­торської перевірки підприємства або здійснений частково в про­цесі перевірки інших аспектів його діяльності. При його прове­денні аудитор вирішує два завдання:

1. Підтвердити правильність розрахунків з бюджетом та дер­жавними цільовими фондами по податках, зборах і обов'язкових платежах, що передбачає перевірку правильності:

• визначення бази оподаткування, ставок та розрахунку сум податків;

• застосування пільг у розрізі різних видів податків (за наяв­ності пільг) або можливості застосування пільг (за умови їх відсут­ності на підприємстві);

• сплати розрахунків з бюджетом.

2. Оптимізувати податкове планування та сплату податків на підприємстві.

Незалежно від виду податків, що перевіряються, та обсягу аудиторської перевірки аудитор для забезпечення найбільш якіс­ного проведення аудиту розрахунків з бюджетом повинен ретельно ознайомитись із суб'єктом перевірки та основ­ними аспектами його діяльності. Для цього він має здійснити такі аудиторські процедури:

1) встановити юридичну та фактичну адресу підприємства, Дату державної реєстрації, постановки на податковий облік в ДПА та державних цільових фондах, форму власності, організаційно-правову форму, наявність представництв, філій, дочірніх під­приємств, розмір статутного фонду, дані про засновників та основ­них контрагентів;

2) встановити, якими видами діяльності підприємство може займатися відповідно до статутних документів, наявність виданих патентів, ліцензій;

3) проаналізувати дані про пільгові види діяльності;

4) встановити наявність відкритих розрахункових і валютних рахунків в установах банків;

5) проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність підприєм­ства, види експортно-імпортних операцій;

6) встановити наявність зареєстрованих в ДПА реєстрато­рів розрахункових операцій і результати перевірок підприємст­ва з питань додержання встановленого порядку застосування готівки;

7) вивчити дані про результати попередніх документальних перевірок та прийняти щодо них рішення;

8) встановити наявність і проаналізувати фінансову, статистич­ну та податкову звітність;

9) вивчити й проаналізувати номенклатуру продукції та видів послуг і робіт, що виготовляються (надаються) підприємством, його технологічний процес та організаційну структуру, звернув­ши увагу на рух товарно-матеріальних цінностей, напівфабри­катів, комплектуючих виробів, готової продукції, оскільки підприємства можуть мати значну інфраструктуру, яка включає основне й допоміжне виробництво, управління капітального бу­дівництва, об'єкти соціальної сфери, підсобне господарство, підприємство громадського харчування, автотранспортне госпо­дарство тощо, що значно ускладнює порядок нарахування та спла­ти певних податків;

10) вивчити та оцінити систему бухгалтерського обліку, що передбачає аналіз таких даних про господарську діяльність підприємства:

Крім того, при проведенні аудиту розрахунків з бюджетом, визначаючи його проблемні напрями, аудитор по­винен оцінити такі умови та події, які можуть збільшити ризик викривлення даних податкової звітності:

1. Рівень цілісності або компетентності управлінського персо­налу (значний і тривалий за часом стан недоукомплектованості облікового персоналу, часті зміни в бухгалтерії, юридичному відділі, службі внутрішнього аудиту).

2. Незвичайні впливи в рамках підприємства (на бухгалтер­ський персонал здійснюється тиск з метою складання фінансової та податкової звітності за дуже короткий проміжок часу).

3. Незвичайні операції (договори з пов'язаними особами, без­платна передача, договори за значно завищеними або, навпаки, заниженими цінами, договори, які в цілому не відповідають діяль­ності підприємства).

4. Проблеми отримання деяких аудиторських доказів (неадек­ватні записи, невідображені в обліку виправлення, необгрунто­вані відповіді керівництва або персоналу на запитання аудито­ра, відмінності між обліковими записами та підтвердженнями третіх осіб).

Ретельне вивчення перелічених вище питань дасть змогу ауди­тору виробити загальний підхід до проведення аудиту розрахунків з бюджетом, визначити його проблемні напря­ми, оцінити ступінь ризику та рівень суттєвості.

За результатами аудиторської перевірки нарахування та спла­ти податків аудитор повинен запропонувати керівництву підприєм­ства механізм виправлення виявлених помилок, насамперед з ме­тою уникнення фінансових санкцій при подальших перевірках Контролюючих органів.

Норми фінансової відповідальності платників податків вста­новлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІП [30]. Підпунктами 16.1.3 та 17.2 цього документа передбачено умови, в разі додер­жання яких на суму податкового боргу платника податку не нараховується пеня та не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Ці умови полягають у тому, що до по­чатку перевірки платника податку контролюючими органами він:

1) самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'я­зання;

2) самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі 10 % суми такої недоплати;

3) подає уточнюючу податкову звітність за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання, порядок складання якої передбачений відповідними нормативними доку­ментами, що регулюють механізм нарахування та сплати відповід­ного податку.

Поряд з цим аудитор повинен перевірити порядок виправлен­ня помилок, допущених при обчисленні та сплаті податків у ми­нулих звітних періодах, здійсненого підприємством самостійно до проведення аудиторської перевірки. При цьому аудитор виконує такі аудиторські процедури:

1) перевіряє правильність та обґрунтованість тлумачення по­милки при нарахуванні й сплаті певного податку, збору (обов'яз­кового платежу);

2) встановлює правильність виправлення записів у бухгалтер­ському обліку та податковій документації;

3) перевіряє правильність розрахунку суми помилки та фінан­сової санкції;

4) перевіряє правильність заповнення уточнюючої податкової звітності та відповідної довідки;

5) встановлює своєчасність сплати суми донарахованого подат­ку та штрафних санкцій.