Тема 4. Структурне управління державним боргом

1. Боргова безпека в механізмі державних запозичень України

2. Взаємозв’язок платіжного балансу і державного боргу

3. Оцінка рівня боргового навантаження країни

4. Оптимізація часової структури боргу

Основні терміни та поняття: платіжний графік, середній час до погашення боргу, дюрація, оптимізація часової структури боргу, показники боргового навантаження країни; платіжний баланс;фінансова безпека держави;

Боргова безпека держави – це рівень внутрішньої і зовнішньої державної заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи.

Важливе значення для формування репутації суверенних позичальників на міжнародному ринку капіталів має стан платіжного балансу країни.

Платіжний баланс - це балансовий облік міжнародних операцій країни у формі співвідношення валютних надходжень з-за кордону та платежів, здійснених країною іншим державам.

Обсяг державного боргу та його структура значною мірою визначають рівень боргового навантаження та стан платоспроможності країни. Оцінюючи рівень боргового тягаря доцільно розмежовувати два поняття:

• платоспроможність у широкому розумінні (або загальна платоспроможність). Цей термін означає здатність країни-боржника залучати іноземні позичкові ресурси і обслуговувати свій зовнішній борг не порушуючи при цьому нормальний хід відтворювального процесу і підтримку стабільних темпів економічного зростання.

• платоспроможність у вузькому розумінні (або стан ліквідності) – це наявність у країни в даний момент чи період часу певної суми міжнародних платіжних засобів, достатніх для погашення поточних боргових зобов’язань.

Найбільш адекватним показником, що відображає часову структуру державного боргу є платіжний графік, він описує розподіл зобов’язань стосовно виплати основної суми боргу та процентів в часі. Співставлення платіжного графіку з часовими графіками потенційних джерел покриття зобов’язань характеризує якість часової структури запозичень.

До інтегральних показників, що характеризують тривалість зобов’язань, відносяться середній час до погашення боргу та дюрація зобов’язань.

Середній час до погашення боргу — це середньозважена (по обсягу зобов’язань) тривалість зобов’язань щодо виплати основної суми боргу.

Дюрація — це середній термін дисконтованих платежів щодо погашення основної суми боргу та процентів. Іншими словами, дюрація — це середньозважений термін (по дисконтованих платежах) всіх платежів по данному виду цінного паперу.

Тема 5. Управління внутрішнім державним боргом

1. Макроекономічні наслідки внутрішнього державного боргу

2. Етапи становлення ринку державних цінних паперів в України

3. Механізм управління державними внутрішніми запозиченнями

Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Внутрішній борг України умовно можна поділити на боргові зобов'язання двох видів: ринкові, що існують у формі державних емісійних цінних паперів, та неринкові, що виникли за підсумками виконання державного бюджету, інші позики та зобов'язання. До нього належить також заборгованість, що утворилася в результаті компенсації гарантованих заощаджень громадян чи інших державних боргових сертифікатів Радянського Союзу, розміщених свого часу серед населення. В Україні виник специфічний державний борг перед населенням через несвоєчасну виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, інші соціальні програми та виплати.

Управління внутрішнім державним боргом в країнах з розвинутим ринком тісно пов'язане з операціями центральних банків по проведенню відповідної монетарної політики. Як відомо, інструментами та засобами здійснення грошової політики в цих країнах є:

• обов'язкові резервні вимоги;

• процентна ставка;

• та операції центрального банку з державними цінними паперами на відкритому ринку.

Перший інструмент - резервні вимоги використовується для зміни темпів економічного зростання. Через механізм підвищення або зниження норми резервних вимог центральний банк контролює діяльність банків.

Наступний інструмент грошової політики - процентна ставка. Підвищення або зниження її центральним банком по короткострокових позичках справляє вплив на рух міжнародних потоків капіталу, а отже на платіжний баланс і курс національної валюти. Дисконтна ставка не такий сильнодіючий засіб як “резервні вимоги” для здійснення впливу на економічну кон'юнктуру.

Операції з державними цінними паперами на відкритому ринку (безпосередньої купівлі-продажу державних цінних паперів, а також операцій РЕПО) - є одним з провідних монетарних інструментів Центрального банку, що використовується для регулювання грошово-кредитної системи держави..