
- •1. Загальний аналіз природних умов регіонів України
- •1.1. Географічне положення та рельєф
- •1.1. Географічне положення та рельєф
- •1.2. Загальні кліматичні умови
- •1.3. Несприятливі природні явища
- •Природні зони України та визначення необхідності в меліораціях
- •2.1. Природні зони України.
- •2.2. Визначення необхідності в меліораціях.
- •2.3. Види меліорацій.
- •Причини перезволоження ґрунтів
- •Конструкція і склад осушувальних систем
- •Конструкція і склад зрошувальної системи
- •Режим зрошення сільськогосподарських культур
- •Способи і техніка зрошення сільськогосподарських культур
- •Зміна умов еволюції ґрунтів при зрошуванні. Меліорація засолених земель.
- •8.1. Зміна умов еволюції ґрунтів при зрошуванні.
- •8.2. Прогнозування еколого-меліоративного стану земель у процесі зрошення.
- •8.3. Меліорація засолених земель.
Конструкція і склад зрошувальної системи
5.1. Вплив зрошення на ґрунт і рослину.
5.2. Види зрошення. Обводнення земель.
5.3. Способи зрошення.
5.4. Конструкція і склад зрошувальної системи.
Питання № 1.
Зрошення – це штучне зволоження ґрунту для одержання високих і стійких врожаїв с/г культур. Зрошення змінює водний режим ґрунту і пов’язані з ним повітряний, поживний, тепловий, сольовий, мікробіологічний режими.
Наприклад, зрошення сприяє розчиненню поживних речовин, що містяться у ґрунті, і підвищує їхню доступність для рослин.
Під впливом зрошення знижується температура ґрунту, підвищуються його теплоємкість і теплопровідність.
У період повітряної і ґрунтової засухи зрошення поліпшує постачання рослин водою, всмоктувальна сила коренів зменшується, збільшується листова поверхня, підвищується пружність (тургор) тканин.
Якщо вологи мало, у ґрунті припиняються мікробіологічні процеси, а при підвищенні його вологості зростає життєдіяльність мікроорганізмів.
При надмірному зволоженні структура ґрунту руйнується, зменшується її пористість і погіршується водообмін, з верхніх шарів ґрунту вимиваються як корисні, так і шкідливі солі, підвищуються рівні ґрунтових вод. Це призводить до заболочування зрошуваних земель, а при мінералізованих ґрунтових водах – до засолення.
Зрошення, особливо дощування і дрібнодисперсне, позитивно впливає на мікроклімат приґрунтового шару повітря зрошуваних полів. Вдень поливи зменшують максимальну температуру повітря, а вночі підвищують мінімальну. При зрошенні підвищується відносна вологість повітря на 20...50 %. При наявності лісосмуг вплив зрошення на мікроклімат підсилюється.
Якість зрошувальної води характеризується такими показниками:
Температурою. t 14 оС негативно впливає на рослину. t 14...17 оС.
Наявністю завислих наносів. Крупні 0,1... 0,15 мм наноси замулюють канали. Мілкі 0,001 замулюють ґрунт. Найкраще 0,01...0,001 мм. Загальний вміст не більше 1,5 кг/м3.
Мінералізацією та хімічним складом. Допустима мінералізація С 3,0 г/л при певних умовах (ґрунт, дренаж, рослини, іони Ca, Mg, Na і Cl).
Питання № 2.
Залежно від дії на ґрунт і рослини зрошення поділяється на зволожувальне, удобрювальне і спеціальне.
Зволожувальне зрошення поділяється на регулярне та одноразове.
При регулярному зрошенні ґрунт зволожується в необхідні строки і в потрібній кількості.
При одноразовому зрошенні ґрунт зволожується лише один раз за рік затопленням земель водами весняного стоку (лиманне зрошення) або паводковими водами (паводкове зрошення).
Удобрювальне зрошення застосовується для внесення добрив у ґрунт за допомогою води, яка розчинює добрива і транспортує їх у ґрунт. Сюди належить полив стічними водами міської каналізації і промислових підприємств, а також весняними водами, що мають велику кількість наносів, які відкладаються на полях і удобрюють їх.
Спеціальне зрошення включає отеплювальне, окислювальне, ґрунтозахисне тощо.
Отеплювальне зрошення застосовують для зігрівання ґрунту шляхом поливання його водою теплішою, ніж ґрунт (води теплоцентралей, термальні води).
При окислювальному зрошенні поливну воду збагачують киснем і подають на ті поля, ґрунти яких мають мало кисню (рисові поля).
Ґрунтоочисне зрошення застосовують для видалення з ґрунту надлишку солей, знищення шкідників с/г рослин (мишей, лялечок хруща) шляхом затоплення ґрунту водою.
Обводнення земель – це комплекс гідротехнічних споруд і заходів, призначених для забезпечення водою безводних і маловодних районів.
Обводнення забезпечується шляхом створення ставків, колодязів, каналів, водоймищ і базується на використанні місцевих водних ресурсів (підземні води, озера, опади).
Обводнювально-зрошувальні системи побудовані на півдні України, Північному Кавказі, у Прикаспійській низовині. За кордоном обводнювальні роботи проводять у США, Австралії та інших країнах.
Питання № 3.
Залежно від подачі води у ґрунт зрошення поділяється на п'ять основних видів:
поверхневе;
дощування;
дрібнодисперсне (аерозольне);
внутрішньогрунтове;
субіригація (підземне зрошення).
Питання № 4.
Зрошувальна система – це земельна територія разом з мережею каналів, гідротехнічних та експлуатаційних споруд, що забезпечують забір води з джерела, транспортування і розподіл її на зрошення.
Зрошувальні меліорації – це комплекс господарських, інженерних та організаційних заходів, спрямованих на доставку і рівномірний розподіл води на сільськогосподарських угіддях, де в природних умовах води не вистачає.
До складу регулярно діючої зрошувальної системи крім земельної території входять:
джерело зрошення (річка, ставок, озеро, підземні води);
водозабірна споруда (насосна станція), яка подає воду з джерела у канал або трубопровід;
зрошувальна мережа, яка складається з провідних каналів або розподільчих трубопроводів;
тимчасова зрошувальна мережа, що розподіляє воду всередині поливних ділянок;
дренажно-скидна мережа, що перехоплює зливові, скидні і ґрунтові води і відводить їх у водоприймач;
гідротехнічні споруди, призначені для регулювання витрати, швидкості руху і горизонтів води у каналах;
споруди на закритій зрошувальній мережі (розподільчі і скидні колодязі);
арматура на закритій зрошувальній мережі (запірна, запобіжна, регулююча, аераційна);
лісові смуги, що запобігають шкідливому впливу вітру;
дороги, необхідні для здійснення експлуатаційних заходів, відвезення насіння, добрив, вивезення врожаю;
пристрої автоматики, зв'язку;
виробничі будівлі.
У деяких випадках зрошувальна система може не мати окремих елементів.
При надходженні води у зрошувальну мережу із джерела зрошення самопливом зрошення називається самопливним. При підйомі води із джерела у зрошувальну мережу насосними станціями зрошення називається механічним.
Зрошувальні системи за конструкцією поділяються на три основні типи: відкриті, закриті і комбіновані.
Відкриті ЗС найбільш поширені. Вони мають канали в земляному руслі або у вигляді лотків. Канали звичайно споруджують з протифільтраційним захистом.
У закритих ЗС замість каналів застосовуються трубопроводи. Закриті системи можуть бути стаціонарними, напівстаціонарними і пересувними. Напівстаціонарні системи мають постійні розподільчі і розбірні поливні трубопроводи. У пересувних системах всі трубопроводи розбірні.
Комбіновані ЗС складаються з відкритих магістральних міжгосподарських каналів та закритої внутрішньогосподарської мережі.
Лекція 6