Основні техногенні причини виникнення повеней:

1. Господарська діяльність у руслах і водоохоронних зонах річок.

Будівництво в руслах річок мостів, гідротехнічних і водозабірних споруд, нафто- і газопроводів, доріг зменшують їх водопропускну здатність, створює можливість виникнення заторів і призводить до підвищення рівнів води в річках під час паводків. Негативно на характер проходження повеней впливає облаштування у руслах річок кар’єрів для заготівлі гравію, гальки, каміння, піску. Вилучення з русла цих природних матеріалів зменшує опір русла потоку води, збільшує швидкість течії, призводить до розмиву берегів.

Будівництво на берегах річок в межах водоохоронної зони промислових об’єктів, приватних будинків, дачних масивів змінює умови проходження повені на заплаві. Знищення прируслової чагарникової рослинності, розорювання берегів призводить до їх ерозії, замулення річок і створюють умови для більш високих підйомів рівнів.

2. Господарська діяльність на водозбірних площах.

Формування і проходження паводків істотно залежить від сільськогосподарської діяльності на водозбірній площі, у верхів’ї річок. Негативний вплив на природну протиповеневу стійкість річок мають розорювання крутих схилів у гірських районах, знищення деревно-чагарникової рослинності і родючого шару ґрунту при культуртехнічних роботах на луках і пасовищах, створення високогірних лук (полонин) зі знищенням приполонинних лісів. Все це посилює ерозійні процеси на водозбірній території, зменшує її водоакумулюючу здатність, прискорює поверхневий стік. До тих самих наслідків призводить пошкодження рослинного покриву і родючого шару ґрунту на схилах внаслідок надмірного випасу худоби.

3. Надмірна вирубка лісів у басейні річок.

На початку ХХ століття ліси займають 95 % поверхні Карпатських гір, а їх площа становила 1,595 млн. га. Внаслідок інтенсивних вирубок лісистість Карпат знизилась до 40%, а верхня границя карпатського лісу опустилась на 150...200 м. Особливо негативні наслідки для довкілля мають суцільні вирубки цілих масивів лісу, вирубки на схилах крутизною більше 15^˚, у водоохоронних зонах річок, тракторна трельовка деревини з гір у низини. Зменшення лісистості Карпат негативно впливає не тільки на забрудненість атмосфери і річок, стан рослинного і тваринного світу, але й умови формування і проходження повені. Зменшується водорегулююча здатність лісів, порушується водний і гідрологічний режим водозбірних басейнів, збільшується і прискорюється поверхневий стік, ерозійні процеси на схилах, мутність води в річках. Відбувається утворення селевих потоків і зміна русел річок.

4. Незадовільний технічний стан водогосподарських об’єктів.

Русла та прируслові території річок Карпат ще не достатньо насичені гідротехнічними спорудами, здатними регулювати пропуск повені без нанесення шкоди прилеглим територіям. Відсутні всі необхідні захисні дамби, руслорегулюючі та інші споруди, не скрізь, де необхідно, зроблено берегоукріплення. Особливо це стосується регулювання стоку гірських річок. Майже повністю відсутні водосховища та ставки в їх верхів’ї. Акумуляція частини стоку у водосховищах зменшила б об’єм паводків, знизила б рівні води та навантаження на захисні дамби, берегоукріплення, мости у низинах.