Семінарське заняття на тему: "Політичний режим. Політичний режим в Україні на сучасному етапі"

Політичний режим - сукупність характерних для певного типу держав політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, домінуючих форм ідеології, стану політичної культури.

137

Тоталітарний політичний режим - режим всеохоплюючого репресивного примусу громадян до виконання владної волі, цілковитого державного контролю за діяльністю окремих громадян, їх об'єднань, соціальних груп та інститутів.

Фашизм (від лат. fascio, італ. fascis into - пучок, в'язка, об'єднання) - ідейно-політична течія, що сформувалася в 1919 р. на базі категоріального синтезу концепту нації як вищої і одвічної реальності та догматизованого принципу соціальної справедливості. Екстремістський політичний рух, що виник в Італії на початку 20-х років XX ст. Це різновид тоталітаризму.

Диктатура (від лат. dictature - необмежена влада) - нічим не обмежена влада особи, класу чи іншої соціальної групи у державі, регіоні, що спираються на силу, атакож відповідний політичний режим. Тимчасовий ївторитарний режим (у класичному давньоримському розумінні), який зводиться на сірок дії надзвичайних обставин для прийняття рішучих іаходів, спрямованих на виведення країни з кризового стану.

Авторитарний політичний режим - політичний режим, який

аракгеризується значним зосередженням влади у руках однієї особи або

бмеженої групи, звуженням політичних прав і свобод громадян, їх

успільно-політичних організацій, строгою регламентацією їхньоїактивності,

ізким скороченням прерогатив та повноважень демократичних інституцій.

Воєнна диктатура (лат. dictature - необмежена влада) - не

5межена законами ( політико-економічними та ідеологічними) влада певної

іціальної групи чи класу в державі, регіоні, яка ґрунтується на збройному

силлі і спирається на відповідний військово-політичний режим. Монопольне

нування військових кіл, які стоять на службі воєнно-промислового комплексу

ідпорядковують все цивільне життя воєнним цілям, мілітаризації.

Демократичний політичний режим - політичний режим, рактерною особливістю якого є децентралізація, розосередження іди між громадянами даної держави з метою надання їм можливості

рівномірного впливу на функціонування владних органів. Це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичній виборності органів управління і прийнятгя рішень у відповідності з волею більшості.

Автократія (грец. autokrateia — самодержавність, самовладдя) - система управління суспільством, державою, при якій одній особі належить виключна й необмежена верховна влада. Типовими ознаками автократичного правління є одноосібність влади володаря (монарх, цар, феодальний князь), система успадкування влади, особливий характер її легітимності.

Анархія - ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої лежить заперечення інституційного, насамперед державного управління суспільством. Анархія виникла і розвивалась як антитеза авторитаристським тенденціям державності.

Охлократія (від грец. ochlos - натовп і kratos - влада) -тимчасове або більш-менш тривале домінування у політичному житті суспільства натовпу, юрби, "маси"; один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими. О. означає владу натовпу. Вперше це слово зустрічається в лексиконі давньогрецького історика Полібія. Потім його вживали Аристотель, Платон. Вивчаючи різні види демократії, Аристотель вказував, зокрема, й на такі, коли державне управління базується не на законі, а виключно на мінливих примхах натовпу, який постійно потрапляє під вплив демагогів. О. проявляється в перехідні кризові періоди і не характеризується достатньою стійкістю та довговічністю. Але О. не втратила значення в наш час і можливість її прояву за певних історичних умов існує.

Конфронтація (франц. confrontation від лат. сит - разом, проти і from, родовий відмінок frontis - чоло, фронт) - протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т.д.; зіткнення.

139