Основні поняття і категорії до тем семінарських занять

ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ 2

Полісистемно-функціональна природа політики.

Політична система суспільства. Політична система України 154

Держава у політ, системі суспільства. Формування

української державності 155

Національно-політичні інституції і етнонаціональна політика 159

Громадянське суспільство 162

Політичні партії, сусп.-громад. організації та рухи.

Партійні системи 165

Демократія як спосіб функціонування політичної

системи суспільства. Типи виборчих систем 167

Політична свідомість 171

Морально-правові основи політики 173

Релігійно-духовні пріоритетну політиці 175

Політична ідеологія. Основні політичні течії та їх доктрини 179

Інформаційна технологія і політична компетентність особистості 181

Політична культура 182

Еволюція світової політичної макросистеми у вимірах історії 186

Зовнішня політика та її роль у світовій політиці 190

Політичні парадигми і вектори міжнародних відносин 192

Політичне регулювання міжнародних конфліктів 194

Політика України в макросистемі сучасного світоустрою 195

Футурологічні моделі світу і перспективи майбутніх цивілізацій 197

109

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Гносеологічні аспекти політичної науки.

Владні суб'ектно-об'єктні відносини у політичному бутті.

Семінарське заняття на тему:

"Політологія — науки і навчальна дисципліна.

Об 'єкт, предмет і методологія політичної науки "

Політологія (від грец. politika - державні і суспільні справи і logos - слово, поняття, вчення) - наука, об'єктом якої є політика та її взаємовідносини з особистістю і суспільством. Займає одне з провідних місць у сучасному суспільствознавстві.

Пізнання - одержання інформації, знання; досвідченість, все, що людина узнає наукового про об'єктивну дійсність, про оточуючий світ. Обумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності у мисленні; взаємодія суб'єкта і об'єкта, результатом якого є нове знання про світ.

Політика (від грец. politika - державні і суспільні справи) -організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, у межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами для здійснення власних і суспільних запитів і потреб.

Детермінанти політики - це зумовлюючі причини, чинники, сукупність факторів, що впливають на взаємодію у політичній системі суспільства.

Політична наука - сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Це галузь наукових знань, що вивчає політичне життя, політичні відносини, політичну владу і політичну систему, політичні явища та події, закономірності їх розвитку.

110

Предмет політології - політичне життя, його закони, специфічні проблеми і окремі політичні інститути; процеси і механізми, політичні і соціальні інститути, що регулюють їх спільне життя і політико-владні відносини.

Структура політики:

• політичні потреби та інтереси являють собою внутрішні мотиви, усвідомлене джерело політичної поведінки, що спонукає людей до визначення політичних цілей і здійснення конкретних політичних дій щодо їхнього досягнення;

• політична структура - відносини, що виражають стійкий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою й інститутами влади;

• політична організація відображає роль інститутів публічної влади як центрів керування і регулювання суспільними процесами;

• політична діяльність виступає різновидом соціальної активності суб'єктів, що реалізують свої політичні інтереси;

• політична свідомість характеризує залежність політичного життя від усвідомлення людьми сфери політики.

Об'єкт політології- політична сфера суспільства, всі явища і процеси, що відбуваються у політичній сфері.

Закон політології - внутрішній істотний, сутнісний зв'язок суспільно-політичних явищ і процесів, що обумовлює їх необхідний розвиток. Закон відображає певний порядок причинно-необхідного і стійкого зв'язку між суспільно-політичними явищами або властивостями матеріальних об'єктів, істотні відносини, що повторюються, за яких зміна одних явищ викликає певну зміну інших.

Категорії політології поділяють натри основні групи. Перша ~ політико-економічні закономірності, що відображають співвідношення між економічною основою суспільства і політичною владою. Друга - політико-соціальні, що характеризують розвиток пол ітичної влади - особливої соціальної системи із своєю внутрішньою

111

логікою і структурою. Третя - політико-психологічні закони і категорії, що відображають взаємовідносини між особистістю і владою.

Система політичних наук-сукупність наукових дисциплін, концептуальних і методологічних підходів, зорієнтованих на вивчення політики.

Фактори політики - усе те, що значною мірою впливає на політику в цілому та на окремі політичні процеси. З теоретичної точки зору, факторами політики можуть бути: умова, рушійна сила, причина якогось політичного процесу. З практичної точки зору, таким фактором може бути окрема людина, політична або громадська організація, політичний процес, погляди або ідеї певного політичного діяча.

Парадигма (від грец. paradigma - приклад, зразок) - це категорія, яка використовувалася ще в античній і середньовічній філософії для характеристики взаємовідносин духовного і реального світу. У сучасній науці категорія П. інтерпретується як вихідна теорія, як модель постановки проблем, що береться за зразок вирішення дослідницьких завдань. П. є умовою певного виду теоретичної діяльності і включає в себе сукупність ідей, цінностей та переконань, визначених і визнаних науковими колами. Парадигма слугує розвитку і збереженню наукових традицій. За смислом і призначенням категорія П. аналогічна поняттю "дослідницька програма", яка містить набір вихідних ідей та методологічних установок, на які спирається наукове пізнання. Парадигму інколи інтерпретують як "стиль мислення" (за І. Лакатосом). У філософії науки поняття парадигми було введено позитивістом Г. Бергманом для характеристики нормативності методології, проте широкого розповсюдження категорія набула після робіт американського історика фізики Куна. Зміна парадигм є науковою революцією.

Методологія політичної науки (грец. metodus - шлях і logos - слово, поняття, вчення) - система принципів і засобів побудови політичних теорій, різних рівнів систематизації 112

політичного знання, а також емпіричних досліджень на рівні конкретного (політичного) аналізу. Як наука, котра має інтегральний, комплексний характер, політологія використовує практично всі методи соціальних наук - філософський, загальнонауковий, спеціальний.