Семінарське заняття на тему: "Політична свідомість"

Віртуальна реальність (від середньовіч. лат. virtualis -можливий, потенційний і пізньолат. realis-речовинний, букв, можлива, потенційна речовинність) - уявний світ, який створюється засобами комп'ютерної техніки і відображається на екрані монітора.

Духовність - стан і рівень наукової пізнанності і відчутливості особистостю всього Космосу, усієї родової історії і культури людства, буття світу в цілому, у його найвищих істинах і проявах та єдності з певним особистим Надволодарем, який визнається за вищий закон буття.

Ідеологія (від грец. idea - вчення) - система політичних, економічних, правових, моральних, естетичних, філософських і релігійних поглядів, що виражають інтереси певних класів або соціальних груп. І. - складова частина надбудови, основний зміст і розвиток якої у кінцевому підсумку визначаються базисом суспільства.

Інтеріоризація - засвоєння індивідом політичних цінностей і настанов, норм і взірців політичної поведінки, яка властива тій чи іншій соціальній спільності.

Контагіозність політична - груповий стан людей, коли за умови спільного сприйняття політичної інформації у них створюється загальний політичний, емоційний настрій.

Культура■- історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Масова політична свідомість - притаманний значній кількості людей (масам) особливий тип політичної свідомості, що являє собою сукупність політичних ідей, уявлень, норм, звичаїв, поглядів та ін., котрі відображають ті чи інші сторони життя суспільства.

171

Менталітет (від англ. mentality- спрямування, склад розуму) -категорія, що позначає систему звичок свідомості. Найвиразніше концентрується у засвоєному людиною словниково-рефлекторному інструментарії її життєдіял ьності.

Обструкція - вид соціально-політичного протиборства, який здійснюється переважно у практиці парламентської боротьби і спрямовується на зрив засідань, зборів шляхом створення шуму (вигуків), відмови від голосування, проголошення промов, які не торкаються змісту обговорюваних питань, з метою гальмування або відхилення небажаного для них рішення.

Політичний ідеал (від франц. ideal, від грец. idea - поняття, уявлення) - ціннісно-світоглядне відображення та впорядкування соціально-політичних реалій у вигляді образів, уявлень про майбутнє. П.і. - взірець досконалості, котрий виступає для суб'єктів політики й широких верств населення моделлю, бажаним критерієм оцінки дійсності з позицій віддаленої мети.

Політична свідомість - опосередковане відображення політичного життя суспільства, сутністю якого є проблеми влади, формування, розвитку і задоволення інтересів і потреб політичних суб'єктів. П.с. - сукупність поглядів, оцінок, установок, які, відображаючи політико-владні відносини, набувають відносної самостійності.

Свідомість - властивий людині спосіб відношення до світу через суспільно вироблену систему знань, закріплених у мові, в усіх її смислах і значеннях. С. - найвища форма відображення матерії.

Якість життя - якісне задоволення матеріальних та духовних потреб, інтересів, цінностей людини (якісне забезпечення одягом, харчуванням, житловими умовами, задоволення духовних потреб та інше).

172

Семінарське заняття на тему: "Морально-правові основи політики"

Відмивання грошей - перетворення невиправдано величезних сум грошей, які фантастично перевищують офіційні прибутки, шляхом фінансових операцій.

Загальна декларація прав людини - акт ГА ООН, яким визначаються основні права, свободи людини, що підлягають загальному дотриманню. Прийнята ГА ООН 10 грудня 1948 року.

Закон - нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспільного, державного життя і має вищу юридичну силу.

Злочинність - історично зумовлене соціальне явище, яке охоплює всю сукупність злочинів, здійснених у певній державі за визначений проміжок часу.

Лоуншаркінг- позичання грошей під високі, "акулячі" проценти (грабіжницькі позики). Звичайно надається з розрахунку не менш 20% на тиждень з ранку понеділка до середини дня в п'ятницю, коли позичка повинна бути повернена з процентами. У випадку неплатоспроможності боржник втрачає своє підприємство, яке переходить у розпорядження гангстерської групи.

Міжнародний білль про права людини - не стільки офіційний, скільки публіцистичний термін; книга, що складається з п'яти частин: 1 - Загальна декларація прав людини, 2 - Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 3 — Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 4 і 5 - факультативні протоколи.

Мораль (від лат. moralis - моральний, від mores - звичаї) -суспільний інститут, одна з форм суспільної свідомості, система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Насильство - один із поширених засобів, що застосовується легально державою і використовується нелегально іншими

173

суб'єктами політики (партіями, терористичними організаціями, групами, окремими особами).

Ненасилля - концепція, що визначає необхідність, доцільність та виправдання відмови від застосування насилля (фізичного або духовного), примусового впливу, чи від зловживання владою, заподіяння матеріальної шкоди, незаконного застосування сили. Н. - соціально-політичний ідеал, що свідомо практикується людьми при вирішенні будь-яких соціально-політичних проблем, кладе в основу політичної діяльності принципи загальнолюдської моралі і гуманізму.

Норма права - загальнообов'язкове правило поведінки, що встановлюється або санкціонується і забезпечується (гарантується) державою. У нормах права виражається зумовлена матеріальними відносинами воля пануючих класів чи окремих соціальних груп або всього народу.

Обов'язок - одна з основних категорій етики, що виражає моральні вимоги, які для особи, класу, соціальної групи у конкретних соціальних умовах є внутрішньо прийнятими моральним зобов'язаннями.

Політична етика (грец. ethika, від ethos — звичай, характер) -галузь, аспект загальної етики, що досліджує моральні засади політики і влади (у широкому розумінні); професійна етика суб'єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні).

Права людини - невід'ємні свободи і права особистості, яких індивідуум набуває від народження, одне з основних понять політології та правознавства.

Право - система санкціонованих державою певних обов'язкових правил і норм поведінки окремих індивідів, соціальних груп, які виступають регуляторами соціальних відносин.

Політична довіра - вираз відповідності цілей діяльності об'єкта і суб'єкта політики; визнання можливостей суб'єкта задовольнити потреби об'єкта. 174

Рівність соціальна - один із провідних ідеалів справедливого суспільного устрою, для якого характерними є вимоги однакових прав і свобод індивідів, їх рівності перед законом і зміст котрого на різних етапах розвитку цивілізації визначається характером історичної епохи і класовою структурою суспільства.