Семінарське заняття на тему: "Національно-політичні інституції і етнонаціональна політика"

Автаркія - політика й ідеологія, спрямовані на відокремлення економіки однієї держави чи групи держав від економіки інших країн, що має на меті створення замкнутої системи господарювання, зорієнтованої на самозабезпечення.

Автономія (від грец. autonomia - самоуправління, незалежність, від грец. autos - сам, потіа - закон) - самоврядування суб'єкта політики на основі прийняття власного законодавства; практично - самостійність у здійсненні державної влади, що надається окремій національності, яка компактно живе у межах певної держави. А. - самоврядування певної частини населення держави, що здійснюється в рамках, визначених загальнодержавними законами або конституцією.

Гегемонізм - переважання, панування, провідна роль якоїсь політичної сили у суспільстві, чи країни у міжнародних відносинах.

Етнос (від грец. ethnos - народ, плем'я) - позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільність людей, об'єднаних спільним походженням, історією, культурою, мовою, традиціями і звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).

Етнополітологія (від грец. ethnos - народ, плем'я, politico -державні чи суспільні справи і logos - слово, учення) - наука про сутність, характер і форми існування й розвитку етносів, націй, етнонаціональних груп та їх роль і місце в історії людської цивілізації, у політичному житті суспільства, про їх взаємовідносини з державою та її органами. Наука про закони й закономірності етнополітичних процесів на мікро- й макрорівнях, про засади й принципи етнонаціональної політики.

159

Конфедерація (від лат. confoederatio - союз, об'єднання) -союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, об'єдналися для досягнення певних спільних цілей (переважно зовнішньополітичних, воєнних), для координації дій.

Космополітизм — ідеологія світового громадянства, яка обгрунтувала розширення сфер суспільного впливу. Це ідеал світового громадянства, спрямований проти феодальної роздрібненості в епоху Відродження і Просвітництва. Сьогодні він подається як принцип ставлення до націй і країн, що ґрунтується на розумінні спільних (загальнолюдських) інтересів та відповідальності за долю людства.

Маоїзм - дрібнобуржуазно-націоналістична течія у Комуністичній партії Китаю. Виникнення і формування маоїзму пов'язані з діяльністю колишнього голови ЦК КПК Мао Цзедуна. Для маоїзму характерні еклектизм, суб'єктивізм у теорії й волюнтаризм у політиці.

Натуралізація - надання державою громадянства іноземцю або особі без громадянства на їх прохання; процес пристосування емігранта, який прибув чи з якихось причин переміщений у нове, іншомовне оточення та засвоєння ним нових форм спілкування, культури, правил проживання, оволодіння державною і найпоширенішою місцевою мовою.

Націоналізм (від лат. natio - народ) - теорія і практика етнічних і соціально-політичних відносин у суспільстві, які ґрунтуються на самоідентифікаціїнаціїу вирішенні політичних, державних, економічних, соціокультурних проблем суспільного розвитку і які реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених рівнем соціально-економічного, політичного і духовно-культурного розвитку країни, традиціями, станом суспільної психології та специфікою довколишнього соціосередовища. Така самоідентифікація відбувається на двох рівнях -етнічному і національному- і залежно від домінування якісних 160

рис лише одного з них може проявитися як Н. агресивний, руйнівний, зоологічний або ж як Н. творчий, прогресивний, який здатний створити сприятливі умови суспільного поступу.

Національна політика - політика, спрямована на вирішення комплексу проблем і суперечностей, що об'єктивно виникають у сфері міжнаціональних відносин, на створення сприятливих умов для розвитку етносу та національних меншин.

Національна свідомість - сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, які відображають особливості життєдіяльності націй і народностей.

Нація (від лат. natio - народ) - стала соціально-етнічна спільність людей, що склалася історично на фундаменті спільних антропологічних особливостей та єдиної етнічної долі, спільності мови, рис психічного складу та особливостей культури, найчастіше пов'язаних спільністю територіїта економічного життя.

Інакше, Н. - тип етносу; історично створена соціально-економічна, соціально-політична і духовна спільність людей з певною психологією і самосвідомістю.

Національна ідея - категорія, яка відображає у свідомості людей реальні або уявні намагання народів країни і шляхи її досягнення. Жодна соціальна ідея за ефективністю впливу на розум і серця найбільшого кола людей не може зрівнятися з національною ідеєю. "Секрет" її успіху - у можливості апелювати до національної гідності і національних почуттів людей.

Н.і. використовують у своїх інтересах як прогресивні, так і реакційні сили. Під прикриттям національної німецької ідеї пропагувалося розв'язання двох світових воєн. Під покривом цієї ж ідеї розвивалися гуманістичні за своєю природою німецькі художня культура, музика, театр.

161

Співдружність націй - міждержавне об'єднання у складі Великобританії і більшості її колишніх домініонів, колоній і залежних територій, яке виникло у результаті кризи і розпаду Британської колоніальної імперії. У склад співдружності ввійшло 49 держав (1985 рік).

Унітарна держава (від лат. unitar — єдність) - форма державного або національно-державного устрою, яка базується на верховенстві, суверенітеті (верховної влади) єдиної держави над адміністративно-територіальними або національно-територіальними одиницями (штатами, департаментами, областями, префектурами тощо), на які вона поділена. Унітарна держава - це держава, в якій жодна з її частин не має статусу державного утворення.

Федеративна держава (від лат. federation — союз, об'єднання) - форма державного устрою, за якої ознаки державного утворення притаманні як державі в цілому, так і її складовим частинам (штатам, провінціям, кантонам, землям тощо), що вважаються суб'єктами федерації, а вищі органи як держави в цілому, так і суб'єктів федерації мають широку сферу власної компетенції.

Шовінізм (від імені французького капрала наполеонівської армії, якому приписують фразу: "Французи - кращі за всіх, всі - гірші за французів") - пропагування національної виключності. Це протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої та поширення національного чванства, розпалювання національної ворожнечі і ненависті. Ш. є крайньою реакційною формою націоналізму.

Семінарське заняття на тему: "Громадянське суспільство"

Анархізм - ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої лежить заперечення інституційного, насамперед, державного управління суспільством.

162

"""

Асоціація громадян - співтовариство громадян, людей, які виражають та захищають індивідуальні інтереси і права.

"Відкрите" суспільство - вперше це поняття з'явилось у працях англійського філософа і соціолога К. Поппера. Воно виникло як антипод ізоляціонізму і передбачає мобільність, динамізм соціальних структур суспільства, які повинні постійно оновлюватись як за рахунок внутрішніх чинників, так і завдяки впливу зовнішніх факторів.

Громадянин (від грец. polites, лат. civis) - соціальний тип особистості, який характеризується наявністю таких суспільно-значущих якостей, як законопослушність, вміння поєднувати власні і суспільні (державні) інтереси, почуття обов'язку щодо Батьківщини (патріотизм). Характерна ознака громадянина — легальний статус повноправного члена суспільства, володіння сукупністю громадянських прав.

ч/ Громадянське суспільство - це сукупність незалежних від держави економічних суб'єктів, а також саморегульованих політичних та соціальних інститутів, культурних об'єднань, сім'ї і церкви.

Ієрархія соціальна - універсальна форма побудови соціальних систем (держава, організація, галузь народного господарства та ін.) на основі супідрядності, коли нижчі рівні контролюються вищими.

Клуби за інтересами - об'єднання громадян, інтереси яких є дійсно спільними, що є визначальною ознакою членів даної групи.

Лоуншаркінг- позичання грошей під високі, „акулячі" проценти (грабіжницькі позики). Звичайно надається з розрахунку не менш 20% на тиждень з ранку понеділка до середини дня в п'ятницю, коли позика має бути поверненою з процентами. У випадку неплатоспроможності боржник втрачає своє підприємство, яке переходить у розпорядження гангстерської групи.

Олігархія (від грец. oligarchia від oligos - небагато, небагаточисельний і arhe - влада) - влада небагатьох у державі чи у

163

світі фінансів; політичне і економічне владарювання, правління невеликої, вузької групи людей, а також сама правляча група.

Поліархія (від грец. polys - багато і arche - влада, джерело, засада; дослівно - багатовладність, багатозасадність) - тип політичного режиму, який характеризується територіальним і ієрархічним розподілом та розосередженням влади між її різними центрами та носіями. У сучасну політичну науку поняття П. запровадили американські політологи Р.ДальтаТ.Ліндблому 1953 році.

Організація громадян - добровільне масове об'єднання громадян, що виникає внаслідок їхнього вільного волевиявлення на основі спільних інтересів і завдань. Масові об'єднання громадян, що виникають з їхньої ініціативи для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою.

Структура громадянського суспільства - його складові компоненти, серед яких є приватна власність, гарантована державою свобода підприємницької, трудової, споживчої діяльності. На їх основі створюються асоціації, благочинні фонди, клуби за інтересами, споживчі кооперації і кооперативи. Подібні об'єднання виникають і функціонують на добровільних засадах. Вони гарантують суверенність своїх членів, не обмежуючи свободи у галузях, які не виходять за рамки їх компетенції.

Суспільство - у широкому розумінні - якісно відмінне від природи, надскладне, багатовимірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення. Воно постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об'єднання діяльності, відносин, поведінки, спілкування. Це регуляція, пізнання сфер, в яких виявляється всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей.

У вузькому розумінні - соціальний організм, як частина цілого в широкому розумінні, відносно самостійний і цілісний елемент такого організму, що має спільну основу, поле перетину і поєднання індивідуальних дій людей. 164