МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ I
НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
М.П.Іщенко, О.М.Іщенко
ПРАКТИКУМ З ПОЛІТОЛОГІЇ
Черкаси 2004
Навчально-методичний посібник
УДК 32.(075.8) ББК66.0я73-5 1-98
Рецензенти: Д.І. Говорун, доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедрою філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;
М/. Обушний, доктор політичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Кафедра філософії Черкаського державного технологічного
університету (протокол № 9 від 29 червня 2004 року).
Іщенко М.П., Іщенко О.М. 1-98 Практикум з політології: Навчально-методичний посібник. - Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2004. -324 с.
ISBN 966-7986-95-0
У навчально-методичному посібнику на новій теорегико-меюдологічній основі розроблені навчальні схеми (структурно-логічні) і таблиці, атакож подасться науково-методологічний інструментарій, основний виклад суттєвих понять і категорій та пропонуються тестові завдання і вправи до лекційного курсу, семінарських занять та самостійної роботи студентів. У посібнику проводиться короткий аналіз основних ідей і наукових праць видатних мислителів політичної науки. У типовому вигляді запропоновані варіанти контрольних робіт за двома змістовими модулями навчальної програми для студентів денної форми навчання та тематика контрольних робіт для заочної і екстернатноїформ навчання, атакож основні питання екзаменаційної програми.
Розраховано на студентів, викладачів, аспірантів і на всіх, хто цікавиться
соціально-політичною теорією.
Рекомендовано Вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького як навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів (протокол № 1 від ЗО серпня 2004року).
УДК 32.(075.8) ББК66.0я73-5
ISBN966-7986-95-0 © Черкаський національний
університет ім. Б.Хмельницького, 2004 © М.П.Іщенко, О.М.Іщенко, 2004
ЗМІСТ
Переднє слово ...4
Частина перша. Навчальні схеми і таблиці 17
Частина друга. Науково-методологічний інструментарій.
Основні поняття і категорії 107
Частина третя. Тести, вправи і практичні завдання 200
Частина четверта. мислителі політичної науки 245
Частина п'ята. Індивідуальні завдання 291
Завдання модульних контрольних робіт. 293
Індивідуальні завдання для самостійної
роботи студентів 296
III. Тематика контрольних робіт для студентів
заочної форми навчання 312
IV. Питання екзаменаційної програми з політології 318
Основна література 322
Додаткова література 323
З
Переднє слово
У сучасному інформаційному суспільстві знання і інформація стають стратегічними ресурсами розвитку цивілізації, що призводить до особливого зростання ролі освіти і науки. Надвисокі темпи розвитку сучасних інформаційних технологій кардинально змінюють всі сторони життя людства. Прискорюється процес коеволюції держав і народів, глобалізації науки, культури, освіти, здійснюються глибокі реформи систем освіти, орієнтовані на поточні і перспективні потреби гуманізації життя, підвищення людинознавчої компетентності особистості, на ефективне використання власних ресурсів і соціальних технологій.
На основі нових об'єктивних реалій інтеграції існуючих в європейських країнах систем освіти відбувається гармонізація європейської вищої освіти і вирішуються конкретні завдання з метою створення єдиного європейського освітнього простору. Використання сучасних високих інформаційних технологій прискорює процес формування єдиного світового освітнього простору та реалізації інноваційних модернізаційно-трансформаційних програм.
У відповідності з зазначеними вимогами відбувається оновлення, модернізація і трансформація процесу вивчення політичних наук. Суттєвий вплив на прискорення суспільного прогресу в наш час, як і завжди в історії людства, на різних етапах її розвитку справляла політологія. Вона була однією із тих наук, які пройшли через тисячоліття, і сьогодні покликана оберігати святе право людини на волю і щастя. Вона внесла вагомий внесок у розвиток суспільно-державного устрою, вдосконалення матеріального і духовного буття згідно з законами стрімко прискорюваного плину епох і поколінь. Як і в минулому, політологія ще довго має вчити людей мистецтву жити цивілізовано, демократичними, гуманними шляхами і засобами реалізовувати свої інтереси і потреби. Адже в усі історичні часи вона була життєвою та ефективною наукою, необхідною 4
людям різних народів і цивілізацій. В інноваційних трансформаційних процесах політологія покликана зіграти вирішальну роль в демократизації і деполітизації сучасного людства, його гуманізації, в наданні превентивності і пріоритетності позитивним, загальнопланетарним тенденціям єдиної світової макроетносоціосистеми.
Ще в 1948 році, враховуючи особливе суспільно-політичне значення політології, Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) рекомендувала її для вивчення у вищих навчальних закладах країн світу. Успішне виконання навчальних програм і навчально-методичних рекомендацій з курсу "Політологія" є невід'ємною умовою формування у молоді системи логічно завершених базових знань про політику, адекватних їм умінь і навичок, а також надає можливості: 1) пізнати об'єкт і метод політичної науки, компетентно оперувати і володіти її законами і категоріями; 2) кваліфіковано розбиратись в основних світових і вітчизняних політичних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику; 3) одержати знання про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкти і об'єкти політики, конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства; 4) виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя; 5) розуміти сенс і основні напрямки світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус різних країн у сучасній світовій макроетносоціосистемі; 6) набути знання і навички політичної культури, людинознавчої компетентності та вміння застосувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.
Звичайно, основним напрямком модернізації освіти є оптимізація системи управління навчальною роботою студентів, а також процесами
5
формування самостійності, відповідальності та розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів. З утвердженням кредитно-модульної і кредитно-трансферної системи організації навчання студентам надається можливість навчатись в індивідуально оптимальному режимі, за індивідуальним графіком роботи. Обов'язковими елементами такої структури навчального процесу є: а) електронна і друкована версії навчально-методичного забезпечення навчального процесу; б) пунктуально, педантично організована система щотижневого контролю якості виконаної самостійної роботи, в процесі якого здійснюється перевірка домашніх завдань і проводяться дві-три міні-контрольні роботи; в) здійснення постійних робочих зустрічей кожного студента з керівником - професором, доцентом чи асистентом щодо організації та узгодженості самостійної навчальної та науково-дослідницької роботи.
Запропонований навчально-методичний посібник є доповненням до навчального посібника "Політологія" (авт. Іщенко М.П., Черкаси, 2004, 388с), що складає разом самодостатній навчально-методичний комплекс для студентів денної, заочної, екстернатноїта дистанційної форм навчання. Він включає в себе навчальні схеми і таблиці, науково-методологічний інструментарій, основні поняття і категорії, аналіз основних ідей та наукових праць видатних мислителів політичної науки, а також тестові та контрольні завдання і вправи для самостійної роботи. З метою максимального забезпечення вивчення політології студентами всіх форм навчання в цьому навчально-методичному посібнику подані навчально-наукові та навчально-довідкові матеріали.
Всі навчальні схеми і таблиці, завдання, тести і вправи "Практикуму з політології" виконуються у відповідності з метою, завданнями, структурою і логікою робочої навчальної програми для денної, заочної, екстернатної та дистанційної форм навчання.
6
МЕТА І ЗАВДАННЯ ПОЛІТОЛОГІЇ, її МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Мета викладання дисципліни:
засвоєння студентами закономірностей розвитку та функціонування політичного життя суспільства, механізмів політичної влади, управління політичними процесами.
Завдання вивчення політології. Знання та вміння
Викладання курсу "Політологія" має враховувати політичні переконання при здійсненні діяльності.
В умовах виробничої та побутової діяльності:
на основі аналізу державних нормативно-правових документів, довідників, сучасної політичної літератури та періодичних видань, використовуючи ознаки та критерії класифікації політичної влади, визначати форми та типи влади в конкретній державі;
на основі аналізу програмних документів політичних партій, результатів соціологічних опитувань населення щодо довіри владі та конкретним політичним лідерам, за допомогою критеріїв легітимності і ефективності політичної влади та її ресурсів визначати наявність легітимності влади, її ефективність, а також тип легітимності влади в конкретній державі;
на основі аналізу державних нормативно-правових документів, сучасної політичної літератури та періодичних видань, використовуючи критерії і типології політичних режимів, визначити тип політичного режиму конкретної держави;
- згідно з Конституцією держави, нормативно-правовими документами щодо формування та функціонування інститутів влади, політичних партій і суспільних об'єднань, використовуючи критерії класифікації політичних систем, визначити тип політичної системи конкретної держави;
7
на основі аналізу державних нормативно-правових документів, використовуючи критерії класифікації і типологію держави, визначити тип конкретної держави, форму державно-територіального устрою та форму правління;
на основі аналізу державних нормативно-правових документів, програмних документів політичних партій, використовуючи ознаки їх класифікації, а також ознаки конкретної ідеології, визначити тип політичної партії та її ідеологічну орієнтацію.
У результаті вивчення курсу "Політологія" студенти мають набути здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності та уміння, що її відображає:
- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, літератури про розстановку політичних сил у парламенті, використовуючи критерії класифікації партійних систем та їх ознаки, визначити тип партійної системи;
на основі аналізу державних нормативно-правових документів, використовуючи критерії класифікаціїта ознаки виборчих систем, визначити виборчу систему конкретної держави;
за результатами аналізу державних нормативно-правових документів про суспільні об'єднання, програмних документів суспільних об'єднань, використовуючи критерії класифікації суспільних об'єднань і рухів, визначити тип конкретного суспільного об'єднання та його місце в політичному житті держави;
на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи ознаки конкретної ідеології, встановлювати власні політичні переконання;
на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи ознаки конкретної ідеології, встановлювати політичні переконання учасників спільної діяльності.
Міждисциплінарні зв'язки. Перелік дисциплін, засвоєння яких студентам необхідне для вивчення політології: історія філософії, філософія політики, логіка, етика, естетика, культурологія, релігієзнавство, історія, соціологія, правознавство, економічні науки.
Програма вивчення курсу "Політологія" побудована за вимогами кредитно-модульної (модульно-рейтингової) системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.