Лекція № 1.

“Поняття”

Мета лекції: з'ясування поняття як однією із пізнавальних форм і, при цьому, формою настільки характерною для інтелектуальної діяльності людини, що ця діяльність часто визначається як понятійне відображення дійсності.

Питання лекції:

1. Сутність та види понять.

2. Відношення між поняттями.

3. Операції з поняттями.

Ключові слова:

Суттєві ознаки, несуттєві ознаки, поняття, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, термін, зміст поняття, обсяг поняття, закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття, обмеження, уза­гальнення, загальні поняття, одиничні індивідуальні, одиничні збірні, збірні поняття. Збірні одиничні, збірні загальні, нульові поняття, конкретні по­няття, абстрактні поняття, непорівнянні, порівнянні поняття, сумісні по­няття, колові схеми, родові поняття, видові поняття, несумісні поняття.

1. Сутність та види понять.

Поняття - одна із форм абстрактного мислення. Окремі предмети та їх вла­стивості відображаються формами чуттєвого пізнання — відчуття, сприйнятій, уявлення. Наприклад, в цьому яблуці ми відчуваємо його властивості - кругле, солодке, ароматне. Сукупність названих та інших властивостей дає нам його сприйняття (цілісний образ предмета) цього яблука. При цьому ми відображаємо як його суттєві, так і несуттєві властивості. В понятті ж відображаються лише суттєві (необхідні) ознаки предмета. Ознакою предмета називається те, в чому предмети схожі одне з одним або те, в чому вони відрізняються один від одного. Будь-які властивості, риси, стан предмета, які так чи інакше характери чую її. предмет, виокремлюють його, допомагають розпізнати його серед інших предметів, складають його ознаки. Кожен предмет має безліч різних ознак. Одні з них характеризують окремий предмет і є одиничними або індивідуальними, інші належать певній групі предметів і є загальними. Так, кожна людина мас деякі ознаки, одні з них належать тільки даній людині (риси обличчя, тембр голосу, відбитки пальців тощо) і відрізняють її від інших людей; інші ознаки є спільними для певної групи (множини) людей (професія, освіта, національність, тощо); нарешті, є ознаки, спільні для всіх людей. Вони притаманні кожній людині і, разом з тим, відрізняють кожну людину від тварини. Такими ознаками є, наприклад, совість, моральність, здібність до абстрактного мислення та членороздільної мови.

Крім одиничних та загальних ознак, логіка виділяє суттєві та несуттєві ознаки.

Ознаки, які за необхідністю належать предмету, виражають його внутрішню природу, його сутність, називаються суттєвими. Ознаки, які можуть належати, але можуть і не належати предметові і які не пов'язані з його сутністю. називаються несуттєвими.

Суттєві ознаки мають вирішальне значення для формування поняття. Поняття відображає предмети в суттєвих ознаках, які можуть бути і загальними, і одиничними. В поняття, яке відображає множину предметів, включаються загальні суттєві ознаки. Наприклад, загальна ознака людини (створювати знаряддя праці) є одночасно і суттєвою. Поняття, що відображає один предмет (наприклад, «Аристотель»), разом із загальними суттєвими ознаками (людина, давньогрецький філософ) включає і одиничні суттєві ознаки (засновник логіки, автор «Аналітики»), без яких відрізнити Аристотеля від інших філософів Давньої Греції неможливо.

Таким чином, "поняття - це форма мислення, яка відображає предмети в їх суттєвих ознаках.

Відображаючи суттєве, поняття не містить в собі всього розмаїття індивідуальних ознак предметів і в цьому відношенні воно «бідніше» форм чуттєвого пізнання - сприйняття та уявлення. Але відволікаючись від несуттєвого, випадкового, воно спроможне глибше проникати у дійсність, відображати її з більшою повнотою, що нехарактерно для чуттєвого пізнання.

Логічні прийоми утворення понять.

Для утворення поняття необхідно виділити суттєві ознаки предмета. Але суттєве не знаходиться на поверхні явищ та предметів. Для його розкриття необхідно порівняти предмети одне з одним, визначити те спільне, що їм притаманне, відокремити його від індивідуального. Ці завдання розв'язуються за допомогою таких логічних прийомів: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення.

Для того, щоб скласти поняття про даний предмет, необхідно перш за все порівняти його з іншими предметами, знайти ознаки, що роблять його схожим з одними і відмінним від інших предметів. Логічний прийом, за допомогою якого встановлюються тотожність і відмінність ознак предметів і явищ дійсності, називається порівнянням. Порівнюючи декілька предметів, ми встановлюємо наявність у них деяких спільних ознак, що притаманні певній множині предметів.

Для виділення ознак предмета необхідно уявно розчленувати предмет на його складові частини. Мислене вичленення окремих сторін, властивостей предмета і дослідження їх як елементів цілого, називається “аналізом”. Вивчивши окремі сторони, властивості, складові, необхідно відновити в мисленні предмет в цілому. Мислене поєднання тих частин цілого, які отримані в процесі аналізу та дослідження предмета в цілому, називається синтезом. Синтез є логічним прийомом, протилежним аналізу. Ці два прийоми доповнюють одне і знаходяться у єдності.

Виділивши за допомогою аналізу ознаки предмета, ми знаходимо, що одні з них мають суттєве значення для характеристики предмета, а інші — такого значення не мають. Зосереджуючи свою увагу на суттєвому, ми абстрагуємось від несуттєвого. Мислене виділення окремих ознак предмета і відволікання від інших ознак, називається “абстрагуванням”. Розглядати будь-яку ознаку предмета абстрактно - значить відволікатися від інших ознак.

Ознаки вивчених предметів ми можемо мислено поширити на всі тотожні або схожі предмети. Ця операція здійснюється через узагальнення, тобто логічного прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об'єднуються в групи однорідних предметів. Узагальнення дозволяє суттєві ознаки окремих предметів розглядати як ознаки «тих предметів, яким відповідає дане поняття.

Таким чином, встановлюючи тотожність (або відмінність) між предметами (порівняння), мислено розчленовуючи схожі предмети на складові (аналіз), виділяючи суттєві ознаки і відволікаючись від несуттєвих (абстрагування), мислено з'єднуючи суттєві ознаки (синтез) і поширюючи їх на всі однорідні предмет (узагальнення), ми утворюємо одну з основних форм абстрактного мислення, поняття.

Поняття нерозривно пов'язане з мовною одиницею — словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, «людина», «закон», «студент», «злочин проти особи», «найвища вершина світу». Слова виступають матеріальним носієм понять, без якого були б неможливими ні їх формування, ні оперування ними.