- •Тема 4. Організація оперативного обліку і контролю за затратами на виробництво
- •4.1. Організація обліку витрат на виробництво в умовах нормативного методу планування, обліку та контролю
- •4.2. Організація первинного обліку і контролю за витратами на виробництво в умовах нормативно-чекової системи
- •4.3. Концепція переходу до нормативного методу обліку витрат
- •4.4.2. Система «директ — костинг».
- •4.4.3. Центри відповідальності
- •4.4.4. Контролінг
4.4.4. Контролінг
Контролінг — синтетична дисципліна, яка розвивається на основі даних маркетингу, менеджменту, планування, обліку, аналізу та контролю.
Зміст контролінгу, як науки, пов'язаний із управлінням і регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про тех-ніко-економічні показники роботи підприємства.
Контролінг варто розглядати як систему інформації, що сприяє забезпеченню тривалого існування підприємства І націлена на майбутнє.
Функції контролінгу надзвичайно різноманітні й включають наступне:
нормування витрат;
розробка заходів щодо поліпшення роботи на підставі інформації про відхилення від норм;
прогнозування у ціноутворенні;
аналіз тенденції розвитку підприємства;
передбачення господарської і комерційної ситуації в залежності від зміни умов роботи;
координація мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства;
відстеження фінансового стану підприємства.
Контролінг виконує функцію внутрішнього контролю на підприємстві, визначає економічність роботи його окремих структурних підрозділів. Контролінг здійснює сервісне обслуговування апарату управління; забезпечує інформацією, необхідною для прийняття рішень.
Якщо контроль є однією з функцій управління, то контролінг є концепцією ефективного управління підприємством та забезпе-
Протягом підготовчої стадії аналітичного процесу в підприємстві економіст-аналітик повинен:
скласти план аналітичної роботи в підприємстві;
вибрати об'єкти аналізу і визначити його мету та завдання;
підібрати номенклатуру аналітичних даних й відповідним чином їх систематизувати;
провести перевірку номенклатури даних за змістом і формою (логічна перевірка, технічна перевірка, арифметична перевірка тощо);
здійснити обробку інформації про сам об'єкт аналізу і його аналоги;
підготувати необхідну інформацію для аналізу.
Протягом основної стадії аналітичного процесу (власне самого аналізу) важливо зробити наступне:
вибрати методичні та технічні прийоми аналізу;
узгодити аналітичні показники між собою;
побудувати аналітичні таблиці, графіки, діаграми тощо;
провести аналітичні розрахунки;
систематизувати отримані в процесі обробки, аналітичні матеріали та встановити причинно-наслідкові зв'язки і ступінь впливу різних чинників.
Протягом завершальної (узагальнюючої) стадії аналітичного процесу в підприємстві потрібно:
провести оцінку результатів проведеної аналітичної роботи та обчислити потенційні резерви підприємства;
підготувати за результатами аналізу висновки та пропозиції;
розробити заходи щодо усунення недоліків в діяльності підприємства;
провести обговорення результатів аналізу;
забезпечити оформлення результатів аналізу, їх реалізацію і впровадження.
