Тема 1

1. Физиологичные изменения в организме женщины во время беременности 25

2. Методы обследования беременной. 35

3. Диагностика ранних сроков беременности. 32

II. Практические навыки:

1. Внешнее акушерское исследование беременных, приемы Леопольда, измерение размеров таза, определение истинной коньюгаты. 36

2. Установление срока беременности ( по данным анамнеза и объективного исследования). 37

3. Определение гестационного возраста плода и его массы. Определение предсказуемого срока родов.

4. Ведение физиологичных родов.

Тема 2:

Кадиотокография 40

Биопрофиль 40

II. Практические навыки:

1. Определение состояния новорожденного по шкале Апгар. 69

2. Первичный уход за новорожденным. В конце документа

3. Разработать алгоритм предоставления неотложной помощи при дистресе плода и асфиксии новорожденного. 99

Тема 3:

1. Гестозы: клиника, диагностика, лечение. Стр. 104

2. Беременность и роды при тазовом предлежании. 76

3. Проблемы макросомии в акушерстве. Особенности хода родов при макросомии

4. Узкий таз: классификация, диагностика, особенности хода родов. 120

5. Особенности хода беременности и родов при многоплодной беременности.80

6. Невынашивание и перенашивание беременности.Диагностика,лечение. 85

7. Аномалии сократительной деятельности матки. Диагностика, методы коррекции.116

Тема 4

1. Передлежання плаценти. Этиология,патогенез,класифікація,клініка,діагностика,особенности течения беременности и родов, терапия. 136

2. Преждевременная от слойка нормально расположенной плаценты, Этиология, клиника, диагностика. Особенности ведения беременности и родов. Матка Кювелера 138

3. Маточное кровотечение в последовом и раннем послеродовом периоде. Нарушение процессов отслаивания плаценты. Гипотоническое кровотечение. Коагулопатическое кровотечение. 139 конец

4. Шок. Терминальные состояния в акушерстве Синдром диссеминованого внутреннего сосудистого свертывания крови. Интенсивная терапия и реанимация при кровотечении в акушерстве. Этиология, классификация, диагностика, клиника, лечение внематочной беременности. 143

5. Травматические повреждения вульви, влагалища, промежности. Разрыв шейки матки. 131

6. Разрыв матки, этиология, механизм возникновения, клиническая картина, лечение и профилактика. 132

1. Разрабатывать алгоритмы предоставления неотложной помощи при акушерском кровотечении.

Для лікування кровотеч, що виникають у зв’язку з гіпотонією матки, послідовно застосовують: 1. Випорожнення сечового міхура;
2. Огляд посліду та родових шляхів;
3. Зовнішній масаж матки;

4. Місцева гіпотермія (холод на низ живота);

5. Внутрішньовенне введення 1мл метилергометрину або 1мл окситоцину, поповнення ОЦК шляхом внутрішньовенного введення реополіглюкіна, поліглюкіна, крові.

6. Ручне обстеження порожнини матки і масаж матки на кулаці (під наркозом).

7. При продовженні кровотечі застосовують наступні методи, які ґрунтуються на підвищенні скоротливої здібності матки шляхом подразнення її рецепторів: холод на живіт, накладання шва на задню губу шийки матки за В.А.Лосицькою або кругового за О.Т.Михайленко, тампон з ефіром у заднє піхвове склепіння, накладання затискачів на параметрій за Генкелем-Тіканадзе (перпендикулярно до ребра шийки матки) чи М.С.Бакшеєвим (по довжині шийки матки). Можливо застосування електротонізатора – метод З.А.Чиладзе.

8. При відсутності ефекту від вищеперерахованих заходів і продовженні кровотечі, яка становить більше 1000мл при ознаках ДВЗ-синдрому, необхідно швидко приступити до лапаротомії для перев’язки маткових судин або надпіхвової ампутації чи екстирпації матки.

Для тимчасової зупинки кровотечі, при транспортуванні хворої в операційну, необхідно застосовувати наступні прийоми:

– притиснення черевної аорти;
– притискування матки до лонного зчленування.
При атонії матки показана її екстирпація (повне видалення матки).
При маткових кровотечах в послідовому та ранньому післяродовому періодах, одночасно з заходами по

зупинці кровотечі, проводиться боротьба з гострим недокрів’ям. Крововтрата вважається компенсованою, якщо вона не перевищує 1% маси тіла, дефіцит ОЦК складає не більше 15%. Декомпенсованою вважається крововтрата, що сягає 1,5% маси тіла, дефіцит ОЦК більший за 15%. Геморагічний шок супроводжується дефіцитом ОЦК більше 25%, падінням артеріального тиску, розвитком гіпоксії в усіх органах. Шок може розвинутися при меншій крововтраті при виснаженні, перевтомі та пізніх токсикозах вагітності.

Оцінка крововтрати базується на визначенні наповнення і частоти пульсу, артеріального тиску, центрального венозного тиску, величини погодинного діурезу, гематокріту, гемоглобіну, шокового індексу. Останній визначається при діленні частоти пульсу на максимальний артеріальний тиск, в нормі він складає 0,54.

Крововтрата до 500мл відновлюється лише кровозамінниками (поліглюкін, реополіглюкін). Крововтрата 500-1000мл відновлюється розчинами колоїдів і кров’ю у співвідношенні 2:1. Крововтрата 1000-1500мл відновлюється розчинами колоїдів та кров’ю у співвідношенні 1:1, крововтрата 1500-3000мл – розчинами колоїдів і кров’ю з кровозамісниками у співвідношенні 2:3. Відновлення великої крововтрати повинно проводитися лише одногрупною, бажано свіжою, донорською кров’ю. Вазопресори (мезатон, адреналін) застосовуються лише у фазі відновленої крововтрати. Глюкокортикоїди призначаються при підозрі на адренокортикальну недостатність. Доцільно введення серцевих глікозидів (строфантину), оксигенотерапія, зігрівання хворої, при термінальних станах – інтубація і підключення апарату ШВЛ, непрямий масаж серця, внутрішньосерцеве введення адреналіну.