
- •Біржовий ринок Солодкий м.О
- •1.2. Сучасний стан світового біржового ринку
- •Товарних біржах
- •Контрактів
- •2.1. Формування національного біржового ринку
- •2.3. Біржова торгівля в Радянській Україні
- •2.4. Становлення біржової торгівлі в незалежній Україні
- •Розділ з
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Регулювання біржової торгівлі в сша
- •3.3. Регулювання біржової діяльності в Україні
- •3.4. Оподаткування біржової діяльності
- •4.1. Класифікація бірж
- •4.2. Принципи діяльності та організаційна структура товарних бірж
- •Розділ 5
- •5.1. Організація біржових торгів
- •5.2. Технологія біржової торгівлі на вітчизняних товарних біржах
- •5.3. Організація біржової торгівлі на ф'ючерсних біржах
- •5.4. Біржові товари
- •6.1. Формування ринку сільськогосподарської продукції як умова діяльності аграрних бірж
- •6.2. Концепція розвитку біржового сільськогосподарського ринку
- •Функціональна модель біржового сільськогосподарського ринку
- •Механізм функціонування
- •Обгрунтування моделі
- •6.3. Основні напрямки розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції
- •7.1. Складові біржової угоди та їх сутність
- •7.2. Види біржових угод на товарній біржі
- •Класифікація грудневих опціонів на купівлю і продаж залежно від співвідношення цін виконання цих опціонів і
- •8.1. Виникнення ф'ючерсної торгівлі
- •Поповнення початкової маржі
- •8.2. Технологія біржової ф'ючерсної торгівлі
- •8.3. Функції спекулянтів на біржовому ринку
- •8.4. Шляхи розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні
- •9.1. Хеджування та хеджери
- •9.2. Базисний ризик у хеджуванні
- •9.3. Хеджування при торгівлі опціонами
- •9.4. Переваги і недоліки хеджування
- •10.1. Особливості розрахунків на біржах реального товару та функції клірингу
- •10.2. Кліринг і розрахунки на ринку ф'ючерсних угод
- •10.3. Кліринг і розрахунки на ринку цінних паперів
- •10.4. Напрямки розвитку систем клірингу і розрахунків
- •11.1. Брокерська контора, роль і місце її в біржовій діяльності
- •11.2. Види брокерських угод
- •11.3. Брокерське обслуговування за договором
- •11.4. Брокерське обслуговування за дорученням
- •12.1. Фондова біржа і фондовий ринок
- •12.2. Цінні папери як біржовий товар
- •12.4. Сутність біржової угоди та її види
- •12.5. Види заявок на здійснення біржових угод
- •12.6. Процедура лістингу
- •12.7. Котирування цінних паперів
- •12.8. Оформлення і виконання біржової угоди
- •Розділ 13
- •13.1. Розвиток валютного ринку
- •13.2. Організація валютної біржі
- •13.3. Види валютних операцій
- •13.4. Технологія біржової торгівлі валютою
- •Список використаної і рекомендованої літератури
12.8. Оформлення і виконання біржової угоди
Отже, якщо в результаті біржових торгів заявки з протилежних сторін ринку знайшли одна одну, угоду потрібно зафіксувати.
Реєстрація угод залежить від організації біржової торгівлі відповідно до вимог біржового статуту та інших внутрішніх документів фондової біржі. У світовій практиці укладені угоди фіксуються в різноманітних формах. Якщо торгівля ведеться "голосом", то біржову угоду оформлюють за допомогою упорядкування маклерського запису ордера на угоду (звичайно електронним шляхом), підписану посередником, який її здійснив від імені і в інтересах сторін. Можна укласти угоду і шляхом обміну паперовими документами, що дають можливість точно фіксувати і відтворювати волевиявлення сторін. Таким паперовим документом, зокрема, є біржова заявка на участь у конкурентних торгах - конкурсі заявок. Угоди здійснюються і за допомогою комп'ютерного забезпечення. Проте в будь-якому разі угоди з цінними паперами, що укладаються на фондовій біржі, підлягають обов'язковій реєстрації на ній: після її укладення брокери повідомляють контрагентів за цією угодою про виконання доручень.
До початку або в процесі реєстрації біржових угод біржа або клірингова організація здійснює звірку параметрів незатверджених угод. Угода вважається затвердженою, коли вона зафіксована контрактом, підписаним обома сторонами угоди, або укладена в комп'ютерній системі. В інших випадках є можливість технічної помилки як щодо контрагента за угодою, так і щодо окремих параметрів угоди. З метою усунення цих помилок і контролю здійснюється взаємоперевірка сторонами укладення угоди.
Цю функцію в розвинених країнах з ринковою економікою може виконувати біржа. Звичайно підтвердженням і розрахунками за біржовими угодами займаються клірингові організації, що можуть входити в структуру біржі або функціонувати як самостійні юридичні особи. Залежно від організації процесу звірки інформація в клірингову палату може надходити від брокерів і з біржі.
Після взаємоперевірки документи, що підтверджують укладення угоди, передаються в секцію розрахунків, клірингову (розрахункову) палату або організацію, що здійснює розрахунки.
Організація розрахунків визначає рівень цивілізованості біржової торгівлі. Якщо кліринг у системі біржового механізму зводиться лише до організації обчислення із застосуванням взаємозаліку або багатостороннього заліку, то клірингова палата є лише виконавцем усіх зареєстрованих угод, але не їхнім гарантом.
У цьому разі функції клірингової організації зводяться до розрахунку позиції. При багатосторонньому заліку вираховується чисте сальдо усіх вимог і зобов'язань, тобто визначається позиція кожного учасника клірингових розрахунків. Коли учасник має позицію, рівну нулю, тобто його вимоги рівні його зобов'язанням, вважається, що він перебуває в закритій позиції.
Якщо чисте сальдо вимог і зобов'язань не дорівнює нулю, то позиція учасника відкрита. Відкрита позиція може бути короткою або довгою. Коротка позиція передбачає платіж з боку цього учасника розрахунків, тому що його вимоги менші за зобов'язання.
У довгій позиції перебуває той учасник розрахунків, у якого вимоги більші за зобов'язання.
Функції клірингової палати як виконавця всіх зареєстрованих на біржі угод полягають у передачі вимог до оплати фірмам, тобто врегулюванні позиції.
Для здійснення цих функцій клірингова палата повинна одержувати фінансові ресурси на врегулювання, виконання, перерахування рахунків тощо.
Проте така система організації розрахунків не гарантує виконання угоди і призводить до появи нових ризиків, пов'язаних із заміною контракту за угодою ("новейшн"). Для створення системи контролю за розрахунками і підвищення ефективності функціонування біржового механізму клірингова палата бере на себе функцію гаранта всіх зареєстрованих угод і стає ризиковим центром. Зобов'язання кожного учасника біржової угоди гарантоване членом розрахункової (клірингової) палати, що має рахунок клієнта - учасника біржової угоди. До відкриття біржового торгу клірингова палата оплачує всі угоди попереднього біржового дня і збирає маржинальні вимоги з учасників розрахунків.
Таким чином, клірингова палата бере на себе певний кредитний ризик.