21. Стратегічні альтернативи дій банку і їх вибір.

Різноманітні стратегічні альтернативи дій банку можуть бути зведені до таких варіантів:

1. Зосередження зусиль на обслуговуванні однієї групи клієнтів .

2. Задоволення однієї потреби всіх груп споживачів .

3. Вибіркова спеціалізація на різних сегментах.

4. Обслуговування всього ринку .

Перший варіант є найбільш допустимий при виході на нові ринки .

Позитивними сторонами такого варіанту банківської стратегії можна вважати:

1) відносне відмежування від сфери діяльності конкурентів ;

2) досягнення високого рівня відданості і довіри клієнтів банку ;

3) досягнення високого рівня обслуговування даного сегменту ринку ;

4) створення у банку чіткого уявлення про потреби клієнтів даного сегменту;

5) досягнення відносної стабільності доходів банку від даного сегменту ринку ;

6) порівняно низькі витрати на рекламу.

До негативних моментів першого стратегічного варіанту дій банку можуть бути віднесені :

1) складність завойовування сегменту банком;

2) обмеження можливостей комерційного банку для маневрування ресурсами і персоналом ;

3) необхідність підтримки постійних контактів з клієнтами ;

4) необхідність впровадження все нових послуг;

5) розвиток і розширення продуктового ряду обмежено потребами вузького кола споживачів;

6) вузькість і обмеженість клієнтської бази банку .

Другий варіант дій рекомендується в період становлення банку при наявності сильної конкуренції.

Позитивними моментами стратегії, що полягає у задоволенні однієї потреби всіх груп споживачів , можна вважати:

1) значний досвід надання конкретного виду послуг;

2) висока якість пропонованих послуг;

3) низькі затрати банку ;

4) отримання конкурентних переваг при наданні даного виду послуг;

5) можливість постійного вдосконалення банківського продукту;

6) впровадження унікального продукту дає для банку монопольний ефект ( монопольний прибуток).

Негативні сторони другого стратегічного варіанту:

1) складнощі з вибором необхідного виду банківського продукту;

2) наявність конкурентів , які надають подібні послуги , значно звужує клієнтську базу;

3) існує реальна і потенційна небезпека старіння даного продукту;

4) складність у підтримці контактів з широкою аудиторією клієнтів ;

5) даний варіант потребує достатньо значних затрат на організацію і здійснення маркетингової діяльності.

Позитивні наслідки третього варіанту стратегічних дій банку можуть бути окреслені наступними положеннями :

1) можливість достатньо безболісного проникнення у дані сегменти;

2) наявність можливостей для стратегічного маневру ресурсами і кадрами;

3) зниження ризику негативного впливу конкурентів ;

4) забезпечення достатньої гнучкості цінової політики;

5) широкі можливості розвитку продуктового ряду.

Недоліками вибіркової спеціалізації на різних сегментах ринку є наступні:

1) наявність конкурентів у кожному сегменті банківського ринку ;

2) комерційному банку складно добитися необхідних конкурентних переваг у кожному сегменті ринку внаслідок диверсифікації його зусиль;

3) високі затрати на маркетингову діяльність (аналіз, моніторинг ринку ).

Четвертий варіант стратегії банку є найбільш універсальним і його можуть застосовувати найбільші банки з розгалуженою філіальною сіткою.

Для цього варіанту характерними є відносно низькі затрати на маркетингову діяльність та можливість мобільного переключення на обслуговування нових клієнтів .

У той же час комерційному банку при такому типі стратегії достатньо складно завоювати та підтримувати лідируючі позиції на всіх сегментах ринку , збирати і обробляти великі потоки маркетингової інформації , підтримувати високий ступінь

оновлення асортименту послуг при високих показниках змінності клієнтської бази.