
- •Поняття кривої в диференціальній геометрії
- •Вектор-функція кривої. Регулярні криві
- •Різні аналітичні методи задання регулярної кривої
- •Дотична регулярної кривої
- •Доведення
- •Наслідок
- •Рівняння дотичної регулярної кривої
- •Нормаль та нормальна площина
- •Рівняння нормальної площини та нормалі
- •Стична площина регулярної кривої
- •Рівняння стичної площини
- •Довжина дуги кривої
- •Формули для обчислення довжини дуги кривої
- •Довжина дуги, як параметр. Елементи тригранника Френе
- •Елементи тригранника Френе
- •Кривина кривої
- •Формули для обчислення кривини
- •Довжина шляху по кривій, як натуральний параметр
- •Скрут кривої (Кручение кривой)
- •Формули для обчислення скруту
- •Формули Френе. Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малому околі її точки
- •Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малих околах її точки
- •Натуральне рівняння кривої
- •Випадок плоскої кривої
- •Дотикання кривих. Степінь дотикання кривих
- •Критерії степені дотику плоских кривих
- •Стичне коло. Еволюта і евольвента плоскої кривої
- •Література
Кривина кривої
Означення
Нехай
-
регулярна крива, що віднесена до
натурального параметру,
,
що віднесена до натурального параметру,
тоді з цією кривою пов’язана
вектор – функція
:
.
Дамо
параметру деякий приріст
позначимо кут:
=
.
Означення
Границю
(
):
(
)
=
називають кривиною кривої
у точці, що відповідає значенню параметра
.
Кривину ще називають швидкістю крутіння векторів.
Можна сказати, чим більша кривина, тим більш кривіша ця крива в деякому околі цієї точки, це якась міра, що виміряє кривизну кривої.
Теорема
Нехай
-
регулярна крива, що віднесена до
натурального параметру,
,
що віднесена до натурального параметру,
тоді
(
)
=
.
Доведення
Цей
трикутник рівнобедрений, довжина його
сторін дорівнює 1, проведемо висоту AD,
тоді з прямокутних трикутників
і ADB
знаходимо довжину основи трикутника
ABC:
= 2
.
Звідси отримуємо:
= 2
= 2
=
Таким
чином,
Відмітимо,
що оскільки функція
неперервна, коли
.
Перейдемо
в останній рівності до границі,
,
вважаючи, що модуль функція неперервна
=
=
,
= 1,
=
(
).
Маємо:
(
).
Крім того, з означення функції = ( ) =| |.
Теорему доведено.
Наслідок (перша формула Френе)
(
Доведення
За
означенням вектор – функції
випливає
Звідки отримаємо:
(
Наслідок доведено.
Теорема 2
Нехай
-
регулярна крива. Ця крива тоді і тільки
тоді у кожній своїй точці має нульову
кривину, коли кожна її точка має деякий
окіл, що є образом (в
)
деякого інтервалу прямої.
Доведення
Оскільки
мова йде про деякі інтервали кривої, то
ми можемо перейти до натурального
параметру, тобто вважати, що крива
задається вектор – функцією
.
Якщо розглянути окіл, що є образом
інтервалу кривої, то з курсу аналітичної
геометрії відомо, що цей інтервал
задається векторно – параметричним
рівнянням прямої:
=
S
+
,
де
направляючий
вектор прямої,
- вектор, через кінець якого пряма
проходить при S
= 0, тоді
=
=
,
0.
Таким чином, кривина в усіх точках цього інтервалу є нульова.
Припустимо,
що кривина в усіх точках дорівнює нулю.
Можемо вважати, що параметр належить
натуральним числам. Т оді за теоремою
1:
згідно властивостям похідної вектор –
функції, сам вектор
=
.
З означення
випливає
=
.
Інтегруючи його, отримаємо:
= S + , а це рівняння є векторно – параметричним рівняння прямої, яке відображає точки - інтервала прямої (числової), на якому розглядається зміна параметру у відповідні точки прямої або площини.
Теорему доведено.
Лема
Нехай
-
регулярна крива,
,
цієї ж кривої, що приведена до натурального
параметру,
=
– числова функція, що здійснює приведення
до натурального параметру, тоді має
місце рівність:
=
.
.
Доведення
Перейдемо
до натурального параметру
за допомогою
=
функції
=
,
тоді (*)
=
=
=
.
Крім
того, (**)
=
)
.
)
=
’)’
+
’
=
)
.
Таким чином, = ) .
Тоді підставляючи (*) і (**) у векторний добуток, маємо:
=
=
+
=
,
бо
= 0.
Лему доведено.
Твердження
Нехай
-
регулярна крива при довільній
параметризації,
,
тоді у точці кривої
,
що відповідає значенню параметра
,
кривина кривої
обчислюється
за формулою:
.
Доведення
Нехай = ( ) – функція, що здійснює перехід до натурального параметру. З результату попередньої леми випливає, що
|
|
=
.
Таким чином, нам достатньо довести, що
=
= |
|.
Дійсно,
|
|
= |
|
=
=
=
=
.