33) Прирощення координат , спос..Вирах

Обчислення координат точок теодолітних ходів проходять в такому порядку.за результ.привязки обчислити азимут 1 зі сторін теодолітного ходу і координати однієї з його точок.2 обчислити горизонтальні проекцій похилих ліній і недостат. Відстані між точками.3 визначення і розподіл кутову неувязку у внутрішніх кутах .4 обчислювати азимути ліній теодл. Ходів і перевести іх в румби . 5 Обчислити прирости координат визначити і ропощілити неув’язку в приростах координат.6. обчислити координати точок теодол ходів. Обчислення координат вершин теодол. Полігона і точок теодолітних ходів ведуть у спец ввідомості яку вписують в значення вимірів кутів і дожин ліній отримані врезультаті прив’язки до опорних пунктів значення вимірів кутів і довжин ліній та координат точок полігону. Роботу починають з визначення і усунененя кутової неув’язки, яка виникає врезультаті помилок, допущених під час вимірювання кутів. З цією метою знаходьть суму виміряних внутрішніх кутів полігону ∑_вим.і ∑_{в. теор.}. остання обчислюють за відомою формулою ∑В_теор.=180⁰(n-2) кутову неув’язку f_В в теод. Полігону знаходять за різницею практичних і теоретичних сум його кутів f_В=∑В_вим.-∑в_теор. Перекон.. у допустимості кутової неув’язки вносять поправки у виміряні кути.

34)невязки в приростах координат.

Виникають через помилки вимірювань довжин ліній. У зімкнутому полігоні алгебраїчна сума приростів координат має = 0.відрізок 1-1^’ називається лінійною (абсол неувязкою)f абс приростів координат. Її величину визначають за теоремою піфагора. Відносна неув’язки приростів координат за відношення абсол неув’язки fабс до периметра .

35) Способи визн. площ. Графічний.

Площі визн. способами:аналітичним – за результатами вимір. площ. планіметром. Графічний полягає у поділі зобр. на плані чи карті ділянки місцевості на прості геом.фігури: трапеції, прямокутники. Цим способом зручно користуватися , коли границею ділянки є мала лінія з невеликою к-стю поворотів. У розрахунки в першу чергу включаються лінії довжини яких виміряні безпосередньо на місцевості.Вимірявши вмасш. Плану потрібні величини , знаходять площу даної фігури , а площа ділянки рівна сумі площ фігур. Чим більші масш. Тим точніші результати і розрахунки слід включати в першу чергу лінії виміряні на місцевості.Для усунення грубих помилок і підвищення точності площу кожної фігури визначаю двічі викор. Різні лінійні величини чи розбивають ділянку на інш. геом.фігури,допустима відносна похибка 1/200.Нерідко до лінії теодолітних чи бусол.ходів примикають криволінійні контури , перпендикуляри опущені з певних характерних точок кривої утв. трапеції.

36)Визначення площ палетками

Палетка – накреслена на прозопому матеріалі сітка квадратів із сторонами:2,4,5 чи 10мм.чи паралельних рівновіддалених ліній.

Палетки використовуються для визначення площ ділянок,що мають криволінійні конткри. Квадрату палетку накладають на контур ділянки і підраховують кількість повних і не повних квадратів.Загальну площу ділянки визначають за формулою:S=(n₁+ 1/2n₂)C.Для підвищення точності площі ділянки визн. двічі. Перший раз палетку ложать прямо другий раз повертають на 45⁰,квадрат 4х4 масштаб 1:25000. 0,4*250=100 100*100=1га; 5х5;1х10000 0,5*100=0,25га;50*50-0,2500м²

37)Будова і перевірки планіметра.

Планіметр – прилад, який дає змогу шляхом обводу контура фігури любої форми визначає її площу. Найбільші

поширені полярні планіметри. Будова: каретка, полісний важіль, обвідний важіль, тягарець з голко полюсу, обвідне скельце чи голка,серга, циферблат, лічильник з барабаном, вернєр відлікового механізму,вернєр обвідного важеля. Відлік на лічильному механізмі складається з 4 цифер: 1цифра циферблату керуючись нерухомим показником 2і3цифра читаються на відліковому барабані. 2 номер підписаного штриха перед 0 вернєра. 3 кількість повних підписаних поділок до 0 вернєра. 4 цифра номер поділки вернєра рахуючи від 0, якщо точно співпадає на барабані ролика. Площа ділянки визначається по формулі s= (m2-m1)*с. для встановлення ціни поділки планіметра використовують карту з нанесеною прямокутною стрілкою. Встановивши обвідний важелів одну з вершин квадрата читаємо відліки m1. Обвідний квадрат загодиниковою стрілкою читаємо відліки m2 попередньо визначивши площу квадрата. Для більш точного визначення обведення виконують 3 рази, при цьому записуючи дані до і після обводу визначають середню різницю відліків і площу квадрата у масштабі (20). Ділимо площу на середню різницю обводу. Перевірки: лічильний ролик повинен легко обертатися не зачипати вернєр і немати людоту у підшипниках. Поверхня вернєра повина мати продовження поверхні ролика. Регулювання вернєра виконують гвинтами, якими він закріплений у рамі лічильного механізму. Вісь лічильного ролика повина бути паралельною до осі обвідного важеля. Для перевірки 1 і той же контур обводять за двох положень.