Проникаюча радіація
Проникаюча радіація являє собою потік гамма променів та нейтронів, які випускаються із зони вибуху.
Сутність ураження людей проникаючою радіацією полягає в тому, що проходячи крізь організм, вони викликають іонізацію молекул та атомів складних хімічних сполук його кліток, порушуючи тим самим їх нормальну життєдіяльність.
Проникаюча радіація проявляє уражаючу дію на різні матеріали та обладнання. Найбільше підлягає дії проникаючої радіації електронне обладнання, оптичні прилади, фотоматеріали. В матеріалах та елементах електронної техніки при дії проникаючої радіації виникають тимчасові (оборотні) і залишкові (необоротні) зміни електричних параметрів. Гама-кванти викликають, як правило, тимчасові зміни, а нейтрони - залишкові.
Будь-які переміни в речовині пов`язані з поглинанням певної енергії випромінювання або дози радіації. Розрізняють експозиційні поглинуту та еквівалентну (біологічну) дози.
Одиницею вимірювання експозиційної дози є Кулон/кг або позасистемна - рентген.
Одиницею вимірювання поглинутої дози є грей, або позасистемна - рад.
Одиницею вимірювання біологічної дози є Зіверт або позасистемна - бер.
Вплив проникаючої радіації на особовий склад може привести до захворювання променевою хворобою.
За вагою захворювання розрізняють 4 ступені променевої хвороби:
Легка ступінь - виникає при дозах 100-250 р.
Середня ступінь - при дозах до 400 р.
Важка ступінь - при дозах до 600 р.
Крайньо важка ступінь - при дозах понад 600 р.
Захистом від проникаючої радіації служать перепони та укриття із різних матеріалів, послаблюючих потік гама-квантів і нейтронів. Ступінь послаблення залежить від властивостей матеріалів та товщі захисного шару. Ефективність захисту від іонізуючого випромінювання характеризується коефіцієнтом послаблення радіації Кпосл, що показує в скільки разів дана перепона послаблює радіацію:
,
де:
h - товща захисного шару,
d
- товща шару половинного послаблення,
тобто товща шару даного матеріалу,
послаблює радіацію в 2 рази.
Радіоактивне зараження місцевості
Радіоактивне зараження місцевості, атмосфери та різних об`єктів при ядерних вибухах викликається:
Продуктами ділення ядерного ядра.
Наведеною активністю.
Непрореагованою частиною заряду.
Зараження проходить складною сумішшю радіоактивних ізотопів, що виділяють альфа, бета і гама-випромінювання.
Уражаюча дія радіоактивних випромінювань полягає в їх іонізуючій властивості. Ступінь радіоактивного зараження місцевості і об`єктів характеризується потужністю експозиційної дози, вимірюваної в Р/год. Зараженість місцевості може також характеризуватися дозою радіації за час до повного розпаду радіоактивних речовин.
Розміри та конфігурація зон радіоактивного зараження при ядерних вибухах залежить від виду вибуху, потужності та швидкості середнього вітру. Найбільш сильно зараження буде при наземному та підземному вибухах.
Захист особового складу при діях на місцевості зараженою радіоактивними речовинами досягається:
виводом військ та об`єктів із районів небезпечного та надзвичайно небезпечного зараження і діями в обхід цих районів;
використанням засобів індивідуального захисту та захисних властивостей бойової техніки, інженерних споруд і т.ін.;
використанням протирадіаційних препаратів;
правильною організацією відпочинку та вживання їжі;
проведенням часткової та повної спеціальної обробки військ.