2 Запропоновані інженерні рішення щодо поліпшення умов праці
2.1 Розрахунок штучного освітлення
Оскільки рівень освітлення не достатній, то проведемо розрахунок штучного освітлення та реконструюємо систему.
Розміщення світильників визначається наступними розмірами:
Н = 3 м – висота приміщення;
hc = 0,25 м – відстань світильників від перекриття
hп = H - hc = 3 - 0,25 = 2,75 м – висота світильників над підлогою
hp = 0,7 м. – висота розрахункової поверхні (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ)
h = hп - hp = 2,75 - 0,7 = 2,05 – розрахункова висота.
Застосуємо світильники типу ЛДР (довжина 1,24 м, ширина 0,027 м, висота 0,10 м).
L – відстань між сусідніми світильниками (рядами люмінесцентних світильників), Lа (по довжині приміщення) = 1,76 м, Lв (по ширині приміщення) = 3 м
l = 0,3-0,5L. – відстань від крайніх світильників або рядів світильників до стіни
lа = 0,5La, lв = 0,3Lв
la = 0,88 м., lв = 0,73 м
Світильники з люмінесцентними лампами в приміщеннях для роботи рекомендують установлювати рядами.
Метод коефіцієнта використання світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затемнюють. Потрібний потік ламп у кожнім світильнику
Ф = Е * r * S * z / N * h,
де Е=300 лк – задана мінімальна освітленість (п.п 1.2)
r = 1,3 – коефіцієнт запасу (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ)
S = 512 м2 – освітлювана площа
z – характеризує нерівномірне освітлення,
z = Еср / Еmin – залежить від відношення l = L/h , la = La/h = 0,6,
lу = Lв/h = 1,5. Так як l перевищує допустиме значення, то z=1,1 (для люмінесцентних ламп).
N – число світильників, до розрахунку. Спочатку намічається число рядів n, що підставляється замість N. Тоді Ф – потік ламп одного ряду.
N = Ф/Ф1, де Ф1 – потік ламп у кожному світильнику.
h – коефіцієнт використання. Для його знаходження вибирають індекс приміщення i та приблизно оцінюються коефіцієнти відображення поверхонь приміщення rстл. (стелі) = 70%, rст. (стіни) = 50%, rр. (підлоги ) = 30%.
Індекс приміщення обираємо по наступній формулі:
де А – довжина приміщення, В – ширина, h – розрахункова висота
Згідно [7] для індексу і та коефіцієнтів відображення поверхонь приміщення rстл. (стелі) = 70%, rст. (стіни) = 50%, rр. (підлоги ) = 30%, коефіцієнт використання h = 80%.
Ф = 300 * 1,3 * 512* 1,1/4 * 0,8 = 43930 лм
Рекомендуємо встановити 10 світильників в ряд. Застосовуємо світильники з лампами 2х40 Вт із загальним світловим потоком 5800 лм Схема розташування світильників представлена на рис 2.1.
Рисунок 2.1 – Схема розташування світильників
2.2 Захист від шуму
Захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами.
Засоби колективного захисту діляться стосовно джерела шуму:
понижуючі шум у джерелі виникнення (найбільше ефективно);
понижуючі шум на шляхах його поширення.
По способу реалізації:
Акустичні – ґрунтуються на акустичному вимірі приміщення і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушників шуму.
Будівельно-акустичні методи застосовують: екрани, звукоізоляцію, кабіни спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення і т. д. Найбільше ефективні звукоізолюючі матеріали: трипласт (композиційний матеріал); пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи і т. д. Звуковбирні матеріали: мармур, бетон, граніт, цеглина, ДВП, ДСП, войлок, мінераловата, матеріали з щілинною перфорацією.
Архітектурно-планувальні – раціональне розміщення робочих місць, раціональний режим праці і відпочинку.
Активна форма захисту – генерація шуму в противофазі до джерела. Засоби індивідуально захисту: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски.