Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту України
Чернігівський державний технологічний університет
Кафедра харчових технологій, хімії та БЖД
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни
«Охорона праці в галузі»
Варіант №3
Виконав:
студент групи ПЕ-081 Бурий М. М.
Перевірив:
доцент Денисова Н. М.
Чернігів 2012
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..3
1 Аналіз дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці……………………………………………………………………4
2 Запропоновані інженерні рішення щодо поліпшення умов праці. …..9
3 Заходи безпеки при виконанні робіт на робочому місці……………..14
Висновки ………………………………………………………………….17
Список використаної літератури……………………………………..….18
Вступ
«Охорона праці в галузі» – нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, що відповідає напряму їх підготовки, вивчення складових і умов функціонування системи управління охороною праці (СУОП), шляхів, методів і способів забезпечення здорових умов праці та виробничого середовища в радіотехнічній галузі згідно з діючими законодавчими й іншими нормативно-правовими актами.
Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) умінь та компетенції для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.
Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.
Одне з найважливіших та першорядних завдань соціального і економічного розвитку України на ближню перспективу – завдання поліпшення умов праці. Успішне розв'язання цього завдання значною мірою залежить від підготовки інженерно-технічних кадрів у сфері охорони праці та навколишнього середовища. Набуті в університеті знання допоможуть правильно й ефективно розробляти, оптимізувати, вести технологічні процеси, оформляти їх та автоматизувати; розробляти методики виконання науково-дослідних робіт та організовувати їх безпечне проведення в лабораторних умовах та на дослідних установках.
1 Аналіз дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці
1.1 Повітря робочої зони
Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року.
Згідно з ДСН 3.3.6.042–99 [2] визначаємо категорію робіт за важкістю, що виконують в приміщанні залу. Данні заносимо до таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Характеристика параметрів мікроклімату повітря робочої зони
Параметри |
Категорія робіт/ пора року |
Температура повітря, °С, |
Відносна вологість повітря, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
Фактичні значення |
Легка Iб |
16 |
45 |
0,2 |
холодна |
||||
Допустимі значення |
Легка Iб |
16 |
75 |
не більше 0,3 |
холодна |
24 |
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
температура повітря,
відносна вологість повітря,
швидкість руху повітря,
інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення,
температура поверхні.
За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі.
Поєднуючи температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря визначили, що даний вид робіт відноситься до Легкої Iб категорії.
Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які можуть включати будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту. У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла можна застосовувати природну вентиляцію (аерацію). У замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.
1.2 Виробниче освітлення
Відповідно до ДБН В.2.5–28–99 [3] обираємо розряд зорових робіт для виконання заданого виду робіт відповідно до розміру об’єкта мінімального розрізнення – розряд IІІ, під розряд – в.
Таблиця 1.2 – Нормована освітленість
Приміщення |
Робоча поверхня |
Розряд зорової роботи |
Нормована освітленість при загальному освітленні, лк |
Операторні приміщення |
Г-Стіл оператора |
ІІІ-в |
300 |
Згідно варіанту, фактична освітленість становить 200 лк, бачимо, що рівень освітленості недостатній та потребує поліпшення.
1.3 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
В завданні вказано, що на робочому місці є 12 джерел шуму. До таких джерел, перш за все, відносяться інженерне (ЕОМ, РЕА), технологічне (різні машини та устаткування, які задіяні у виробничому процесі) та санітарно-технічне (вентиляція, насоси для підкачування води, сміттєпровід) обладнання, а також джерела шуму, безпосередньо пов'язані з життєдіяльністю людей.
Згідно ДСН 3.3.6.037-99 [4] еквівалентний рівень шуму для оператора залів ЕОМ та сервісної апаратури становить 50 дБ. Еквівалентний рівень – це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного по шкалі "А" шумоміра.
Розрахуємо сумарний рівень шуму від 12 джерел:
n – кількість джерел шуму.
дБ
Бачимо, що рівень шуму значно перевищує допустимі значення.